Лідери Європейського Союзу 19 грудня домовилися надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Це рішення стало компромісом після того, як не вдалося узгодити фінансування коштом російських заморожених активів. Нині в Єврокомісії запевняють, що допомога буде надана на безвідсотковій основі й не стане тягарем для українського бюджету.
Де ЄС планує взяти кошти та чи повинна Україна їх віддавати – розповідає "Політаналіз".
Чому не використали заморожені активи РФ
Восени 2025 року Єврокомісія запропонувала надати Україні “репараційний кредит”, який забезпечувався б замороженими активами російського Центробанку в Європі на суму близько 210 млрд євро. Згідно з пропозицією, Київ отримав би позику одразу, а повертав би її вже після того, як Росія виплатить репарації.
У грудні ЄС підтримав рішення про фактично безстрокове блокування активів ворога, аби окремі країни-члени не могли кожні пів року вимагати їх розмороження. Втім, далі справа розвитку не мала, оскільки під час саміту лідерам блоку так й не вдалось дійти консенсусу.
Головним противником ідеї став очільник бельгійського уряду Барт де Вевер, пояснюючи це ризиком того, що проти депозитарію Euroclear, розташованого у Брюсселі, можуть подати судові позови на мільярди євро. Крім того, в одному з інтерв’ю політик висловлював сумнів у тому, що Росія здатна програти у повномасштабній війні та назвав це небажаним сценарієм через її ядерний статус.
“Але хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Це казка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вона програла і в країні, що володіє ядерною зброєю, настала нестабільність. І хто вірить, що Путін спокійно погодиться на конфіскацію російських активів?”, – заявив Вевер.
За його словами, Москва також попереджала про те, що особисто він і бельгійський уряд відчуватимуть “вічно” наслідки повної конфіскації заморожених коштів.
Як повідомляє Financial Times з посиланням на джерела, Бельгія також вимагала надати гарантії для покриття можливих фінансових ризиків, пов’язаних із “репараційним кредитом”.
Так чи інакше, проти цього сценарію зрештою виступив і Європейський центральний банк.
Позицію Бельгії підтримали зокрема Франція та Італія. Там пояснили, що їм навряд чи вдасться провести через свої парламенти гарантії, на яких наполягав Брюссель.
Єдиною альтернативою “репараційному кредиту” була загальноєвропейська позика, але цей варіант потребував одностайної підтримки з боку усіх членів ЄС.
Умови отримання 90 млрд євро
У підсумку країни змогли досягти певного компромісу. Євросоюз вирішив надати Україні 90 млрд євро через спільні запозичення членів блоку на ринках капіталу. Це відбуватиметься під гарантії бюджету ЄС, а перші транші Київ має отримати до 1 квітня 2026 року.
Як пояснює EuroNews, позика для України стала можливою лише після того, як Угорщина, Словаччина та Чехія погодилися не застосовувати право вето в обмін на те, що вони не братимуть участі в ініціативі.
Для Києва діятимуть ті самі умови отримання коштів, як й у випадку з “репараційним кредитом” (йдеться, наприклад, про продовження впровадження антикорупційних заходів). Також ЄС планує посилити контроль за тим, як Україна розподіляє оборонні контракти. Раніше це питання неодноразово ставало причиною суперечок.
При цьому кошти повинні працювати на розвиток оборонної промисловості України та країн Європи. Закупівлі за межами ЄС дозволятимуть лише у випадках, коли потрібне обладнання неможливо придбати на європейському ринку.
Звідки ЄС візьме 90 млрд євро
Наразі Євросоюз не має вільних 90 мільярдів євро, тож Європейська комісія планує залучати ці кошти на фінансових ринках, випускаючи як короткострокові та довгострокові облігації.
Транші, які Україна може використати як для оборонних потреб, так і для покриття витрат держбюджету, надходитимуть частинами. Виплату відсотків ЄС візьме на себе, щоб не збільшувати навантаження на країну.
Згідно з оцінкою Єврокомісії, за нинішніх ставок щорічні процентні виплати становитимуть близько 3 млрд євро. Для цього ЄС доведеться передбачити близько 20 млрд євро в бюджеті з 2028 по 2034 роки. Витрати на відсотки країни-члени розподілятимуть між собою залежно від їхніх економік. Найбільша фінансова частка припаде на Німеччину, Францію, Італію, Іспанію та Польщу.
Згідно з умовою позики, Україна має повернути 90 мільярдів євро лише після завершення повномасштабної війни та згоди з боку Росії на виплати репарацій. Враховуючи, що Кремль продовжує відкидати останнє, погашення фактично переноситиметься до моменту виплати відшкодувань.
Однак зрештою ЄС повинен буде визначитися з подальшою долею 90 мільярдів євро, аби припинити виплату відсотків. Для цього планують залучити бюджет блоку, який виступатиме гарантією повернення коштів інвесторам. Попри рішення не чіпати російські активи, у своїх висновках лідери країн-членів Євросоюзу заявили про повне право в майбутньому залучити кошти ворога або щонайменше спробувати це зробити одним зі способів погашення.
На що вистачить 90 млрд євро
У жовтні міністр фінансів Сергій Марченко стверджував, що Україні для фінансування державного бюджету на 2026 рік необхідно залучити щонайменше 45 млрд доларів від союзників. Ще в серпні оцінювало фінансовий розрив на 2026-2027 роки у 37 млрд доларів.
Тим часом Міжнародний валютний фонд разом з урядом України оцінили, що до кінця 2027-го нестача зовнішнього фінансування може сягнути близько 65 млрд доларів. Нова чотирирічна програма МВФ на близько 8 млрд доларів разом із донорською допомогою має залучити додаткові ресурси, але розрив й надалі залишається чималим.
Як зауважує NV, на цьому фоні допомога з боку ЄС формально покриває більшу частину розриву на 2 роки, але з урахуванням воєнних ризиків, масштабів руйнувань і можливого спаду економіки Україна все одно потребуватиме додаткових ресурсів.
Директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан оцінює щорічні витрати України на війну приблизно у 95 мільярдів доларів. З цієї суми близько 35 млрд доларів країна отримує у вигляді зброї від партнерів. Ще близько 60 млрд доларів покривають з державного бюджету. Йдеться про виплати військовим, підтримку армії, власне виробництво озброєння та імпорт. Водночас розміри фінансування напряму залежать від того, скільки триватимуть бойові дії та які будуть постачання озброєння від партнерів. Вона ж очікує, що військова допомога від союзників залишиться на рівні попередніх років, а зовнішня фінансова підтримка становитиме близько 45 млрд доларів на рік.
Ще 15 млрд доларів на рік Україна планує покривати коштом внутрішніх ресурсів. Йдеться про надлишок податкових надходжень над витратами цивільного бюджету, а також про чисті внутрішні запозичення.