Україна запровадила санкції проти 19 представників влади Грузії, відповідальних за повернення країни під вплив Кремля із застосуванням сили. Відповідний указ 5 грудня підписав президент України Володимир Зеленський.
Як сказав український лідер у відеозверненні, цей указ надає силу відповідному рішенню РНБО.
"Це санкції проти тієї частини влади Грузії, яка зараз здає Грузію Путіну", – повідомив Володимир Зеленський.
Саме проти цього наразі протестують громадяни Грузії, додав український президент.
За його словами, важливо, щоб партнери також зараз говорили про свою позицію, чесно заявляли про те, що відбувається.
"Якщо вчасно не відреагувати або якщо відреагувати непринципово, то далі – втрачені десятиліття і країни, позбавлені свободи. Не можна втратити нікого в цьому регіоні: ані Грузію, ані Молдову, ані Україну", – наголосив Зеленський.
Згідно з указом до санкційного списку увійшли:
- засновник партії "Грузинська мрія", олігарх Бідзіна Іванішвілі;
- прем’єр Грузії Іраклій Кобахідзе та віцепрем’єрка Тея Цулукіані;
мер Тбілісі, який водночас є генсеком "Грузинської мрії" Каха Каладзе. Наприкінці 90-х він грав за київський футбольний клуб "Динамо", після чого перейшов в італійський "Мілан"; - виконавчий секретар "Грузинської мрії" Мамука Мдінарадзе;
- депутати від "Грузинської мрії" Віктор Джапарідзе та Дімітрі Самхарадзе.
Під обмеження також потрапила низка силовиків. Зокрема, глава Служби держбезпеки Грузії Грігол Лілуашвілі, глава МВС Вахтанг Гомелаурі, заступник міністра оборони Георгі Хаїндрава.
Санкції запроваджено проти глави Апеляційного суду Грузії Міхаїла Чінчаладзе та суддів Левана Мурусідзе й Шалви Тадумадзе.
Окрім них до списку потрапили власник телекомпанії "Імеді" Іраклій Рухадзе, ексгенпрокурор Отар Парцхаладзе, державний повірений в Імереті Звіад Шаламберідзе та ін.
Санкції проти вказаних осіб запроваджені на 10 років. Вони передбачають блокування активів, обмеження торгівельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України тощо.
Більше про протести в Грузії
Громадяни Грузії вийшли на мітинги після того, як партію влади "Грузинська мрія" було оголошено переможцем парламентських виборів, що відбулися 26 жовтня. З такими результатами не погодилися ані всередині країни, ані за її межами.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі назвала вибори сфальсифікованими та звернулася до Конституційного суду з вимогою призначити нові. Однак КС відхилив позов політикині.
28 листопада Європарламент, вказавши на численні порушення під час виборів у Грузії, закликав не визнавати їх.
Того ж дня прем’єр Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія до 2028 року призупиняє вступ до ЄС. Така заява посилила протестні настрої в країни – акції розпочалися не лише в грузинській столиці, а й в інших містах.
Силовики, застосовуючи фізичне насильство, водомети та сльозогінний газ розганяли протестувальників. Багатьох затримували й жорстоко били, повідомив омбудсмен Грузії Леван Іоселіані.
5 грудня в офісах низки опозиційних партій Грузії силовики провели обшуки. Їх проводили, як пише "Радіо Свобода", відповідно до ст. Кримінального кодексу Грузії про "організацію групового насильства, керівництво ним або участь у ньому" і "хуліганство".
