Тимчасовий захист у Європейському Союзі станом на кінець літа 2025 року отримали понад 4,37 млн українців. Найбільше біженців прийняли Німеччина, Польща та Чехія.
Про це повідомляє Eurostat.
За даними відомства, Німеччина надала притулок понад 1,2 млн українських біженців. Це 27,7% від загальної кількості осіб, що втекли від війни до Європейського Союзу.
У Польщі зареєстровано 995 925 осіб, або 22,8% від загальної кількості у ЄС.
Чехія прийняла 385 855 біженців з України (8,8%).
Зазначається, що порівняно з кінцем липня 2025 року, на кінець серпня загальна кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у Євросоюзі, зросла на 30 980 (+0,7%).
Абсолютні збільшення спостерігалися у таких країнах:
Німеччина прийняла 6 800 осіб (+0,6%);
Чехія надала захист 5 175 біженцям (+1,4%);
Румунія прийняла 2 370 осіб (+1,2%).
Біженці з України: більше чоловіків чи жінок
Попри те що, Німеччина є лідером за кількістю прийнятих біженців, менші країни відчувають значно більше навантаження, йдеться у звіті. Для оцінки використовується показник співвідношення біженців на 1 000 місцевих жителів. У середньому по ЄС він становить 9,7 особи на 1 000 мешканців, але в деяких країнах цифри значно вищі.
Країни із найбільшим навантаженням на населення:
- Чехія – 35,4 особи на 1 000 мешканців;
- Польща – 27,3 особи на 1 000 мешканців;
- Естонія – 25,4 особи на 1 000 мешканців.
За даними Eurostat, громадяни України складають понад 98,4% усіх осіб, які отримали тимчасовий захист у ЄС. Більшість з них – жінки та діти, що відповідає загальній динаміці міграції під час війни.
Демографічний розподіл станом на кінець серпня 2025 року:
- Дорослі жінки – 44,6%;
- Діти (неповнолітні) – 31,1%;
- Дорослі чоловіки – 24,3%.
Українці за кордоном: що відомо
За даними Національного банку України, станом на кінець травня 2025 року з країни через повномасштабне вторгнення РФ виїхало 5,6 млн людей. Тимчасовий захист у Європі отримали 4,2 млн з них.
Рівень працевлаштування українських біженців у країнах Європейського Союзу у 2024 році у середньому становив 64%. Більшість працюючих були зайняті у низькокваліфікованому сегменті.
Уряд ФРН оголосив про зміну умов для отримання базової соціальної допомоги (“бюргергельд”), яку виплачують, зокрема, і громадянам України зі статусом захисту. Тепер одержувачі, які пропускають візити в центр зайнятості, можуть втратити виплату частково або повністю.
Наприкінці літа Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето поправку до закону щодо допомоги українським біженцям. Польський лідер, зокрема, пропонував обмежити допомогу на дітей “800+” та скасувати медичне страхування для непрацевлаштованих українців.
