Верховна Рада підтримала урядовий законопроєкт щодо продовження дії чинного військового збору після скасування воєнного стану. Своєю чергою, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що готовий стати “мишею” для “лева” Володимира Путіна.
Ці та інші головні політичні новини 7 квітня 2026 року – в підбірці видання “Політаналіз”.
Військовий збір залишиться ще на 3 роки після кінця війни
Верховна Рада 7 квітня підтримала законопроєкт №15110 про продовження військового збору — у першому читанні за нього проголосували 255 депутатів, у другому — 257.
Чинні ставки збору залишаються незмінними: для фізичних осіб — 5%, для ФОПів першої, другої та четвертої груп — 10% від мінімальної зарплати (850 грн у 2026 році), для ФОПів третьої групи — 1% доходу.
Ці норми діятимуть до кінця воєнного стану та ще три роки після його скасування. Ухвалення закону є умовою МВФ для надання Україні фінансування.
Орбан і Путін: угорська миша допомагає російському леву
Під час телефонної розмови між прем’єром Угорщини Віктором Орбаном і Володимиром Путіним 17 жовтня угорський лідер запевняв кремлівського диктатора в дружбі та пропонував допомогу у врегулюванні війни в Україні — зокрема, через організацію саміту в Будапешті, пише Bloomberg.
Більшу частину розмови сторони присвятили взаємним компліментам — один одному та Дональду Трампу. Орбан нагадав, що їхня дружба бере початок із 2009 року в Санкт-Петербурзі, і висловив жаль, що особисті зустрічі стали рідшими після пандемії.
"У будь-якому питанні, де я можу бути корисним, я до ваших послуг", — сказав Орбан.
Як зауважує Bloomberg, щоб підкреслити свою готовність допомогти, угорський прем’єр навів приклад казки, популярної, за його словами, в Угорщині: миша рятує лева, що потрапив у сітку, — на знак вдячності за те, що колись той її помилував. Натяк був прозорий: Орбан позиціонував себе як вірного союзника, готового прийти на допомогу у скрутну хвилину. Путін у відповідь засміявся.
Російський диктатор, своєю чергою, похвалив "незалежну та гнучку" позицію Угорщини щодо війни. Основною метою розмови було обговорення можливої зустрічі між США та Росією на угорській землі — однак будапештський саміт так і не відбувся. Деталі цієї розмови з’явилися на тлі окремого скандалу зі зливом переговорів угорського міністра Сіярто з Лавровим.
Ціни на проїзд у Києві зростуть
Київський міський голова Віталій Кличко доручив профільним департаментам підготувати розрахунки щодо підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті. Вартість поїздки в Києві не змінювалася з 2018 року і залишається найнижчою в Україні.
Причина — зростання витрат: пальне, електроенергія, витратні матеріали та логістика суттєво подорожчали. Водночас держава роками не компенсує місту кошти за безоплатний проїзд пільгових пасажирів — це щороку сотні мільйонів гривень із міського бюджету. Цього року дотації на транспорт становлять 12 мільярдів гривень.
Кличко зазначив, що скорочення транспортних дотацій дозволить частину вивільнених коштів спрямувати, зокрема, на підготовку до наступного опалювального сезону. Остаточне рішення щодо нових тарифів ухвалюватиме Київрада.
Трамп погрожує Ірану: готується живий захист електростанцій
На тлі загострення протистояння між США та Іраном заступник міністра у справах молоді та спорту Аліреза Рахімі закликав громадян утворити “живий ланцюг” навколо іранських електростанцій, пише CNN. Ініціатива стала відповіддю на погрози президента США Дональда Трампа завдати ударів по об’єктах інфраструктури.
Рахімі через соцмережі звернувся до молоді, спортсменів, діячів культури та мистецтва із закликом долучитися до загальнонаціональної кампанії “Живий ланцюг іранської молоді за світле майбутнє”.
Приводом для акції стали слова Трампа про те, що Сполучені Штати мають план швидкого знищення “усіх мостів і електростанцій” в Ірані. Американський президент висунув Тегерану ультиматум — відкрити Ормузьку протоку, — додавши, що не вважає подібні удари по цивільній інфраструктурі воєнними злочинами.
Напруга зростає на фоні того, що Іран вже відхилив пропозицію Пакистану щодо мирного врегулювання конфлікту з США та Ізраїлем, в рамках якої Тегеран мав розблокувати протоку в обмін на припинення бойових дій.
Напади на ТЦК: скільки випадків зафіксувала поліція
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки дедалі частіше стають жертвами нападів. За даними Національної поліції, які є в розпорядженні Інтерфаксу, з 24 лютого 2022 року зафіксовано вже 611 таких інцидентів, троє працівників ТЦК загинули.
Географія нападів охоплює всю країну: найбільше випадків зареєстровано в Харківській області — 68, у Києві — 53, у Дніпропетровській — 44. Чимало інцидентів сталося також на Волині, у Львівській, Одеській та Чернігівській областях.
При цьому ,як зазначають в Нацполіції, кількість нападів зростає з кожним роком. Якщо у 2022 році правоохоронці зафіксували лише п’ять таких випадків, то у 2023-му їх стало вже 38, у 2024-му — 118, а у 2025 році — 341. Лише за перші місяці 2026 року кількість інцидентів перевищила сотню.
