У першій половині листопада НАБУ та САП сколихнули українську політику, провівши масштабну операцію проти корупції в енергетичному секторі. Правоохоронці викрили схему “відкатів” у компанії “Енергоатом”, провели десятки обшуків і оголосили перші підозри.
Як у світі відреагували на корупційний скандал в Україні – розповідає "Політаналіз".
Операція Мідас: хронологія
10 листопада Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про масштабну операцію під назвою “Мідас”. У рамках провадження було проведено низку обшуків в “Енергоатомі”, колишнього голови Міністерства юстиції Германа Галущенка, а також у бізнесмена та співзасновника студії “Квартал 95” Тімура Міндіча.
За даними правоохоронних органів, учасники схеми організували “відкати” на рівні 10-15% від державних контрактів компанії. Отримані кошти відмивали через офіс у центрі Києва, який оформлений на родину колишнього народного депутата та колаборанта Андрія Деркача.
В рамках справи підозру спочатку було оголошено:
- Міндічу (на оприлюднених аудіозаписах персональних розмов використовується псевдонім “Карлсон”);
- колишньому раднику голови Міністерства енергетики Галущенка Ігорю Миронюку (“Рокет”);
- колишньому виконавчому директору з безпеки “Енергоатома” Дмитру Басову (“Тенор”);
- Олександру Цукерману (“Шугармен”), Ігорю Фурсенко (“Рьошик”), Лесі Устименко й Людмилі Зоріній, які входили в “бек-офіс” з легалізації коштів.
За даними слідства, загалом підозрюваним вдалося “відмити” 100 мільйонів доларів.
Наступного дня НАБУ оприлюднило чергову частину аудіозаписів у справі “Мідас”, на яких було зафіксовано, як члени оборудки передавали гроші так званому “Че Геварі”. Як з’ясувалося, йдеться про колишнього віцепрем’єра – міністра національної єдності Олексія Чернишова.
Вищий антикорупційний суд ухвалив для підозрюваних запобіжні заходи у вигляді арешту на 60 днів або внесення застави в таких розмірах:
- для Зоріної – 12 млн грн (внесли);
- для Устименко – 25 млн грн (внесли);
- для Миронюка – 126 млн грн;
- для Басова – 40 млн грн;
- для Фурсенка – 95 млн гривень.
Пізніше також було обрано й запобіжний захід Чернишову: утримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 51,6 мільйона гривень. Як писали ЗМІ, заставу внесли 19 листопада.
Мідас: реакція світу
Німеччина
Першим пояснювати ситуацію на міжнародному рівні довелося міністру закордонних справ Андрію Сибізі, який 12 листопада брав участь у засіданні G7. Після зустрічі з його німецьким колегою Йоганном Вадефулем, останній заявив, що партнери чітко донесли позицію: від України очікують безкомпромісної боротьби з корупцією.
Речник уряду Німеччини Штефан Корнеліус стверджував, що загалом ситуація довкола корупційного скандалу викликає занепокоєння, оскільки енергетична інфраструктура України отримує чималу підтримку з боку ФРН. Натомість прессекретар Міністерства економіки Бенедикт Шенек пояснив, що співпраця Німеччини в енергетичному секторі стосується передусім “Укренерго”, а не “Енергоатому”.
13 листопада, під час телефонної розмови Володимира Зеленського та канцлера Фрідріха Мерца, президент України пообіцяв останньому прозорість, підтримку незалежних антикорупційних органів й відновлення довіри українців, європейських партнерів, а також міжнародних донорів.
Тим часом голова німецького фонду Маршалла Ян Лессер у коментарі “Радіо Свобода” зазначив, що нинішній корупційний скандал навряд чи вплине на обсяги фінансової підтримки Києва. Водночас ситуація може негативно позначитися на євроінтеграції країни, оскільки це дає аргументи тим, хто бажає загальмувати або взагалі зупинити увесь процес.
Євросоюз
Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас, коментуючи ситуацію, заявила, що Київ повинен діяти швидко і наполегливо.
