Тетяна Миколаївна Чорновол – журналістка, народний депутат України VIII, IX скликань.
Місце народження, освіта
Народилася 4 червня 1979 року в Києві.
У 2001-му закінчила факультет журналістики Київського міжнародного інституту лінгвістики та права.
Кар’єра
З 17 років Чорновол брала участь в акціях УНА-УНСО, а згодом стала речницею організації на громадських засадах.
Під час кампанії “Україна без Кучми” вона разом із подругою прикувала себе до рейок на київській залізничній станції в якості протесту через ув’язнення членів УНА-УНСО.
Згодом вийшла з організації, бо сприйняла її переговори з владою як відступ від принципів.
У 1998 – 2001 роках працювала керівницею Інформаційного центру Чеченської республіки Ічкерія у Києві.
У 2000-му опублікувала кілька репортажів із Чечні.
У 1999 – 2000 роках Чорновол була журналісткою журналу “Компаньйон”, а з 2001 по 2004 рік – у виданні “Політика і культура”.
У 2005 – 2009 роках займалася журналістськими розслідуваннями та публікувалася в “Оглядачі”.
З 2010-го працювала випусковою редакторкою порталу “Lb.ua”. Також була учасницею руху “Стоп цензурі”.
На парламентських виборах 2012 року Чорновол балотувалася до Верховної Ради, але не пройшла.
5 березня 2014-го уряд призначив її уповноваженою з питань антикорупційної політики. Втім, вже 18 серпня Чорновол заявила, що хоче піти з посади. Пояснювала це тим, що частину антикорупційних ініціатив так й не вдалося провести, а також особистою трагедією – загибеллю чоловіка.
Із 4 вересня обійняла посаду радниці глави Міністерства внутрішніх справ (МВС) Арсена Авакова. Вже наступного дня, 5 вересня, приєдналася до батальйону “Азов”.
10 вересня Чорновол увійшла до політради партії “Народний фронт”.
На виборах 2014 року пройшла до Ради за списком “Народного фронту”. У парламенті працювала в комітеті з питань національної безпеки і оборони.
У 2019-му знову балотувалася до Ради – цього разу від “Європейської солідарності”, але без успіху.
18 вересня 2025 року Центральна виборча комісія (ЦВК) визнала Чорновол обраною народною депутаткою замість Андрія Парубія, якого наприкінці серпня вбили у Львові.
А вже 9 жовтня 2025 року комісія продовжила їй ще на рік термін подання документів для реєстрації народною депутаткою України.
Громадсько-політичні акції
24 серпня 2012 року Чорновол пробралася на територію Межигір’я і кілька годин залишалася там, поки її не затримала охорона. За цей час встигла зробити кілька фото на телефон, які згодом з’явилися в мережі. Саму акцію вона пояснювала просто: хотіла показати, що жодні паркани не врятують владу від людського обурення.
16 серпня 2013-го Чорновол у сесійній залі Київрад протестувала проти наміру провести нову сесію міськради, хоча термін її повноважень вже сплив.
Після акції в Київраді політикиня залишалася на карнизі будівлі доти, поки її не зняли працівники Міністерства надзвичайних справ. Через цей протест її 2 рази оштрафували – на 130 гривень за непокору міліції та на 113 гривень за хуліганство.
Під час Євромайдану була однією з учасниць протестів. 25 грудня 2013-го її жорстоко побили під Києвом невідомі. Багато хто пов’язував цей напад саме з її журналістською роботою, так вважала й сама Чорновол. 28 грудня суд заарештував 5 підозрюваних у цій справі.
Сімейний стан
Чоловік Чорновол – Березовий. Він пішов добровольцем до батальйону “Азов” й загинув 10 серпня 2014 року під час АТО.
У політикині двоє дітей від цього шлюбу – донька Іванна, 2003 року народження, та син Устим, 2010 року народження.