28 квітня 2026 року Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за проєкт нового Цивільного кодексу. Документ №15150 зареєстрували на заміну іншому законопроєкту, який викликав резонанс. Втім, і нова версія вже зіткнулася з критикою.
Що саме пропонують змінити в Цивільному кодексі, який діє з 2003 року, – читайте в матеріалі видання "Політаналіз".
Законопроєкти 14394 і 15150: що змінилося
Першу хвилю обурення викликав варіант Цивільного кодексу, який спікер Ради Руслан Стефанчук зареєстрував у січні (законопроєкт №14394). За його словами, команда працювала над проєктом близько шести років. В цій редакції з’явилася норма про можливість укладення шлюбу з 14 років за рішенням суду – у випадках вагітності або народження дитини. Однак на тлі зауважень з боку суспільства спікер пообіцяв винести на розгляд оновлену версію документа.
Наприкінці квітня Рада зняла з розгляду цей проєкт і того ж дня підтримала за основу новий документ – №15150. Розгляд документа обсягом 803 сторінки, що визначатиме правові відносини для мільйонів українців, тривав у сесійній залі близько 22 хвилин. Профільний комітет швидко схвалив ініціативу.
Крім норми про шлюб з 14 років, автори прибрали положення про юридичну силу релігійного обряду шлюбу, як-то вінчання. З тексту вилучили і підстави для розлучення, пов’язані з небажанням або нездатністю одного з подружжя мати дітей.
Водночас у документі залишаються суперечливі моменти. Зокрема, стаття 1513 передбачає, що суд має надавати час для примирення подружжя, якщо вони мають дитину до 14 років або дитину з інвалідністю. Якщо сторони погодили всі юридичні наслідки розлучення, суд встановлює місячний строк для примирення, якщо ні — до шести місяців.
Міністерство юстиції не озвучило офіційної позиції щодо законопроєкту. У відомстві пояснили, що потребують додаткового часу для аналізу документа через його значний обсяг і необхідність зібрати позиції всіх залучених органів влади, кількість яких сягає 21.
Попри це, 28 квітня під час засідання парламенту Руслан Стефанчук закликав депутатів підтримати законопроєкт. У підсумку за документ проголосували 254 народні депутати. Проти виступили лише депутатки від партії “Голос” — Інна Совсун та Наталя Піпа. Остання пояснила, що запропоновані зміни можуть ускладнити процедуру розлучення в Україні через збереження застарілих норм.
Реакції на законопроєкт
Експерти YouControl наголошують, що в проєкту є норми, які можуть фактично знищити систему фінансового моніторингу та прозорості під приводом захисту приватності.
Найбільшу критику викликає стаття 328, яка вводить так зване “право на забуття”. Вона дозволяє фізичній особі вимагати видалення інформації про себе з пошукових систем і баз даних не лише у разі її недостовірності, а й тоді, коли така інформація нібито “втратила суспільний інтерес”.
Це, на думку юристів, створює ризик для приховування даних фігурантам корупційних скандалів, колишнім бенефіціарам підсанкційних компаній або особам із ризиковими бізнес-зв’язками інструмент для видалення небажаної інформації.
Окремий ризик експерти бачать у статтях 345 та 353, які гарантують юридичним особам право на власний “цифровий образ” — акаунти, сторінки, цифрові профілі тощо. Проєкт передбачає, що обробка таких даних можлива лише за згодою самої юридичної особи.
В YouControl наголошують, що бізнес не може мати приватності у тому ж сенсі, що й фізична особа, адже прозорість компаній потрібна для безпеки господарського обороту. Вимога отримувати згоду компанії на обробку її цифрового профілю може обмежити збір даних про податкові борги, судові рішення, санкції чи корпоративні зв’язки.
Також документ вводить поняття “цифрового особистого простору” (статті 321, 332 та 336), яке потенційно може заблокувати автоматизовану обробку відкритих державних даних. Це може зачепити OSINT-системи та комплаєнс-сервіси, які автоматично агрегують відкриті дані з ЄДР, судових реєстрів, баз НАЗК та інших джерел.
Критику також викликає стаття 337 про “право на інформаційний спокій”. Її можуть використовувати для тиску на медіа через суди з вимогами обмежити публікації або розслідування.
У YouControl вважають, що проєкт №15150 потребує суттєвого доопрацювання до другого читання. На думку юристів, без урахування специфіки відкритих даних документ може послабити прозорість державних реєстрів, ускладнити перевірку бізнесу та створити нові можливості для приховування корупційних і санкційних ризиків.
Новий Цивільний кодекс: чого очікувати далі
Парламент продовжив строк підготовки законопроєкту до другого читання до 21 дня. У цей період депутати можуть подати поправки та змінити спірні положення документа.
Тим часом правозахисні організації анонсували акцію протесту на 17 травня проти ухвалення законопроєкту в нинішній редакції.
Ще після оприлюднення першого законопроєкту ГО "Точка опори" та "Українські ЛГБТ+ військові та ветерани за рівні права" звернулися до Європейської комісії, заявивши про невідповідність проєкту Цивільного кодексу євроінтеграційним зобов’язанням України.
Згідно з оцінкою правозахисників:
- законопроєкт звужує можливості правового захисту для одностатевих пар, оскільки "фактичний сімейний союз" передбачений лише для різностатевих партнерів;
- норма про автоматичну недійсність шлюбу після зміни статі, без уточнення моменту такої зміни, може поставити під сумнів вже зареєстровані шлюби.
У відповідь ЄК наголосила на необхідності дотримання стандартів ЄС у сфері прав людини. У листі зазначалося, що під час євроінтеграції законодавство України має відповідати нормам, закріпленим у Хартії основних прав. Наприклад, ідеться про повагу до приватного і сімейного життя та заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності.
Згідно з Дорожньою картою з верховенства права, Україна має ухвалити закон про юридичне визнання одностатевих пар. Зокрема, в ЄК пообіцяли стежити за тим, як Київ виконує це зобов’язання й порушувати це питання під час діалогу з владою.