“Немає місця для корупції, особливо зараз. Я маю на увазі, що це буквально гроші народу, які повинні йти на передову”, – зауважила вона.
Зокрема 18 листопада голова українського уряду Юлія Свириденко провела зустріч із послами країн ЄС, де обговорили кроки Києва щодо боротьби з корупцією в енергетичній сфері. Також закликала їх надати свої кандидатури до наглядової ради “Енергоатому”.
А єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, зазначала, що має “змішані відчуття”, але зберігає оптимізм, оскільки українські антикорупційні органи демонструють здатність працювати та реагувати на такі виклики.
Схожу оцінку надав й єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс. У коментарі “Європейській правді” він сказав, що цей скандал можна розглядати як підтвердження дієздатності антикорупційної системи України, оскільки інституції здатні працювати результативно та розслідувати справи навіть на найвищих рівнях.
Литва
Міністр фінансів Литви Кріступас Вайтекунас, спілкуючись із журналістами, визнав, що корупційний скандал певною мірою вплинув на готовність міністрів ухвалювати рішення щодо подальшої підтримки України. Водночас підкреслив, що попри ці обставини, реальної альтернативи допомозі немає.
“Україна – наш єдиний вибір, і вона бореться не лише за власну свободу і право обирати свій шлях. Тому попри скандал інших варіантів (крім продовження допомоги, – ред.) немає”, – заявив він.
Фінляндія
Позицію литовського міністра поділяє віцепрем’єрка Фінляндії Ріікка Пурра. Вона визнає, що корупція наразі є проблемою в Україні, але Київ має достатньо механізмів, а також вживає реальних заходів для протидії цьому. Саме тому, за її словами, немає перешкоди для просування питання щодо “репараційних позик”.
Данія
Підтримку Україні висловила й міністерка економічних відносин Данії Стефані Лосе. У розмові з журналістами вона наголосила, що Київ має безперервно рухатися вперед у реформах та антикорупційній політиці. Водночас Лосе підкреслила, що ЄС залишається рішучим у своїй підтримці: сильна європейська позиція й надалі на боці України.
Наслідки операції Мідас
Як зазначає “ЄП”, у перші дні після появи інформації про корупційний скандал, у ЄС переважала розгубленість: у Брюсселі та європейських столицях намагалися уникати публічних оцінок. Згодом позиція стала чіткішою, і обраний Європою підхід важко назвати невигідним для Києва.
У ЄС підкреслюють, що викриття розкрадань на найвищому рівні свідчить про дієвість антикорупційної системи України, а не про її слабкість. Держави-члени блоку також офіційно підтверджують: підтримка Києва, включно з фінансовою допомогою, не скорочується.
Непублічно багато європейських посадовців і дипломатів визнають: негативні наслідки скандалу все ж існують, хоча їхній масштаб поки важко оцінити. Головне занепокоєння стосується відсутності впевненості в тому, що керівництво держави не було пов’язане зі схемою. Підставою для цього була спроба в липні обмежити повноваження НАБУ і САП.
Постає й інше питання – як цей скандал може позначитися на русі України до членства в ЄС. Наразі немає ознак появи нової перешкоди, хоча остаточних висновків у Євросоюзі ще не робили. Кілька співрозмовників “ЄП” підкреслюють, що вирішальним стане подальший розвиток подій. Наразі спецоперація “Мідас” не лише створила виклик, але й, певною мірою, додала стимулу для прискорення інтеграції України до ЄС.
Попри те, що частина європейських ЗМІ з посиланням на джерела стверджують, що Угорщина може використати корупційний скандал, щоб загальмувати рух України до ЄС, у самому блоці домінує інша позиція.
У Брюсселі наголошують, що скандал не є підставою для блокування відкриття переговорів. Навпаки, ситуація посилює аргументи на користь цього кроку, оскільки першим має відкритись кластер “Основи”, до якого входять і антикорупційні положення.