Мільйонам українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС, може загрожувати втрата правового статусу, адже наразі відсутній чіткий механізм їхнього подальшого перебування за кордоном після завершення воєнних дій із РФ.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це пише видання Euractiv.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року майже 4,3 мільйона українців отримали можливість легально перебувати в ЄС завдяки Директиві про тимчасовий захист.
Припинення вогню може змінити сценарій. Держави постануть перед складним вибором: поступово згортати наданий захист, сприяти повній інтеграції біженців або ж заохочувати їх до повернення в Україну.
Попри те, що початково передбачався максимум трирічний термін дії захисту, у 2023 році уряди країн Євросоюзу вирішили подовжити його до березня 2026 року.
Єврокомісія вже почала опрацьовувати подальші варіанти дій. Зокрема, розглядається можливість продовження тимчасового захисту, сприяння українцям у набутті національного статусу для роботи, навчання або возз’єднання з родиною. Також хочуть підтримати тих, хто прийме рішення повернутися на батьківщину.
За інформацією Euractiv, Рада ЄС планує винести це питання на обговорення під час чергової зустрічі міністрів внутрішніх справ. Вона відбудеться у червні.
Як зазначила речниця МВС Чехії Гана Мала, рішення щодо завершення дії тимчасового захисту зможе набрати чинності лише за умови одностайної підтримки з боку всіх держав-членів Євросоюзу.
Детальніше про заходи країн ЄС
Водночас деякі держави Євросоюзу вирішили не чекати централізованих рішень з Брюсселя й самостійно формують нові підходи до тривалого перебування українських біженців. Так, у Польщі готуються запровадити новий національний статус тимчасового проживання строком на три роки для тих українців, які мають безперервний тимчасовий захист принаймні протягом року.
Чехія, зі свого боку, пропонує спеціальний п’ятирічний дозвіл на проживання для українців. Він поширюватиметься на тих, хто живе у країні понад два роки, працевлаштований та має дітей, що навчаються у школах. Водночас чеська влада вже попередила: після завершення війни нові тимчасові дозволи на перебування видаватися не будуть.
Австрія, Італія, Естонія та Латвія розробляють власні довгострокові програми, які передбачають різні умови та рівні захисту.
Крім того, у Німеччині ж МВС уже сформувало кілька можливих варіантів подальших дій, однак остаточне рішення ухвалюватиме новий уряд. При цьому в Берліні наголошують: будь-який підхід має бути скоординований на рівні всього Євросоюзу.
Останні зміни для українських біженців
У Румунії влада нещодавно ухвалила рішення продовжити до кінця 2025 року надання гуманітарної допомоги для громадян України. Це стосується тих, які належать до соціально вразливих категорій та були змушені залишити зону бойових дій.
У той час в Амстердамі ситуація з розміщенням біженців загострилася. Місцева адміністрація вже кілька тижнів поспіль змушена відмовляти українцям у поселенні через гостру нестачу вільного житла.
В Естонії, своєю чергою, також запроваджують нові обмеження. Починаючи з 1 травня, українські переселенці, які не зареєстровані в Таллінні, більше не зможуть безоплатно користуватися громадським транспортом у столиці.
