Дані, наведені британським виданням Financial Times про 60 тисяч українських дезертирів, завищені втричі. Про це повідомили аналітики Opendatabot.
Як встановили фахівці, Financial Times об’єднало дві групи військовослужбовців – безпосередньо дезертирів і тих, хто самовільно залишив частину (СЗЧ).
Попри те, що зміст цих правопорушень схожий – втеча з місця військової служби, за сутністю вони відрізняються, розповіла адвокатка Валентина Слободянюк.
"Різняться ці злочини саме поведінкою військового після такого вчинку та метою таких дій. Якщо людина вживатиме заходів, аби повернутися на службу, таке порушення буде кваліфікуватися як СЗЧ", – пояснила правознавиця.
Дезертир, за її словами, умисно переховується від правоохоронних органів, щоб ухилитися від проходження військової служби. Тож дезертирство (ст. 408 КК України) вважається тяжчим злочином і карається більш суворо – до 12 років позбавлення волі.
Тоді як за СЗЧ згідно зі ст. 407 ККУ можуть присудити штраф, до 15 діб гауптвахти, а в умовах війни – до 10 років позбавлення волі.
Financial Times не заглиблюючись у такі тонкощі об’єднало і тих, і інших. Тоді, як пише Opendatabot з посиланням на Офіс генпрокурора, за 10 місяців цього року було відкрито 19 922 кримінальних провадження за статтею "Дезертирство".
Водночас аналітики погоджується з твердженням FT, що з початку широкомасштабного вторгнення дезертирів Україні більшає рік до року.
Більше про СЗЧ та дезертирів у ЗСУ
Порівняно з 10 місяцями минулого року кількість відкритих за дезертирство кримінальних справ збільшилася у 3,7 раза, встановили в Opendatabot.
За їх даними, цьогоріч відкрито 41 950 кримінальних проваджень через самовільне залишення частини. Це в 3,3 раза більше ніж торік.
Однак, якщо військовий вперше залишив позицію, то він може уникнути покарання. Кримінальні справи будуть закривати, якщо військові ЗСУ добровільно повернуться до своїх частин. Це передбачають схвалені парламентом та президентом зміни до закону "Про військовий обов’язок і військову службу".
