Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив, що російські дрони, які залетіли на територію Польщі під час нічної атаки, “мали опинитися в Україні”. Його слова викликали обурення опозиції та частини суспільства.
Його цитує видання Denník N.
Бланар охарактеризував інцидент як “серйозну ескалацію”, однак припустив, що безпілотники не призначалися для нападу на Польщу.
“Я вірю, що російські дрони на території Польщі мали опинитися на території України і не прибули до Польщі з метою нападу”, — сказав він і наголосив на необхідності переговорів між Києвом і Москвою.
Водночас прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо закликав до “об’єктивного з’ясування” обставин інциденту. Він наголосив, що потрібно визначити, чи був заліт безпілотників “навмисним, чи випадковим” та хто їх контролював. Міністр оборони Роберт Каліняк також назвав подію серйозним інцидентом. Однак обидва не стали прямо звинувачувати Росію.
Заява Бланара викликала обурення серед словацької опозиції та громадськості, повідомляє Euractiv. Так, зокрема, колишній міністр закордонних справ Іван Корчок звинуватив главу МЗС у “втраті зв’язку з реальністю”.
Опозиційні сили заявили про намір відновити масові протести проти уряду, які були призупинені на кілька місяців.
Російські дрони у Польщі
У ніч проти 10 вересня російські війська атакували Україну дронами та ракетами. Декілька БПЛА залетіли в повітряний простір Польщі, де по них вперше застосували зброю з літаків.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що на територію Польщі залетіло щонайменше вісім російських безпілотників. Своєю чергою, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про щонайменше 19 випадків порушення повітряного простору.
За його словами, це перший випадок, коли дрони залетіли до Польщі безпосередньо з території Білорусі. Польські та союзницькі військові зафіксували десятки цілей. Згодом на території Польщі знайшли уламки семи безпілотників та ще один об’єкт “невідомого походження”.
Оперативне командування Збройних сил Польщі назвало інцидент “актом агресії”. Польща звернулася до НАТО з проханням застосувати статтю 4 Північноатлантичного договору. Ця стаття передбачає спільні консультації, якщо виникає загроза територіальній цілісності чи безпеці однієї з країн-членів.
