Роберт Фіцо – прем’єр-міністр Словаччини (2006-2010, 2012-2018, 2023 – теп. час).
Місце народження, освіта
Народився 15 вересня 1964 року у словацькому місті Топольчани (на той момент – Чехословаччина).
Навчався в:
- Університеті Коменського у Братиславі (у 1986 році випустився з юридичного факультету;
- Інституті держави та права при Словацькій академії наук (аспірантура, завершив навчання у 1992-му).
Має ступінь доктора юридичних наук.
Кар’єра
Протягом 1986-1987 років проходив обов’язкову військову службу. Був помічником військового слідчого в місті Яновіце.
Згодом мав короткострокові стажування у США, Великій Британії, Фінляндії, Бельгії та Франції.
Під час навчання на аспірантурі працював у Юридичному інституті при Міністерстві юстиції. У період із 1992 по 1995 роки обіймав посаду заступника директора закладу.
У 2000-му ввійшов до Словацької асоціації юристів. Крім того, в різні періоди був викладачем в університетах.
Діяльність у політиці
У 1987 році вступив до Комуністичної партії Чехословаччини. Після “Оксамитової революції” 1989 року, яка призвела до падіння комуністичного режиму, приєднався до "Партії демократичних лівих" (SDL), яка стала наступницею компартії.
Протягом 1992-2006 та 2010-2012 років він був депутатом Національної Ради Словаччини (однопалатний парламент).
Під час депутатської діяльності Роберт Фіцо входив до комітету з прав людини, національних меншин та жінок, а у 1994-1996 роках очолював фракцію SDL. Восени 1999 року, в результаті розколу SDL, Фіцо створив та очолив лівоцентристську партію “Курс – соціальна демократія” (Smer-SD). А в період із 2010 по 2012 років він мав пост заступника голови Національної ради.
Паралельно з парламентською діяльністю, протягом 1994-2000 років політик працював юрисконсультом від Словаччини у Європейському суді з прав людини.
Крім того, у 1994-2005 роках він входив до складу словацької делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи, і в 1999-2000 роках очолював її.
Після того, як у 2006-му Smer-SD здобула перемогу на парламентських виборах, Фіцо сформував урядову коаліцію і став новим прем’єр-міністром Словаччини. Через чотири роки, відбулися нові вибори, за результатами яких політик не зміг сформувати новий кабінет і подав у відставку.
Навесні 2012-го було дострокове голосування, в якому “Курс – соціальна демократія” здобула перемогу, й Фіцо вдруге став премʼєром.
У 2014-му він брав участь у президентських виборах. Однак у другому турі поступився незалежному кандидату Андрію Кісці, який набрав 59,38% голосів.
У березні 2018 року Фіцо подав у відставку з поста премʼєра. Це відбулося після вбивства словацького журналіста Яна Куцака та його нареченої. Куцак розслідував факти податкового шахрайства. В матеріалах фігурували політики та бізнесмени, які, за даними журналіста, були повʼязані зі Smer-SD і злочинними угрупованнями.
Втім, у вересні 2023-го партія вкотре перемогла на виборах у парламент (хоча й не отримала більшість голосів). Тодішня президентка Словаччини Зузана Чапутова доручила Фіцо сформувати новий уряд, і він втретє отримав крісло премʼєр-міністра.
Сімейний стан
Одружений із юристкою Світланою Фіцо. Мають сина Міхала.