Парламентські вибори у Грузії стали переломним моментом у політичному житті країни: керівна партія заявила про тимчасову відмову від євроінтеграції, що викликало хвилю масштабних протестів і нову боротьбу за майбутній курс країни. Тепер країну очікують вибори президента, за якого голосуватимуть не всі громадяни, а тільки Виборча колегія.
Що відомо про кандидатів на президентське крісло – в матеріалі видання "Політаналіз".
Вибори у Грузії – 2024
26 жовтня у Грузії відбулися чергові вибори до парламенту. За офіційними даними, оприлюдненими Центральною виборчою комісією (ЦВК), перемогу здобула керівна партія “Грузинська мрія”, яка орієнтується на співпрацю з РФ.
Депутати вирішили провести вибори президента 14 грудня. В такому випадку інавгурація новообраного президента відбудеться вже 29-го числа.
Опозиційні політсили, чинна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, а також Європарламент відмовилися визнати результати парламентських виборів, які оголосили на користь “Грузинської мрії” (її очолює колишній премʼєр, олігарх Бідзіна Іванішвілі).
Ситуація загострилась після того, як “Грузинська мрія” 28 листопада заявила про відмову від курсу на вступ до Європейського Союзу. Тим часом державні медіа активно просувають ідею повернення до вивчення російської мови та відновлення інтересу до російської культури.
Усі ці події супроводжуються масовими акціями протесту, які відбуваються на вулицях грузинських міст. Попри жорсткі дії правоохоронців, які намагаються придушити демонстрації, цивільні знову і знову організовуються, виходячи на вулиці найбільших населених пунктів країни.
Як реагує світ
Нещодавно міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що Литва, Латвія та Естонія спільно узгодили рішення ввести санкційні обмеження щодо тих, хто причетний до порушення демократичних принципів і прав людини в Грузії.
Згодом міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс оприлюднив список із 11 представників грузинської влади, які потрапили під санкції. У цьому переліку опинилися засновник “Грузинської мрії” Іванішвілі та чинний голова Міністерства внутрішніх справ (МВС) Грузії Вахтанг Гомелаурі.
Санкції ввела й Україна. Під обмеження потрапили 19 людей, серед яких – Іванішвілі та чинний премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе.
Вибори президента Грузії
Основними претендентами на посаду називали колишнього премʼєра Іраклій Гарібашвілі та дипломата, сина першого президента Грузії Костянтина Гамсахурдію. Проте пізніше партія “Грузинська мрія” вирішила висунути кандидатом колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі.
Президентські вибори у Грузії вперше в історії країни проходитимуть не шляхом загального голосування громадян, а за участі спеціально створеної Виборчої колегії. Процес голосування відбуватиметься безпосередньо в будівлі парламенту, а в разі необхідності другий тур також проведуть цього ж дня.
Спікер парламенту Шалва Папуашвілі заявив, що вибори та інавгурація президента мають відбутися до кінця цього року, аби термін повноважень нового глави держави становив п’ять років, а не шість.
Згідно з положеннями Конституції Грузії, до складу Виборчої колегії входять 300 осіб. Серед них – 150 депутатів парламенту країни (більшість голосів у якому має "Грузинська мрія"), а також члени Верховних рад Аджарії та Абхазії, які діють у вигнанні.
До колегії також увійдуть 109 представників місцевих органів самоврядування, яких призначатимуть політичні партії відповідно до квот, визначених Центральною виборчою комісією.
Очікується, що 61 депутат від опозиційних партій, які відмовляються визнавати легітимність парламенту нинішнього скликання, не братимуть участі у голосуванні. Водночас залишається відкритим питання про участь у виборах представників опозиції, які входять до складу місцевих органів самоврядування.
Михаїл Кавелашвілі: біографія
Михаїл Кавелашвілі – колишній професійний футболіст і політичний діяч. Народився 22 червня 1971 року в місті Тбілісі. У своїй футбольній кар’єрі він виступав за низку відомих клубів, серед яких тбіліський "Локомотив" і "Динамо", а також владикавказький "Спартак-Аланія". Серед європейських клубів, де Кавелашвілі продовжив кар’єру, можна відзначити англійський "Манчестер Сіті" та кілька команд зі Швейцарії.
У 2015 році Кавелашвілі не зміг висунути свою кандидатуру на пост президента Федерації футболу Грузії. Причиною стало те, що на той час у нього не було документального підтвердження про здобуття вищої освіти.
Після завершення футбольної кар’єри зайнявся політичною діяльністю. У 2016 році Кавелашвілі вперше отримав депутатський мандат у парламенті Грузії. Спочатку він обирався як представник партії "Грузинська мрія", однак у серпні 2022 року став одним із лідерів політичного руху "Сила народу", який офіційно відокремився від партії влади.
"Сила народу" була створена в період, коли Грузія очікувала на рішення щодо надання їй статусу кандидата на вступ до ЄС. Головною метою цієї політичної сили декларувалося прагнення "озброїти суспільство правдою". Проте вже з моменту заснування рух відзначався риторикою, спрямованою проти західних країн.
