Росія активно масштабує ударні дрони, роблячи ставку не на складних технологіях, а саме на дешевизні й масовості. Ця ж комбінація перетворила “Молнию” на реальну загрозу, яка розширила зону ризику за межі передової.
Що відомо про безпілотники "Молния" та яку загрозу вони створюють – в матеріалі видання "Політаналіз".
Молния: характеристики
“Молния” – це ударний безпілотник літакового типу. За своїми характеристиками дрон стоїть десь посередині між FPV-квадрокоптерами та більшими баражуючими боєприпасами на кшталт “Ланцет”, які мають інші можливості за дальністю, точністю і ціною.
Перші повідомлення про використання російськими військами цих дронів-камікадзе з’явилися навесні 2024 року. Згодом стало відомо, що існують дві основні модифікації цих FPV-безпілотників: “Молния-1” з одним електродвигуном і “Молния-2”, яка обладнана двома двигунами.
Міноборони РФ публікувало відео, де один із російських операторів дронів розповідав, що надає перевагу “Молниям” над квадрокоптерами. Це пов’язано з більшою дальністю польоту та здатністю "Молнии" переносити більше бойове навантаження. Інформація, про те, що ці безпілотники можуть долати дистанцію понад 30 кілометрів, зрештою підтвердилася в реальних бойових умовах.
Ще один російський окупант зауважував, що виробник дронів "Молния-2" оперативно реагує на запити щодо їх модернізації. Спочатку бойове оснащення цих апаратів включало кумулятивну гранату, яку використовують у ручному протитанковому гранатометі (РПГ-7), або кумулятивний саперний заряд КЗ-6. Завдяки такому оснащенню потужність цих безпілотників можна було порівняти з ударними дронами типу "Ланцет".
На початку січня 2025 року з’явилася інформація, що на "Молния-2" почали встановлювати нові види бойових частин, зокрема протитанкові міни (ПТМ-3) або більш масивні 10-кілограмові міни типу ТМ-62. Хоча значна вага ТМ-62 негативно впливає на аеродинамічні властивості безпілотника, що скорочує дальність його польоту, таке "вдосконалення " суттєво підвищує ударну потужність апарата.
Однією з головних особливостей безпілотника "Молния" є його простота у виготовленні та низька вартість. На відеозаписах від окупантів було видно, що збірка цих дронів проводиться в саморобних умовах: деталі кріпляться за допомогою армованої стрічки або ізоляційної стрічки.
Однак варто зазначити, що "Молния", оснащена міною ТМ-62, не здатна злітати безпосередньо із землі. Для запуску потрібна певна висота. Наприклад, російські загарбники демонстрували старт безпілотника з балкона багатоповерхівки в окупованому Бахмуті, спрямовуючи його на позиції українських військових у районі Часового Яру.
Такий спосіб запуску створює певні обмеження, а також полегшує виявлення операторів цих дронів. Водночас в умовах міської забудови і за радіусу дії близько 30 кілометрів ці недоліки поки що не є критичними для російських операторів безпілотників.
Інші модифікації дрону Молния
Виходить, що сталих характеристик у безпілотника немає, оскільки все підганяється під саму ж задачу. Йдеться не про одну модель, а про різні варіанти, які використовуються залежно від умов на полі бою. Тобто, ворог здатний змінювати баланс між дальністю і вагою бойової частини: для ближчих ударів додавати більше навантаження, але втрачати дальність, а для ударів углиб – навпаки, зменшувати вагу, аби зберегти запас ходу.
Як розповідав радник міністра оборони Сергій Бескрестнов, на фронті вже фіксували “Молнии” з термітними бойовими частинами. Їх використовували для підпалу техніки, складів і логістичних об’єктів.
Також були варіанти з елементами машинного зору та модифікації, що транспортували FPV-дрон ближче до цілі. Окремо терористи використовували версії з тепловізорами – вони дають змогу працювати вночі й точніше знаходити цілі.
Втім, є й ще один напрям. Окупанти пробують використовувати “Молнию-2” як дешевий розвідувальний дрон. Йдеться про модифікації з гіростабілізованою камерою, яка дає стабільну картинку навіть під час швидкого польоту і маневрів. Це дозволяє виконувати розвідку, допомагати наводити удари або “підсвічувати” цілі для інших засобів ураження.
Загроза від дронів Молния
Військові експерти та українські оператори БпЛА у розмові з BBC відзначили, що розробникам дронів "Молния" вдалося досягти оптимального співвідношення між низькою вартістю та ефективністю.
