Одне з головних нововведень, яке набуло чинності в Україні з 1 грудня, – це підвищення податків і військового збору. Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт ще у жовтні, і тільки 28 листопада закон отримав підпис від президента.
Про те, чого очікувати внаслідок підвищення податків, та кому доведеться платити більше – в матеріалі видання "Політаналіз".
Чому підвищили податки в Україні
Проблема підвищення податків стала нагальною ще в середині 2024-го, коли Україна не отримала очікуваної міжнародної фінансової допомоги у встановлені строки. Затримка рішення від США призвела до утворення значного дефіциту в бюджеті. Уряд був витратив частину коштів, запланованих на осінній період, ще на початку року, що суттєво ускладнило фінансову ситуацію країни.
Головною метою податкових змін назвали зменшення бюджетного дефіциту, який прогнозували на рівні близько 500 млрд гривень до кінця року.
Очікувалося, що впровадження нових податків може забезпечити надходження до державного бюджету в розмірі близько 40 мільярдів гривень цього року. Водночас економічний експерт Олег Пендзин в коментарі "Радіо Свобода" зазначив, що початковий проєкт закону передбачав надходження до бюджету в обсязі 135 мільярдів гривень до кінця року. Однак унаслідок тривалих обговорень і впливу лобістів, зокрема представників галузевих асоціацій, цей прогнозований показник значно скоротився.
Своєю чергою заступниця голови фінансового комітету Верховної Ради Ольга Василевська-Смаглюк заявляла, що держава щомісяця втрачає понад 100 мільярдів гривень бюджетних надходжень через недосконалості у податковій системі та поширену корупцію. За її словами, потрібно проводити реформи у митній сфері та перезапускати роботу Бюро економічної безпеки, що, на її думку, допоможе розв’язати проблему хронічного недофінансування.
Окреме обурення через підвищення податків виникло через те, що всім українцям держава роздає по "тисячі Зеленського". І ця програма стартувала також із 1 грудня.
Що зміниться для громадян
Згідно з новим законом, будуть впроваджені такі зміни:
- ставка військового збору з зарплат фізичних осіб збільшиться з 1,5% до 5%. Винятком залишаються військовослужбовці, прикордонники та співробітники спецслужб;
- фізичні особи-підприємці (ФОПи) першої, другої та четвертої груп будуть зобов’язані сплачувати військовий збір у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати. Нині це приблизно 800 гривень на місяць;
- військовий збір для ФОП третьої групи та юридичних осіб, які працюють за спрощеною системою оподаткування третьої групи, становить 1%;
- податок на прибуток для банків "заднім числом" підвищено до 50% на 2024 рік;
- для автозаправних станцій (АЗС) введено обов’язкові щомісячні авансові внески. Якщо власником є юридична особа, сплачується податок на прибуток, а якщо фізична – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Сума внесків становить 30, 45 або 60 тисяч гривень;
- обмінні пункти зобов’язані сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток: 700 євро за кожен пункт у Києві, 600 євро в містах із населенням понад 50 тисяч осіб і 200 євро в інших населених пунктах;
- мінімальні роздрібні ціни на вина та виноробну продукцію зростуть на 50%;
- встановлено мінімальний земельний податок: 700 гривень й 1400 гривень за гектар;
- підвищено ставки рентної плати за видобуток щебеню, піску та каоліну;
- для видобутку гірських порід, таких як щебінь, граніт і пісок, встановлено мінімальну ренту в розмірі не менше ніж 5 доларів США за одну тонну.
Крім того, з 1 січня 2025 року:
- для небанківських фінансових установ, за винятком страхових компаній, податок на прибуток зросте з 18% до 25%;
- ПДФО, військовий збір та єдиний соціальний внесок (ЄСВ) тепер потрібно буде декларувати щомісяця, а не щоквартально.
- збільшиться військовий збір з інших доходів громадян (крім зарплат) з 1,5% до 5%.
Хто платить військовий збір
Військовий збір сплачується з більшості доходів фізичних осіб, отриманих на території України. Однак закон передбачає, що для військовослужбовців, на потреби яких спрямовуються ці кошти, ставка збору залишиться на рівні 1,5%.
Водночас військовий збір не застосовується до певних категорій доходів, зокрема:
- виплати у зв’язку з декретною відпусткою;
- спадщина та подарунки від найближчих родичів;
- дохід від продажу майна за умови, що це перша така угода за рік;
- аліменти;
- житлові субсидії;
- компенсації, пов’язані з відрядженням.
Військовий збір не сплачують військовослужбовці, працівники силових відомств, а також усі, хто бере участь в обороні України.
Для решти категорій населення передбачено підвищення ставки. Збір стягується з таких доходів:
- заробітної плати;
- лікарняних виплат;
- авторських винагород;
- доходів від продажу майна, якщо кількість угод перевищує одну на рік;
- роялті;
- вихідної допомоги у разі звільнення;
- прибутку від оренди;
- благодійної допомоги, яка не має спеціального призначення та підлягає оподаткуванню.
Військовий збір також стягується з таких доходів, як:
- дивіденди;
- грошові подарунки працівникам;
- спадкові виплати, за винятком спадщини від родичів першого та другого ступеня споріднення;
- прибутку від продажу криптовалюти.
Нарахування та сплату цього збору здійснюють роботодавці.
Інфляція в Україні
Крім підвищення податкового навантаження, в Україні прогнозується інфляційне зростання на рівні 10%. Економіст Олег Пендзин роз’яснив, що підвищення цін без відповідного збільшення мінімальної заробітної плати чи прожиткового мінімуму спричинить зниження купівельної спроможності населення.
Він зазначив, що якщо доходи залишаться незмінними, а ціни виростуть на 10%, купівельна спроможність зменшиться на такий же відсоток. Це, на його думку, означає замороження соціальних стандартів на найближчі три роки та зниження реальних доходів громадян.
Економіст звертає увагу, що закон майже не зачіпає бізнес, за винятком підвищення до 50% податку для банківських установ. Водночас військовий збір сплачується з фонду оплати праці працівників, а не бізнесу. У роботодавців, як пояснив він, немає можливості компенсувати своїм працівникам збільшення військового збору на 3,5%. Це фактично означає, що громадяни отримуватимуть на руки на 3,5% менше доходу.
А Юрій Гаврилечко, економічний експерт і кандидат наук із державного управління, заявив, що через безпрецедентне підвищення податків в Україні наступного року імпортні товари можуть виявитися дешевшими за продукцію вітчизняного виробництва.
В ефірі каналу “Київ 24” він зазначив, що державний бюджет на майбутній рік має значний дисбаланс між обсягами експорту та імпорту, який сягає кількох десятків мільярдів доларів. На його думку, це може призвести до несподіваної ситуації, коли на тлі зростання податків імпортовані харчі стануть доступнішими за українські аналоги.
Як реагує влада
Ярослав Железняк, нардеп від партії "Голос" і заступник голови фінансового комітету парламенту, неодноразово критикував законопроєкт. Він зазначав, що документ містить низку технічних помилок, які можуть призвести до юридичних суперечностей. Також він повідомив, що затягування підписання закону коштувало бюджету армії 14 млрд гривень.
Своєю чергою очільник фінансового комітету Ради Данило Гетманцев писав, що неузгодженостей у законопроєкті немає.
"Якщо комусь здається, що закон, який ми проголосували, приносить радість мені чи колегам, то це хибна думка”, – говорив він в інтервʼю "Економічній правді".
Він додав, що не в захваті від того рішення, "але ми всі розуміємо, що воно є необхідним і його ухвалити треба".