У країнах Європейського Союзу розпочалися вибори до Європарламенту. Вони триватимуть із 6 по 9 червня. Голосування матиме значний вплив не тільки на його склад протягом наступних п’яти років, але й стане визначальним для процесу трансформації Європейської комісії – основної інституції ЄС. Про це пише Politico.
Існує ймовірність значних змін у керівництві Євросоюзу. Це може призвести до відходу з політичної арени деяких європейських чиновників, лояльних до України. Через це у Брюсселі може з’явитися нова генерація лідерів, які принесуть свіжі ідеї щодо відносин з Україною та реагування на російську агресію.
Європарламент: потенційний склад
У боротьбі за 720 крісел Європейського парламенту протистоятимуть сім основних політичних фракцій. Серед них Європейська народна партія, Альянс соціалістів і демократів, "Оновлення Європи", Зелені/Європейський вільний альянс, Європейські консерватори та реформісти, "Ідентичність і демократія" та Об’єднані ліві Європи.
Згідно з аналізом Politico, Європейська народна партія, до якої входить, зокрема, Дональд Туск, залишиться найбільшою фракцією. Хоча її представництво зменшиться до 172 депутатів з нинішніх 177. Альянс соціалістів і демократів, до якого належить Олаф Шольц, збереже майже всі свої місця, зменшивши свою кількість лише на одне крісло до 143.
Прогнози не такі сприятливі для "Оновлення Європи" та Зелених/ЄВА. Вони можуть втратити до третини своїх місць, зменшивши своє представництво зі 101 до 75 та зі 101 до 73 відповідно. Європейські консерватори та реформісти, як очікується, збільшать свою кількість на 11 мандатів до 75. Тоді як ультраправа "Ідентичність і демократія" збільшить свою кількість з 64 до 68.
Радикали з Об’єднаних лівих Європи, як передбачається, зменшать свою присутність у стінах ЄП з 39 до 31 місця. Також очікується, що до нового складу Європарламенту увійдуть 59 незалежних депутатів, що на 42 більше, ніж зараз. Однак ці прогнози є лише орієнтовними, оскільки близько 56 депутатів можуть приєднатися до існуючих фракцій або залишитися незалежними.
Що чекає на Україну
Виборчий процес до Європейського парламенту, хоч і здається далеким для країн, що не є членами ЄС, має значення і для України. Це пов’язано з тим, що разом із виборами Європарламенту відбувається оновлення інших ключових структур, включаючи Європейську комісію.
За інформацією, що з’явилася наприкінці травня, Австрія могла б претендувати на крісло єврокомісара, відповідального за питання сусідства та розширення. Відень планував висунути кандидатуру Каролін Едтштадлер, нинішню міністерку у справах ЄС та конституційних питань, відому своїми рішучими заявами щодо арешту Володимира Путіна, якщо він приїде до Австрії.
Однак така кандидатура може нести ризики для України на шляху до ЄС, оскільки Австрія має свою власну стратегію щодо прискорення інтеграції країн Західних Балкан. Це потенційно може уповільнити прогрес України та Молдови.
Не лише Едтштадлер розглядається як можливий кандидат на посаду єврокомісара з розширення. Серед інших кандидатур, які можуть бути вигідними для України, є нинішній латвійський єврокомісар з торгівлі Валдіс Домбровскіс та литовський міністр закордонних справ Габріелюс Ландсбергіс.
Ключовою посадою для України також є новостворений портфель єврокомісара з оборони. На який, як вважають, може претендувати нинішній міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Проте ця посада також привертає увагу Чехії, Фінляндії та Греції.
Щодо посади головного дипломата ЄС, то замість Жозепа Борреля на цю роль може претендувати прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, відома своєю підтримкою України. Однак будь-яка зміна на цій посаді вимагатиме схвалення Європейської ради.
Врешті-решт, рішення про те, яка країна отримає певний портфель у Єврокомісії, прийматиме її президент. Після цього новий склад комісарів має бути затверджений Європарламентом. У випадку, якщо кандидатури не знайдуть підтримки серед євродепутатів, країнам-членам доведеться шукати альтернативних претендентів.
