Президент України Володимир Зеленський дав зрозуміти, що не має наміру відправляти у відставку Валерія Залужного — колишнього головнокомандувача ЗСУ, який нині обіймає посаду посла України у Великій Британії — попри його критичні висловлювання на адресу президента щодо контрнаступу 2022 року.
Про це Зеленський сказав у інтерв’ю німецькому суспільному мовнику ARD.
"Я чув її (критику з боку Залужного — ред.)… Я вважаю, що зараз не час для політики, бо ми у стані війни. Це моя позиція. Інші вирішили інакше. Ми вільна країна", — сказав Зеленський.
На питання, чи Залужний залишиться на своїй посаді посла, президент відповів: "Звичайно. Чи склалося враження, що я хотів його звільнити?".
Коли ж журналісти поцікавилися, чи не вбачає він у критиці ексголовнокомандувача старт передвиборчої кампанії, президент відповів лаконічно: "Не знаю, запитайте його".
"Усі знають мою відповідь на ці питання: я не хочу зараз гратися в політику. Я поважаю нашу армію і поважаю те, як вона воювала проти Росії на різних етапах війни, протягом усіх цих років. Більше нічого сказати не можу. Я не хочу заглиблюватися в цю історію. Вона мене особливо не цікавить", — відповів Зеленський.
В інтерв’ю агентству AFP Зеленського попросили описати свою першу реакцію на слова Залужного. Президент зізнався, що емоція, яка виникла, була, мабуть, спільною для багатьох: "А не зарано все це?".
Що саме сказав Залужний
Нещодавно Associated Press оприлюднило інтерв’ю із Валерієм Залужним, у якому той виклав своє бачення про причини невдачі контрнаступу. За його словами, розроблений разом із союзниками по НАТО план зазнав краху через те, що президент та інші чиновники не надали необхідного ресурсного забезпечення.
Залужний пояснив: для успіху операції була потрібна масована концентрація військ та ефект раптовості. Натомість сили виявилися розтягнутими на широкому фронті, що суттєво знизило їхню ударну силу.
Контрнаступ 2023 року
Навесні 2023 року західні видання з посиланням на американських чиновників активно писали про підготовку України до контрнаступу. Тодішній міністр оборони Олексій Резніков окреслював одну зі стратегічних цілей так: "вбити клин у російський фронт на півдні — між Кримом та материковою частиною Росії".
Утім, публічне обговорення планів обернулося проблемами. Зеленський пізніше визнав, що широкий розголос навколо майбутньої операції ускладнив ситуацію на півдні — ворог знав, де готується удар.
Президент також не приховував, що контрнаступ не приніс швидкого результату, зокрема через неповне виконання союзниками своїх зобов’язань щодо постачання зброї. Разом з тим Україні вдалося поступово просунутися на окремих ділянках і суттєво послабити Чорноморський флот Росії.
Торік New York Times оприлюднила масштабне розслідування про події напередодні контрнаступу. Журналісти, зокрема, описали внутрішній конфлікт навколо стратегії: тодішній командувач Сухопутних військ Олександр Сирський, невдоволений відведеною йому другорядною роллю, вирішив діяти інакше. Він запропонував перенести акцент з південного напрямку на Бахмут і зажадав додаткового особового складу та боєприпасів.
Зеленський підтримав це рішення. За його наказом боєприпаси розділили порівну між угрупованням Сирського та силами генерала Тарнавського, що мали наступати на півдні. Крім того, п’ять із дванадцяти бригад, які готувалися для удару на Мелітополь, передали під командування Сирського.
