Керівництво Кабінету Міністрів та низка високопосадовців отримують мільйонні гонорари за викладацьку та наукову діяльність у приватному університеті “Київська школа економіки” (KSE). Згідно з аналізом декларацій, для деяких урядовців виплати від закладу Тимофія Милованова стали основним джерелом доходу, суттєво випереджаючи заробітну плату на державній службі, пише Главком.
Зарплати міністрів і посадовців у KSE
Очільниця уряду Юлія Свириденко, яка має в KSE статус почесної професорки практики, продемонструвала солідні гонорари від університету протягом останніх років:
- 2023 рік: 851,6 тис. грн;
- 2024 рік: 3,1 млн грн;
- 2025 рік: 3,24 млн грн.
Загалом за три роки Свириденко заробила у закладі понад 7,1 млн грн. Примітно, що її річна зарплата як глави уряду за 2025 рік виявилася удвічі меншою за “наукові” гонорари від KSE. У 2025 році прем’єр-міністерка задекларувала 1,372 млн грн доходу від роботи в уряді.
Схожа ситуація і в інших посадовців, пов’язаних з університетом:
- Олексій Соболев (міністр економіки, довкілля та сільського господарства): з 2021 року отримав від KSE загалом 4,52 млн грн. Як і прем’єрка, він є почесним професором практики. Він проводить макроворкшопи, зокрема на вихідних.
- Владислав Власюк (уповноважений президента з питань санкцій): отримав 2,84 млн грн гонорарів за 2025 рік від Благодійного фонду KSE за наукові дослідження. Сумарно за 2022–2025 роки його дохід від фонду склав 5,05 млн грн.
- Інна Совсун (народна депутатка): задекларувала 642,6 тис. грн виплат від KSE за 2025 рік.
- Сергій Головатий (ексголова КСУ): заробив у виші 279,5 тис. грн за минулий рік.
Водночас міністр фінансів Сергій Марченко та заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук, які також пов’язані з викладацькою діяльністю у KSE, не задекларували доходів від викладацької діяльності у цьому виші.
Фахівці галузі освіти називають такі суми нетипово високими для українського наукового ринку. Для порівняння: середня зарплата доктора наук чи професора в державних ВНЗ становить 20–30 тис. грн на місяць (близько 250–360 тис. грн на рік). Ректори провідних університетів заробляють до 1,5 млн грн на рік. Таким чином, гонорари прем’єр-міністра в KSE у 10 разів перевищують заробітки профільних науковців з повним робочим днем.
“Київська школа економіки”: більше про виш
“Київська школа економіки” (KSE) — приватний університет, заснований однойменним благодійним фондом. Президентом як університету, так і фонду є колишній міністр економіки Тимофій Милованов.
Заклад активно залучає до викладання представників влади, Національного банку та парламенту, які читають лекції, проводять семінари та практичні заняття. У самому університеті пояснюють, що підлаштовуються під графік високопосадовців, а їхні лекції мають популярність серед студентів.
За словами Милованова, бюджет KSE становить близько $50 млн на рік, а кількість студентів — приблизно 1,7 тис., із планами розширення до 5 тис.
Окрім освітньої діяльності, структура KSE включає благодійний фонд, який фінансує дослідження та декларує підтримку освіти, науки та гуманітарних ініціатив.
Тимофій Милованов: скандали
Діяльність структур, пов’язаних із “Київською школою економіки”, а також її президентом Тимофієм Миловановим останнім часом супроводжується низкою скандалів, які накладаються на тісні зв’язки вишу з чинною владою.
Найбільш резонансним став кейс із “Укрпоштою”. У 2025 році з’ясувалося, що компанія автоматично стягувала 1 грн із кожного поштового відправлення як “благодійний внесок” на користь фонду “Київська школа економіки”. Формально кошти спрямовувалися на підтримку ЗСУ, однак механізм автоматичного списання викликав критику через відсутність чіткої згоди користувачів.
Після розголосу Милованов заявляв про повну прозорість зборів і відсутність зловживань. Втім, вже на початку березня 2026 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом можливого зловживання службовим становищем. Фігурантами розслідування, за даними ЗМІ, є сам Милованов і генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський. Слідство у цій справі ще триває.
Цей епізод став частиною ширшого контексту публічних претензій до Милованова. Зокрема, у 2025 році він одночасно входив до наглядових рад стратегічних державних компаній — “Енергоатому” та “Української оборонної промисловості”. За рік ці позиції принесли йому 6,27 млн грн доходу.
При цьому “Енергоатом” опинився в центрі антикорупційного розслідування: за версією НАБУ і САП, у рамках так званої схеми “шлагбаум” з компанії могло бути виведено близько $100 млн. На тлі скандалу Милованов залишив наглядову раду, яку згодом уряд розпустив. Після цього, попри регулярні “запрошення”, він неодноразово без поважних причин пропускав засідання Тимчасової слідчої комісії у справі “Мідас”. При цьому Милованов змагався у словесних баталіях із нардепом Олексієм Гончаренком, який якраз і є головою ТСК, і який наполягав на присутності президента KSE на засіданнях.
