Дефіцит ракет і адаптація російських засобів радіоелектронної боротьби змотивували українських фахівців шукати більш гнучкі рішення на полі бою. Так з’явилися “мідлстрайки” – дрони, які здатні долати 100-200 кілометрів та тримати зв’язок з оператором.
Чим особливі дрони-мідлстрайки – читайте в матеріалі видання "Політаналіз".
Що таке мідлстрайк
Англійською middle означає "середній", а strike – "удар". Тож поняття middle strike вказує на дальність ураження зброї. Але водночас експерти ще не визначилися, про який саме кілометраж ідеться.
Олександр Карпюк, військовослужбовець батальйону безпілотних систем 59-ї штурмової бригади, пояснив, що під deep strike мається на увазі дистанція 400-500 км, а під middle – 150, 200 або 300 кілометрів.
Водночас консультант фонду “Повернись живим” Інокентій Разумов пропонує розглядати middle strike як усю окуповану територію України. За його словами, визначення поняття повинно виходити з поставленої задачі, оскільки "середні" удари мають бути націлені проти ворожого тилу та логістики. Цілі глибше, наприклад, нафтопереробні заводи у Росії, – це вже deep strike.
Застосування мідлстрайків
Технічно до middle strike належать багато різних засобів ураження. Насаперед це FPV-дрони, які за умови використання ретранслятора та тюнінгу можуть перевищити звичний рубіж у 15-20 кілометрів.
Перші повідомлення про дрони middle strike з’явились у 2023 році. Тоді їх застосовували фахівці Головного управління розвідки, Служби безпеки України та Сил спеціальних операцій. Однак про масове виробництво не йшлося. Перед застосуванням проводилась ретельна розвідка, і вже після підтвердження місцеперебування цілі її координати передавались операторам для подальшого удару.
Співрозмовник видання “Межа” із Сил оборони, який залучений до розвитку напряму “мідлстрайків”, зазначив, що активна робота над цими дронами розпочалася лише з осені 2024-го. А регулярне застосування стартувало ближче до 2025 року. Наразі ж ситуація з ними стала набагато кращою, й OSINT-аналітики підтверджують, що “мідлстрайки” використовуються регулярно.
Пріоритетними цілями для “мідлстрайків” є:
- штаби;
- логістичні вузли;
- комплекси РЕБ;
- системи ППО.
Неназваний представник одного з великих українських виробників дронів пояснив журналістам, що нині російські терористи добре маскуються та намагаються розпорошуватись, а “мідлстрайки” дозволяють атакувати ворога там, де він того не очікує.
Водночас варто враховувати те, що ворожі ешелони мають засоби РЕБ, ППО й дрони-перехоплювачі, у зв’язку з чим операторам доводиться літати нижче з ризиком втрати зв’язку. Через це “мідлстрайки” часто запускають у парі з дроном-розвідником, наприклад, Shark або “Лелека”, які ретранслюють сигнал й проводять додаткову розвідку.
Українські дрони-мідлстрайки
Наразі в арсеналі українського війська існують різні варіанти “мідлстрайків” під різні завдання:
- удари дронами “Рубака” та “ХаКі” (Hunter Killer) стали регулярними у Криму й на Донбасі. Ці БпЛА здатні долати до 200 кілометрів й нести бойову частину вагою в кілька кілограмів. Їх застосовують проти радіолокаційних станцій (РЛС), систем ППО, а також для ураження вертольотів і літаків;
- дрони “Булава” та RAM-2X діють на дистанціях до 100 кілометрів. Вони мають системи донаведення й високу керованість, а також обладнані бойовою частиною до п’яти кілограмів. Переважно застосовуються для ураження ППО та РЛС.
Ба більше, існують безпілотники, які раніше застосовувались для deep strike, але сьогодні їх адаптовують під middle strike: виробники додають канали зв’язку та автоматичне донаведення, зменшують об’єм паливних баків і збільшують вагу бойової частини. Наприклад, дрон FP-2 літає близько 200 кілометрів (замість 1000 кілометрів порівняно з FP-1), але здатен переносити бойову частину до 100 кілограмів. Його ж застосовують для знищення великих або добре укріплених цілей.
Втім, на фронті можна виявити й інші розробки, які застосовувались для ударів по тилу ворога. Йдеться про пропелерний UJ-26 “Бобер”, реактивний Skyline-300 та ракети-дрони “Пекло” і “Барс”. Крім вітчизняних розробок, використовуються й закордонні моделі: Phoenix Ghost, Dagger, Disruptor та Outlaw G2.
Проблеми мідлстрайків
Масове виробництво дронів-мідлстрайків могло б частково відтворити ефект американських артилерійських систем HIMARS, яких не вистачає війську. Це могло змусити окупантів відвести сили далі від фронту. Однак попри те, що в Україні вже виготовляють ці дрони, їх і надалі бракує в Силах оборони.
Що стосується застосування мідлстрайків, то воно пов’язане з низкою викликів:
- Забезпечувати зв’язок з екіпажем на великих дальностях польоту доволі складно.
- Ударний дрон такого типу коштує занадто дорого, щоб годинами кружляти поблизу фронту в пошуках цілі із ризиком, що апарат зіб’ють. Саме тому разом із мідлстрайком запускають дрон-розвідник.
За словами Інокентія Разумова, middle strike рідко розміщуються на самій лінії бойового зіткнення через те, що ці цінна мішень для ворога. Тож українські воїни зазвичай маскують їх і відводять близько на 15-20 кілометрів. Але внаслідок цього дистанція до ворога зростає.
Також не варто забувати про російські РЕБ, якими ворог захищає найцінніші військові об’єкти. Для покращення ефективності в “мідлстрайки” інтегрують функцію донаведення на ціль, що суттєво підвищує їхню вартість.
Тим часом Росія також активно розвиває сегмент “мідлстрайків”. З 2019-го ворог працював над “Ланцетом”, який долає до 100 кілометрів й несе бойову частину близько трьох кілограмів. Згодом безпілотник обладнали кращим зв’язком і різними типами боєзаряду. Після цього з’явилися й інші моделі: “Італмас”, “КУБ-2” та “Изделие-53”.
Також у 2025-му окупанти почали застосовувати “Шахеди” серії “Ъ” з камерами та радіокеруванням. Під час застосування останні супроводжують розвідники типу “Суперкам”, “Орлан-10” і Zala.