Андрій Атанасович Мельник – український військовий і політичний діяч, голова Організації українських націоналістів у 1938-1964 роках.
Місце народження, освіта
Народився 12 грудня 1890 року в селі Воля Якубова (на той момент – Австро-Угорщина, нині – Дрогобицький район Львівської області). Батько – Атанас Мельник – був українським громадським діячем.
Навчався в народних школах Самбора та Дрогобича. Протягом 1900-1905 років здобував освіту у дрогобицькій гімназії, після чого продовжив навчання у гімназії Стрия, яку закінчив у 1910-му.
У період із 1912 по 1914 роки відвідував студії Високої школи земельної управи у Відні.
Кар’єра
Перша світова війна
У 1914 році долучився до лав Легіону Українських січових стрільців, що вів бої проти російської армії на території Галичини. Спочатку він командував чотою, а вже пізніше очолив сотню стрільців УСС.
Під час боїв під Бережанами (нині – Тернопільщина) опинився в російському полоні. Там познайомився з Євгеном Коновальцем, який пізніше створить ОУН.
У 1917 році Мельнику вдалося втекти з полону та дістатися Києва. Разом із Коновальцем він сформував Галицько-Буковинський курінь, який згодом перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР.
Міжвоєнний період
У роки Української революції обіймав посаду начальника штабу Осадного корпусу, був полковником у війську Симона Петлюри та начальником штабу Діючої армії Української Народної Республіки.
19 грудня 1918 року Директорія УНР надала йому звання отамана армії.
Після встановлення радянської влади в Україні, у 1920-1921 роках, Мельник перебував на посаді інспектора військових місій УНР у Празі.
Пізніше повернувся до Галичини, де разом із Коновальцем став одним із засновників Української військової організації (УВО). Обійняв посаду крайового команданта організації.
У лютому 1924 року його заарештувала польська поліція, внаслідок чого він отримав 4 роки ув’язнення.
Друга світова війна
Після смерті Коновальця у 1938-му, Мельник очолив Провід українських націоналістів (ПУН). На початку 1940-го, коли в Організації українських націоналістів відбувся розкол, Мельник став на чолі однієї з фракцій.
У період німецької окупації України ОУН (м) мала елементи співпраці з нацистами. При цьому Мельник залишався прихильником ідеї створення незалежної української держави. У 1944 році він був заарештований та відправлений до німецького концтабору Заксенхаузен.
Після звільнення у 1945-му мешкав у Німеччині та Люксембурзі.
Післявоєнний період
У 1946-му заснував Координаційний український комітет, а в 1948 році ініціював створення Української національної ради.
Наступного року, на третьому Великому зборі українських націоналістів, Мельника було обрано довічним Головою ПУН.
У 1957 році висунув ідею організації Світового конгресу українців і Союзу українців, що була реалізована у 1967 році.
Смерть
Помер 1 листопада 1964 року в 73-річному віці. Це сталося в люксембурзькому Клерво.
Сімʼя
Був одружений із Софією Федак.