Світлана Тихонівна Кириченко – учасниця українського правозахисного руху.
Місце народження, освіта
Народилася 31 жовтня 1935 року в Києві.
У 1957 році випустилася з філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Кар’єра
Після навчання почала працювати в Інституті літератури Академії наук УРСР у Києві. Там познайомилася з різними діячами, серед яких Іван Світличний, Леонід Коваленко, Василь Стус та інші.
У 1965 році взяла участь у політичному протесті в київському кінотеатрі “Україна” проти арештів представників української інтелігенції. Займалася поширенням самвидаву.
З 1969-го працювала в Інституті філософії АН УРСР у Києві.
У 1972 році, після арешту шістдесятниці Надії Світличної, Кириченко звернулася з листом до першого секретаря Центрального комітету Комуністичної партії України з вимогою повернути родині дворічного сина Світличної, вивезеного з дитсадка. За це діячку звільнили з роботи. Потім вона періодично залишалася безробітною до кінця трудової діяльності.
У 1979-му в квартирі Світличної провели обшук і вилучили рукопис її чоловіка.
Загалом діячка поширювала інформацію про політичні репресії в Україні та підтримувала контакти з дисидентами Балтії, Москви й Південного Кавказу.
Протягом 1966-1988 років жила в Якутії, де відбував заслання чоловік.
У січні 1980 року передала до США рукопис поетичної збірки Стуса “Палімпсести”. А навесні вивезла з побачення з чоловіком нові вірші письменника Миколи Руденка.
9 грудня 1980-го Кириченко була засуджена до трьох місяців виправних робіт за відмову давати свідчення на новому процесі Стуса.
20 квітня 1983-го діячка оголосила безстрокове голодування й повідомила про це телеграмою генеральному секретарю ЦК КПРС Юрію Андропову. Причиною цьому стали утиски в бік її дітей: сина відрахували з інституту та вимагали на комсомольських зборах зректися батька, а з донькою-школяркою адміністрація проводила “виховні бесіди”. Через два тижні ректор скасував наказ про відрахування сина, а Кириченко дозволили одноденне побачення з чоловіком, який відбував покарання у мордовському таборі.
Після повернення в Україну долучилася до процесів національного відродження, працювала в секретаріаті Демократичної партії України.
У 1993 році пережила тяжкий інсульт і отримала інвалідність I групи.
5 листопада 2013 року в Київському будинку вчителя відбулася презентація книги спогадів Кириченко “Люди не зі страху”.
Смерть
Померла 22 квітня 2016 року в Києві. На той момент правозахисниці було 80 років.
Сімейний стан
Була одружена з літературознавцем і громадсько-політичним діячем Юрієм Бадзьо.
Мала двох дітей: сина та дочку.