Одним із яскравих прикладів такої позиції стала заява, в якій "Сила народу" звинуватила США в нібито спробах повалити уряд Грузії.
У 2023 році політсила ініціювала законопроєкт про "іноагентів", який багато хто порівнював із аналогічним законодавством, що діє в Російській Федерації (РФ). Документ викликав хвилю масових протестів у Грузії, а також отримав жорстку критику з боку міжнародних партнерів країни.
Хто такий Костянтин Гамсахурдіа
Що стосується інших імен, які лунали в контексті кандидатів у президенти, то серед них – Костянтин Гамсахурдіа.
Політик народився 24 червня 1961 року в Тбілісі. Вищу освіту здобув у Тбіліському державному університеті, де навчався на факультеті сходознавства. Згодом продовжив навчання в аспірантурі при Тбіліському інституті сходознавства.
У січні 1992 року внаслідок військового перевороту було усунуто від влади першого президента Звіада Гамсахурдію. Після цих подій його син Костянтин Гамсахурдіа виїхав із Грузії та оселився в еміграції у Швейцарії. Там він присвятив себе літературній діяльності.
У листопаді 2003 року у Грузії відбулася "Революція троянд", результатом якої стало повалення Едуарда Шеварднадзе, який свого часу прийшов до влади після Звіада Гамсахурдії. Після цього Костянтин вирішив повернутися на батьківщину.
Там він заснував і очолив політичний рух "Свобода". Рух брав участь у парламентських виборах у березні 2004 року, проте не зміг подолати встановлений семивідсотковий бар’єр для входу до парламенту.
Політик також заявляв про намір балотуватися на посаду президента Грузії, однак зрештою не подав офіційної кандидатури.
У лютому 2007 року Гамсахурдіа звернувся до грузинської влади з вимогою провести розслідування обставин загибелі його батька, Звіада. У листопаді того ж року він долучився до масових опозиційних протестів, спрямованих проти президента Михайла Саакашвілі, вимагаючи його відставки.
На виборах до парламенту Грузії, що відбулися у травні 2008 року, отримав депутатський мандат. Однак уже 12 червня того ж року добровільно склав свої повноваження разом із групою інших парламентарів, які представляли опозицію.
У вересні 2009 року законодавчий орган Грузії затвердив зміни до Конституції, які надавали можливість опозиційним депутатам, що раніше відмовилися від своїх мандатів, повернутися до парламенту. У жовтні того ж року було ухвалено рішення заснувати спеціальну парламентську комісію для розслідування обставин смерті Звіада Гамсахурдії. Незабаром після цього Костянтин оголосив про своє повернення до складу парламенту, а вже у листопаді 2009 року він очолив цю новостворену комісію.
24 червня 2011 року Гамсахурдію призначили постійним представником Грузії при двох організаціях, що діють під егідою ООН у Женеві – Міжнародному союзі електрозв’язку та Всесвітній метеорологічній організації. У зв’язку з цим його депутатські повноваження були достроково припинені.
Що відомо про Гарібашвілі
Ще один потенційний кандидат – Іраклій Гарібашвілі – народився 28 червня 1982 року в місті Сігнагі. Він навчався у Тбіліському державному університеті, де у 2005-му здобув ступінь магістра з міжнародних відносин.
Свого часу працював на менеджерських посадах у компанії "Карту Груп", яка належить Бідзіні Іванішвілі. Протягом 2007-2012 років Гарібашвілі входив до складу наглядової ради "Карту Банку". Перед парламентськими виборами в Грузії 2012 року керував благодійним фондом "Карту".
У 2012 році, після того, як Іванішвілі створив політичне об’єднання "Грузинська мрія – Демократична Грузія", Гарібашвілі брав активну участь у підготовці партії до парламентських виборів. Того ж року нова парламентська більшість затвердила Гарібашвілі на посаді міністра внутрішніх справ Грузії.
Восени 2013-го він очолив уряд, але через два роки заявив про складання повноважень. Опозиція пояснювала такий крок тим, що керівна коаліція намагається зупинити різке падіння свого рейтингу.
У 2018-2019 роках Гарібашвілі обіймав посаду радника наглядової ради в китайській корпорації CEFC China Energy. Пізніше був призначений міністром оборони.
Згодом, 22 лютого 2021 року, Парламент Грузії затвердив новий склад уряду, на чолі якого став Іраклій Гарібашвілі.
29 січня 2024-го політик оголосив про свою відставку під час брифінгу.
"Однією з найважливіших складових нашої політичної команди є внутрішня демократія, заснована на принципі ротації", – сказав він тоді.
В опозиції заявляли, що цей лише формальна рокірування, яке ініціював Іванішвілі. Його називають неофіційним керівником Грузії з 2012 року, коли “Грузинська мрія” прийшла до влади.