США та Японія розробляють плани для значного оновлення своєї оборонної угоди, яка була вперше укладена у 1960 році. Це планується зробити з метою протидії зростаючому впливу Китаю.
За інформацією, опублікованою Financial Times, особи, обізнані з цим питанням, заявили, що про оновлення угоди буде оголошено президентом США Джо Байденом та прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішідою під час їхньої зустрічі в Білому домі 10 квітня.
Ці зміни мають на меті посилити оборонні зв’язки двох країн у відповідь на посилення загрози з боку Китаю. Вона вимагає більшої військової координації та планування для ефективної реакції на можливі кризові ситуації, такі як конфлікт у Тайванській протоці.
Японія, своєю чергою, значно збільшила свої оборонні витрати протягом останніх років, включаючи плани на закупівлю американських крилатих ракет Tomahawk. Також наступного року планується створення "Об’єднаного оперативного командування" для підвищення ефективності координації між різними гілками Сил самооборони Японії.
Координація між японськими та американськими військовими силами виявилася складною через малі зміни в структурі Збройних сил Сполучених Штатів в Японії (USFJ) протягом років, особливо що стосується командних повноважень. Токіо вже давно виступає за призначення високопоставленого американського офіцера в Японії. Це відбувається тому, що країна бере на себе більш активну роль у регіональній безпеці.
Як відомо, США та Японія ведуть переговори щодо співпраці у виробництві боєприпасів та ремонті військового обладнання, що може призвести до збільшення поставок снарядів для України від США.
Договір про безпеку від 1960 року: основні моменти
19 січня 1960 року у столиці США було укладено новий договір між Японією та Сполученими Штатами, який оновив умови Сан-Франциського мирного договору. Цей документ надавав Америці право на створення військових баз на японській території та розгортання там своїх збройних сил, водночас зобов’язуючи Японію захищати ці об’єкти у випадку агресії.
У порівнянні з попереднім договором, угода 1960 року була більш збалансованою. Вона виключала можливість втручання американських військ у внутрішні справи Японії та забороняла Японії укладати військові угоди з іншими країнами без згоди Сполучених Штатів.
Додатково, договір закріплював зобов’язання обох країн вирішувати міжнародні конфлікти мирним шляхом, утримуватися від загрози чи застосування сили проти будь-якої країни. Також підписанти мали дотримуватися принципів Статуту ООН. Японія не була зобов’язана надавати підтримку США у випадку війни з іншими державами.
Договір був розрахований на десятирічний термін, після чого сторони могли його розірвати.
