61 Мюнхенська конференція, що відбулася 14-16 лютого 2025 року у столиці Баварії, здебільшого була присвячена майбутній безпеці європейського континенту. А також тому, яке місце в цій архітектурі буде відведено Україні. Під час заходу пролунало чимало промов: як приголомшливих, так і мотиваційних. Не обійшлося й без скандалів.
Про архітектуру європейської безпеки, де головним гарантом стабільності були США, можна вже забути. Це стало зрозуміло після виступу віцепрезидента США Джей Ді Венса. У своїй промові він розкритикував європейців за те, що вони відійшли від спільних зі Штатами демократичних цінностей. Зокрема, обмежують свободу слова.
На переконання Венса, головні загрози безпеки Європи — не Росія і не Китай, ключові ризики знаходяться всередині блоку.
Віцепрезидент США дорікнув європейцям за скасування результатів президентських виборів у Румунії. А також критично висловився щодо небажання європейських політиків спілкуватися з популістськими опозиційними партіями.
Під час промови Джей Ді Венс неодноразово наголошував, що "Америка нічого не може для вас зробити".
Реакція на промову Венса
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус критично висловився щодо заяви віцепрезидента США. Як підкреслив німецький урядовець, порівняння західних демократій з авторитарними режимами, які дозволив Венс, є неприйнятними.
Міністр заявив, що Німеччина є демократичною державою. І свідченням того є участь у парламентських виборах партії "Альтернатива для Німеччини", долею якої стурбований Джей Ді Венс. Пісторіус зазначив, що Алісу Вайдель – головну кандидатку від "АдН" на виборах – можна побачити на німецькому телебаченні в прайм-тайм.
Головним ворогом Європи є Путінська Росія, бо вона оголосила війну "європейському миру", заявила глава МЗС Німеччини Анналена Бербок.
Водночас очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила у Мюнхені, що з деякими коментарями США можна погодитись. Особисто в неї не викликає заперечень теза, аби Європа не тільки відверто говорила, але й відповідно діяла.
Скандал на конференції
Джей Ді Венс після виступу на конференції у Мюнхені того ж дня повернувся до США, відмовившись від зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Як пояснили у команді Венса, не було сенсу витрачати час на Шольца, оскільки при владі йому залишилося перебувати менш ніж два тижні. Як відомо, 23 лютого у Німеччині відбудуться позачергові парламентські вибори, за підсумками яких буде обрано нового главу уряду.
Однак на зустріч з лідеркою ультраправої популістської партії "Альтернатива для Німеччини" Алісою Вайдель віцепрезидент США знайшов час. Джей Ді Венс став найвищим американським посадовцем, який зустрівся з кандидаткою на пост канцлера.
Такий крок викликав неабияке обурення серед німецьких політиків. Один із представників ФРН на конференції розкритикував згадані вчинки Венса, назвавши їх проявом неповаги до країни.
Мюнхенська конференція: участь України
Президент України Володимир Зеленський щорічно виступає на Мюнхенській конференції, починаючи з 2022 року. Ще до повномасштабного російського вторгнення український лідер закликав західні держави надавати більше військової допомоги Україні, оскільки це внесок у безпеку Європи та миру.
Головний меседж цьогорічного виступу Зеленського – щоб зупинити Путіна, вже недостатньо лише озброювати Україну. Європі потрібна власна армія, частиною якої мають стати українські війська, заявив президент.
Він також наголосив на необхідності вступу України до НАТО.
"Ми вважаємо, що основою будь-яких гарантій безпеки для України має бути членство в НАТО. Або умови, які дадуть нам змогу побудувати інше НАТО просто тут, в Україні", —заявив Зеленський.
Він також закликав партнерів посилити санкційний тиск на РФ, надавати Україні зброю, навчати її військових та підтримувати фінансово. Ці інструменти дозволять запобігти продовженню та поширенню російської агресії.
Під час конференції українська делегація провела переговори з віцепрезидентом Сполучених Штатів Джей Ді Венсом та спецпосланником США з питань Росії та України Кітом Келлогом. Метою зустрічей було досягнення справедливого та стійкого миру.
Як зазначив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, це були предметні зустрічі, під час яких Україна чітко визначила червоні лінії власних інтересів.
Мюнхенська конференція: сльози та оплески у фіналі
Під час дискусії на полях Мюнхенської конференції Кіт Келлог сказав, що першочерговим завданням має стати завершення бойових дій в Україні. Він пообіцяв за 180 днів залучити всі сторони для миру в Україні. Також наголосив, що США будуть посередником у перемовинах.
Водночас не зміг відповісти на питання, як має виглядати перемога України.
В останній день конференції зі спільною заявою виступили представники Китаю та Бразилії, традиційно назвавши розв’язану Росією війну в Україні "кризою". Себе вони назвали "великими світовими державами та представниками Глобального Півдня, які спільно роблять позитивний внесок у просування світового миру, стабільності та розвитку".
Голова Мюнхенської безпекової конференції Крістоф Гойсген, закриваючи захід заявив, що цьогорічна зустріч стала "у певному сенсі європейським жахіттям". Водночас він зазначив, що захід у Мюнхені "вніс багато ясності".
За словами Гойсгена, конференція показала, що Америка за Трампа живе на іншій планеті.
Говорячи про можливі мирні перемовини між РФ та Україною, він вказав, що Європа повинна триматися разом.
Під час промови Гойсген не зміг стримати сліз. Він витримав паузу, протер очі та відійшов від трибуни під гучні оплески.