Вони пояснили, що головна загроза від дронів полягає в їх систематичному та масовому використанні. Військовий експерт Паоло Люмьєре додав, що "Молния" здатна нести значний бойовий заряд, що підвищує його ефективність. Він наголосив, що це особливо стосується моделей, оснащених протитанковими мінами, які посилюють загрозу таких дронів.
Експерти зазначали, що цей дрон ефективно використовується для руйнування капітальних укріплень, бліндажів та знищення бронетехніки, доповнюючи більш технологічний і дорогий ударний дрон "Ланцет". Але на відміну від останнього, "Молния" діє автономно й не потребує у небі окремого навідника, як ZALA чи SuperCam.
Фактично, як пояснив у коментарі “Оборонці” командир роти ударних безпілотних авіаційних комплексів бригади “К-2” на псевдо “Кот”, “Молния” – не якийсь прорив чи принципово нова зброя. Тут справа не в технологіях, а в тому, що її можна штампувати у великій кількості.
“Молния” розширює зону ризику, у зв’язку з чим більше уваги до маскування та обережності потрібно надавати тепер не лише на передовій.
Коментуючи застосування ворогом “Молнии”, командр Antares Самір пояснив, що спочатку це був інструмент для ударів по логістиці на дистанції близько 20 кілометрів. Тепер його застосовують і по передових позиціях, і як носій для інших дронів. У результаті “Молнии” можуть працювати вже на глибину 50 кілометрів і більше.
Як протидіяти дронам Молния
"Молния" є відносно компактною ціллю, через що її легко втратити з поля зору. Водночас протидія "Молниям", як і іншим безпілотникам, хоча й складна, але можлива.
"Марк" зазначає, що якщо такі дрони почнуть застосовувати масово, необхідно збільшувати кількість відеоперехоплювачів – засобів радіоелектронної розвідки, які виявляють відеосигнал зв’язку безпілотників, оскільки на висоті він помітніший. Після цього слід подавляти його за допомогою засобів радіоелектронної боротьби.
Паоло Люмьєре вважає, що наразі немає ефективних засобів для знищення коптерів під час їхнього підльоту. Єдиним варіантом залишається застосування давнього методу: ураження цілі "концентрованим стрілецьким вогнем підрозділу". Проте в сучасних умовах цей спосіб не надто ефективний, хоча для військових на передовій він залишається єдино доступним.
"Молния" поєднує в собі характеристики міномета і керованої авіаційної бомби малої потужності. Безпілотник може коригувати політ, але водночас здатен пікірувати, різко набираючи швидкість і кінетичну енергію перед ударом. Через це знищити його за допомогою стрілецької зброї вкрай складно.
Скептично щодо її застосування проти "Молний" висловлюється "дроновод" Марк. Він зазначає, що в разі, якщо дрон падає у піке по балістичній траєкторії зі швидкістю близько 190 км/год, не зовсім зрозуміло, як ефективно його збити.
При цьому для протидії дронам можуть використовуватися FPV-перехоплювачі. Їх вже застосовують проти “Молний”, триває розробка й удосконалення різних моделей.
Безпілотник Молния: аналоги в Україні
За даними “Оборонки”, в Україні безпілотники середньої дальності з’явилися ще раніше, ніж російська “Молния”. Один із прикладів – “Дартс” від компанії “Сталеві Шершні”. Це простий одномоторний дрон приблизно за 1000 доларів, який може летіти до 50 кілометрів, нести бойову частину до 3,6 кілограма і розганятися до 160 км/год.
У 2025 році на тестах від кластера Brave1 показали й інші подібні рішення. Зокрема, компанія КОРТ представила Hunter Killer 3 і Hunter Killer 10 зі стабільним відеозв’язком і системою захоплення цілі.
Також у цьому сегменті є “Блискавка” від компанії VYRIY – її почали відкрито показувати восени 2025-го. В цьому ж дроні інженери орієнтувалися не на саму конструкцію “Молнии”, а на ідею – простий і дешевий дрон середньої дальності, який можна масово використовувати.
“Блискавка” працює в тому ж сегменті середньодальніх ударних “крил”, що й російський аналог. За характеристиками:
- може летіти до 80 кілометрів залежно від профілю;
- піднімається до 2000 метрів;
- тримається в повітрі до 60 хвилин;
- розганяється приблизно до 160 км/год.
- орієнтовна вартість складає лише близько 35 тисяч гривень.
Безпілотник має різні версії. Наприклад, є модифікації з радіоканалами зв’язку та окремо – на оптоволокні. Паралельно працюють над системами наведення і польоту за “маяками”, щоб менше залежати від GPS.