16 березня 2026 року російські окупанти вперше за тривалий час атакували Київ пізно вранці, а не вночі. Головною особливістю удару стало застосування дронів “Ланцет”, які найчастіше використовуються поблизу лінії фронту. В апарти інтегрували штучний інтелект, й уламки БПЛА впали на Майдані Незалежності.
Що відомо про "Ланцет" та чим він небезпечний – у матеріалі видання “Політаналіз”.
Що таке Ланцет
“Ланцет” – це російський баражувальний боєприпас, який ворог використовує для ураження наземної техніки та інших цілей. Безпілотний літальний апарат може довго перебувати в повітрі, відстежувати ціль і після цього стрімко її атакувати.
Назву ж він отримав за аналогією з хірургічним інструментом – ланцетом, який використовують для розтину.
Розробкою “Ланцета” займалася російська компанія ZALA Aero, яка входить до концерну “Калашников”. Безпілотники там створюють з середини 2000-х, а над “Ланцетом” почали працювати у 2010-х роках.
У 2022 році неназваний російський експерт у коментарі BBC зазначав, що спочатку Міністерство оборони Росії не проявляло інтересу до баражувальних дронів, тому в ZALA Aero орієнтувалися на продаж за кордон. До “Ланцета” компанія вже мала схожий проєкт – дрон “Куб”, який окупанти також використовують під час повномасштабної війни.
Сам “Ланцет” вперше показали влітку 2019 року на виставці в Підмосков’ї. Після випробувань у Сирії на нього звернули увагу, але навіть й тоді з масовим виробництвом не поспішали – вважали його надто дорогим і не завжди виправданим.
БПЛА Ланцет: характеристики
“Ланцети” випускають у кількох версіях. Остання модифікація – "Ланцет-3" – розганяється до 110 км/год у горизонтальному польоті, а під час атаки – до 300 км/год. Вважається, що літає вона на відстань близько 40-50 кілометрів й може триматися в повітрі майже годину.
Вага дрона – близько 12 кілограмів, з яких до 5 кілограмів припадає на бойову частину.
“Ланцет” обладнують осколково-фугасним зарядом, а також кумулятивним КЗ-6, який здатен пробивати до 215 міліметрів броні або до 550 міліметрів бетону.
Безпілотник "Ланцет" має телевізійний канал зв’язку й кілька варіантів наведення: за координатами, через оптико-електронні засоби або в комбінованому режимі.
Після захоплення цілі він переходить в автономний режим, і тоді системи радіоелектронної боротьби майже неефективні.
На думку авіаексперта, провідного наукового співробітника Державного музею авіації Валерія Романенка, вартість "Ланцета" оцінюється в 25 тис. доларів. Тобто, два “Ланцети” за вартістю дорівнюють одному “Шахеду".
Водночас у мережі пишуть, що один “Ланцет” коштує 35 тис. доларів.
Дрон Ланцет у Києві
Вранці 16 березня росіяни вкотре атакували дронами Київ. Один із безпілотників долетів до центру столиці, і його уламки впали просто біля Монумента Незалежності.
Після появи перших фото Defense Express із посиланням на власні джерела повідомив, що уламки належали саме “Ланцету”. На це вказували знайдені фрагменти: характерне Х-подібне хвостове оперення зі штовхаючим гвинтом. Крило ж мало номер з індексом RF.
Військовий портал припустив, що російські терористи могли інтегрувати в цей “Ланцет” штучний інтелект й налаштувати на групову атаку, автономну навігацію, пошук цілі та удар без постійного зв’язку з оператором. На це вказувало незвичне маркування у вигляді кольорових кіл, яке зустрічається на російських дронах V2U.
“Як вважається, воно (маркування, – ред.) потрібно для того, щоб дрони тримались один одного, рухаючись “зграєю”. І ранкова атака дронами по Києву, якраз й була груповою”, – пояснив Defense Express.
Також припускалось, що БпЛА міг використовувати зв’язок через mesh-модеми або мобільну мережу.
Попри заявлену дальність "Ланцета" в близько 50 кілометрів, у Росії стверджували, що апарат може літати значно далі – приблизно на 90 кілометрів, а в окремих випадках й до 136 кілометрів.
Радник міністра оборони України та фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов “Флеш” спочатку відкинув версію стосовно “Ланцетів” через їх обмежену дальність, але змінив позицію вже на наступний день.
За його словами, по Києву російські терористи запустили близько 40 “Ланцетів”. Щоб безпілотники змогли подолати відстань до міста – приблизно 100 кілометрів від білоруського кордону або до 200 кілометрів від російського – ворог вдався до хитрощів: прибрав бойову частину, замінивши її додатковими акумуляторами, і запускав дрони з попутним вітром.
“Уявіть собі, наш ворог витрачає 40 дорогих виробів, які призначені для інших завдань, лише для показухи. До “Ланцетів” додають “Шахеди” з фрагментами “Ланцетів”, і вранці вся ця зграя вилітає на Київ”, – додав він.
Бескрестнов додав, що у повітрі безпілотники розтягнулися на неабиякій дистанції – фактично від Чернігова до Києва, і йшли на різних висотах. Більшість БпЛА збила українська протиповітряна оборона, але кілька все ж зуміли прорвалися до столиці.
Він додав, що мета ворожої атаки була суто показовою: отримати кадри уламків “Ланцета” вже в Києві для внутрішньої пропаганди.
Як зазначив радник президента України з питань санкцій Владислав Власюк, у збитих над Києвом “Ланцетах” виявили іноземні складники. Він заявив, що дрони долетіли до столиці самостійно – для цього їхню конструкцію змінили. Всередині було виявлено лідар, камеру, а також, імовірно, додаткову пам’ять і процесор для машинного зору.
У безпілотниках було близько 50 ключових компонентів. Серед країн їх виробників – США, Нідерланди, Німеччина, Швейцарія, Корея, а також РФ. Частина деталей була виготовлена у 2023-2024 роках.