Військовий сленг давно став окремою мовою, яку часто не розуміють цивільні. Частина цих слів народжується прямо на фронті й швидко входить у щоденне спілкування військових.
Тож “Політаналіз” розбирає ключові терміни у військовій справі.
4.5.0: що означає
На передовій військові користуються власною системою кодів, які дозволяють швидко передавати важливу інформацію без окремих пояснень. Один із таких кодів, наприклад, “4.5.0.”, який означає, що ситуація під контролем.
Директор фонду “Повернись живим” Тарас Чмут пояснював, що коли військовий чує “4.5.0”, він одразу розуміє, що на позиціях немає загроз і ситуація стабільна. Водночас достеменно невідомо, звідки саме з’явилась ця комбінація. Втім, це не завадило їй міцно закріпитися серед військових.
Є й інші коди. Наприклад, “200” означає загиблого в бою, а “300” – пораненого. Такі формулювання дають змогу швидко повідомляти про втрати без зайвих деталей.
У щоденній комунікації також часто використовують прості сигнали: “плюс” – підтвердження або згода, а “плюс-плюс” – усе пречудово.
Також широко вживається “нуль” – тобто передова, перша лінію зіткнення.
Військовий словник
Крім кодів, у військових є ще цілий пласт неформальних назв техніки й озброєння.
Часто вони звучать простіше й навіть іронічно, але за ними – цілком конкретні речі.
Наприклад, “Дашка” – це станковий кулемет Дегтярьова-Шпагіна (ДШК), а “Ксюша” або “Ксюха” – залежно від контексту може означати або автомат АКСУ, або протитанкову гармату.
Деякі назви стосуються техніки, яку активно використовують на фронті. Зокрема, “шишига” – це вантажівка ГАЗ-66, “бардак” – бойова розвідувально-дозорна машина, а “мотолига” – плавучий бронетранспортер МТ-ЛБ.
Є й більш “побутові” назви: “таблеткою” називають санітарний автомобіль, а “наташкою” – вантажний “Урал”.
Озброєння військові теж називають по-своєму. Наприклад, “калаш” або “калашмат” – це автомат Калашникова, “муха” – ручний протитанковий гранатомет, а “шайтан-труба” – узагальнена назва для реактивних вогнеметів або гранатометів.
Загалом такі “прізвиська” з’являються не випадково – вони короткі, зручні й добре запам’ятовуються. Попри те, що для цивільних це може звучати дивно, у військовій сфері така мова давно є нормою.
Окремо у сленгу є й назви, які стосуються посад, підрозділів або ролей у підрозділі. Наприклад, “мєхан” або “мєховод” – це механік-водій, а “бобри” – інженерні підрозділи, які постійно щось будують або укріплюють позиції.
Деякі назви пов’язані з конкретними підрозділами. Зокрема, “сумраки” – це розвідники, а “мішки” – танкісти. Походження останньої назви пояснюють по-різному: або на честь першого танкіста в АТО – Михайла, або від талісмана одного з перших танкових підрозділів в АТО – плюшевого ведмедика.
Є й спеціальні позначення військових за їх поведінкою чи статусом. Наприклад, “контрабас” – військовий контрактної служби, а “слонами” називають курсантів першого курсу. Натомість “аватари” й “семисоті” – військові, які зловживають алкоголем, а “буратіно” – ті, хто витрачає зарплату за кілька днів.
Також є “замок” – заступник командира взводу, і “комбриг” – командир бригади.
Військові терміни
Від початку повномасштабної війни цивільні також глибше познайомилися з абревіатурами, які раніше були відомі здебільшого лише військовим. Попри те, що вони виглядають як набір літер, насправді ж йдеться про різні види зброї або системи, які суттєво відрізняються одна від одної.
Озброєння
В нинішніх реаліях найчастіше в новинах згадуються різні типи ракет. Наприклад, балістичні ракети, до яких належать “Іскандер-М” або “Кинджал”. Ще один тип – крилаті ракети, як-от “Калібр” чи Х-101.
Окрема категорія – авіаційні боєприпаси. КАБи – це кориговані авіабомби з наведенням, а, наприклад, JDAM – це вже модернізовані бомби з GPS-наведенням.
Також існують протирадіолокаційні ракети, якими атакують радари (наприклад, HARM).
У наземній війні важливу роль відіграє бронетехніка.
- БМП – бойова машина піхоти, яка має власне озброєння;
- БТР – бронетранспортер, головне завдання якого – доставка піхоти;
- танки – фактично основна ударна сила сухопутних військ.
Артилерія теж буває різною. Гаубиці – це гармати, які працюють з високою траєкторією. Водночас САУ – це самохідна артилерійська установка. Є й РСЗВ – реактивні системи залпового вогню, як-от “Град” чи HIMARS.
Окремо варто звернути увагу й на сучасні технології. БпЛА – це безпілотні літальні апарати, які використовуються для розвідки й ударів. Серед них поширені FPV-дрони – керовані оператором безпілотники, які часто застосовують для ураження.
Для протидії техніці противника використовуються:
- ПТРК – протитанкові ракетні комплекси (Javelin, NLAW, “Стугна-П”);
- ПЗРК – переносні зенітні ракетні комплекси проти авіації й дронів (Stinger, “Ігла”);
- ППО – протиповітряна оборона, яка включає різні засоби – від ПЗРК до комплексів типу Patriot чи NASAMS.
Також у сучасній війні важливу роль відіграє РЕБ – радіоелектронна боротьба, яка дозволяє глушити зв’язок, навігацію та керування дронами.
Електронна та розвідувальна техніка
До таких засобів належать, зокрема, системи радіотехнічної розвідки (РТР), які перехоплюють і аналізують радіосигнали ворога.
Важливу роль відіграють і контрбатарейні радари, які відстежують траєкторію снарядів і допомагають швидко визначити, звідки ведеться вогонь.
Окремий напрям – засоби постановки перешкод. Вони фактично “глушать” зв’язок, навігацію або керування технікою противника.
Типи боєприпасів
Окремо варто розібратися і в типах боєприпасів. Різниця між ними – принципова, оскільки кожен має своє призначення:
- ОФС – це осколково-фугасні снаряди, які одночасно працюють вибухом і уламками;
- ФАБи – фугасні авіаційні бомби, які використовують переважно для руйнування об’єктів;
- БОПС – бронебійний оперений підкаліберний снаряд, який пробиває броню за рахунок високої швидкості. Схожу задачу виконують і кумулятивні боєприпаси, але діють вони інакше – створюють спрямований струмінь;
- термобаричні боєприпаси використовують кисень із повітря, створюючи потужну вибухову хвилю;
- РБК – це касетні боєприпаси, які розкидають велику кількість дрібніших елементів на великій площі.
Морська техніка
Окремий напрям – морська техніка, яка використовується для операцій на воді та узбережжі. Вона менш помітна, але відіграє важливу роль у контролі акваторій і логістиці.
До неї належать:
- десантні кораблі – саме вони забезпечують висадку військових на узбережжя під час операцій.
- протимінні системи, які шукають і знешкоджують морські міни, забезпечуючи безпечне пересування суден;
- підводні човни – як дизельні, так і атомні. Вони використовуються для прихованих операцій і можуть діяти непомітно для противника;
- морська авіація – літаки та гелікоптери, які працюють над морем і можуть виявляти або уражати цілі на воді.