Україна повинна виконати низку реформ для отримання у червні 2026 року першого траншу макрофінансової допомоги від Європейського Союзу у розмірі 3,2 млрд євро в межах 90-мільярдного кредиту. Серед вимог — подання законопроєкту про оподаткування дешевих імпортних посилок, оновлення митного законодавства та реформи у сфері держфінансів, повідомляє “Європейська правда”, посилаючись на посадовця Європейської комісії.
3,2 млрд євро від ЄС: які є вимоги для України
Для отримання першого траншу Україна має подати до Верховної Ради законопроєкти щодо ключових податкових змін. Зокрема, йдеться про скасування звільнення від ПДВ для імпортних посилок вартістю до 150 євро, а також законопроєкту про оподаткування цифрових платформ. Останню умову Україна вже виконала. Окрім того, Кабінет Міністрів має подати оновлений Митний кодекс України.
Серед інших вимог — продовження військового збору з доходів фізичних осіб (закон уже ухвалила Верховна Рада та підписав президент), ухвалення законодавства на підтримку розробки секторальних стратегій державних інвестицій, а також затвердження Стратегії управління державними фінансами. Призначення нового постійного голови Державної митної служби відбулося 10 квітня, отже цю вимогу Україна також вже виконала. Кабінет Міністр України призначив на посаду Ореста Мандзія.
Парафування меморандуму про допомогу на 8,35 млрд євро
Україна та Європейський Союз парафували текст Меморандуму про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги на 8,35 млрд євро в межах 90-мільярдного кредиту ЄС.
В офісі єврокомісара з економіки Валдіса Домбровскіса повідомили, що документ від імені Євросоюзу підписали 20 травня 2026 року. Наступним етапом стане ратифікація меморандуму Верховною Радою України.
Після ухвалення документа Україна зможе отримати протягом 2026 року 8,35 млрд євро на покриття бюджетних потреб.
Ще 8,35 млрд євро ЄС планує надати через механізм Ukraine Facility. Українська сторона та Єврокомісія наразі завершують переговори щодо нового регламенту програми.
Загальний обсяг підтримки України від ЄС у 2026 році
Цього року ЄС виплатить Україні 16,7 млрд євро бюджетної підтримки: половину — через інструмент макрофінансової допомоги, решту — через Ukraine Facility, яка працює за принципом “гроші в обмін на реформи” та зосереджується на євроінтеграційному порядку денному.
Перелік реформ, за виконання яких Київ отримуватиме транші в рамках нового Ukraine Facility, Україна та ЄС ще мають узгодити. Графіку нових траншів поки немає. В основу вимог увійдуть елементи так званих “10 пунктів Качки-Кос” — реформи у сферах верховенства права та боротьби з корупцією, де Україна наразі не демонструє достатнього прогресу.
За даними джерел “Європейської правди”, у травні або на початку червня Україна отримає транш у 2,7 млрд євро за старим Ukraine Facility — за виконання попередніх зобов’язань.
“Це буде остання виплата за старим Ukraine Facility. Далі буде новий список реформ”, — пояснило джерело видання.
10 пунктів Качки-Кос: що ЄС вимагає від України
Документ, відомий як “10 пунктів Качки-Кос”, — це спільна заява єврокомісара з питань розширення Марти Кос та віцепрем’єра України з євроінтеграції Тараса Качки, підписана 11 грудня 2025 року у Львові за підсумками неформального засідання міністрів у справах Європи.
Документ окреслює десять пріоритетних реформ:
- Кримінальне провадження та антикорупційна юрисдикція. Україна має внести комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу — скасувати автоматичне закриття справ через закінчення строків досудового розслідування, усунути процесуальні перешкоди у корупційних справах, подовжити строки давності та посилити незалежність НАБУ і САП. Також передбачено розширення юрисдикції НАБУ і САП на всі посади з високим рівнем ризику.
- Доступ НАБУ до судових експертиз. Бюро має отримати ефективний доступ до неупереджених та якісних судових експертиз.
- Відбір Генерального прокурора. Процедуру відбору та звільнення Генпрокурора переглянуть із залученням Венеціанської комісії та мають зробити відповідною до найкращих європейських практик.
- Реформа прокуратури. Окремий закон має забезпечити прозорий та конкурентний відбір прокурорів на керівні посади в Офісі Генерального прокурора, регіональних і районних прокуратурах — із чіткими критеріями оцінки компетентності та доброчесності.
- Реформа ДБР. Передбачено незалежний комплексний перегляд інституційної структури Державного бюро розслідувань, механізмів доброчесності та наглядових функцій із подальшим ухваленням відповідного закону.
- Конституційний Суд та Вища рада правосуддя. Україна має без затримок призначити суддів КСУ та членів ВРП, які пройшли міжнародну перевірку.
- Вища кваліфікаційна комісія суддів. У тісній співпраці з Єврокомісією Україна розширить залучення міжнародних експертів до конкурсної комісії ВККС.
- Декларації доброчесності суддів. Законопроєкт уточнить зміст декларацій, розширить охоплений ними період та вдосконалить процедуру перевірки. Для Верховного Суду передбачено тимчасове залучення незалежних міжнародних експертів. Окремо ухвалять законодавство про виконання судових рішень та цифровізацію правосуддя.
- Антикорупційна стратегія. Документ та Державну антикорупційну програму мають ухвалити до другого кварталу 2026 року із забезпеченням високого рівня їх виконання.
- Внутрішній контроль проти корупції. Передбачено розробку національного плану дій щодо приведення внутрішнього контролю та аудиту у відповідність до міжнародних стандартів, а також широку інтеграцію інструментів НАЗК — управління конфліктом інтересів і механізмів повідомлення про порушення — до практики міністерств та відомств.
