Вибори президента Румунії: голоси після першого туру перерахують

Поділитися:

Кандидат у президенти Румунії Келін Джорджеску. Фото: REUTERS
Кандидат у президенти Румунії Келін Джорджеску. Фото: REUTERS

Конституційний суд Румунії прийняв постанову щодо перерахунку всіх бюлетенів, як дійсних, так і недійсних, після того, як пройшли вибори президента у першому турі.

Про це йдеться у повідомленні суду.

Рішення було прийняте на основі скарги члена Європейського парламенту Крістіана Терхеша, кандидата від Румунської національно-консервативної партії, який здобув 1,04% голосів (95 782) у першому турі президентських виборів.

Терхеш заявляв про маніпуляції голосами на користь проєвропейської кандидатки Елени Ласконі, котра отримала 19,17% і потрапила до другого туру.

Суд постановив повторно перевірити та перерахувати всі бюлетені — як дійсні, так і недійсні — а також оприлюднити результати перевірки.

29 листопада відбудеться чергове засідання суду, на якому розглянуть клопотання про анулювання результатів першого туру виборів у Румунії.

Що змінить перерахунок голосів

Повторний підрахунок голосів може змінити розподіл місць між кандидатами на другому та третьому місцях. Елена Ласконі випередила прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку всього на кілька сотих відсотка.

Чолаку, який зайняв третє місце, не потрапив до другого туру президентських виборів, що стало великим ударом для його партії. На тлі поразки він подав у відставку.

Раніше він заявляв, що його партія не буде оскаржувати результати голосування, навіть якщо різниця між кандидатами виявиться дуже незначною.

Вибори у Румунії

24 листопада в Румунії відбулися президентські вибори, на яких свої кандидатури висунули 13 осіб. Оскільки чинний президент Клаус Йоганніс обіймав цю посаду вже два терміни, він не міг брати участь у виборах.

До другого туру вийшли ультраправий політик Келін Джорджеску та ліберальна проєвропейська кандидатка Елена Ласконі, яка випередила прем’єра Марчела Чолаку на 0,03%, що складає приблизно 2700 голосів.

Підрахунок усіх голосів показав, що Джорджеску здобув 22,94% підтримки виборців, тоді як Ласконі набрала 19,18%.

Двоє кандидатів, які не потрапили до другого туру, оскаржили результати виборів у Верховному суді Румунії, вимагавши скасувати результати через відсутність звітності Джорджеску щодо джерел фінансування його кампанії.

Для того, щоб виграти вже в першому турі, необхідно було набрати понад 50% голосів. Оскільки жоден із кандидатів не отримав достатньої підтримки, другий тур виборів відбудеться 8 грудня.

Президент Румунії є головою держави та головнокомандувачем збройними силами, обирається на п’ятирічний термін і має суттєві повноваження в питаннях національної безпеки та зовнішньої політики.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Росія призупиняє постачання газу до Вірменії: яка причина

В зв’язку з проведенням планово-профілактичних та ремонтних робіт призупиняється...

Зеленський про звільнення Кравченка: у цього генпрокурора є один шлях

Президент Володимир Зеленський закликав Верховну Раду невідкладно підтримати звільнення...

Іран просить у РФ сучасні “Герані” для війни проти США та Ізраїля, – FT

Іран хоче отримати від Російської Федерації (РФ) сучасні моделі...

Генпрокурор Кравченко перед відставкою підписав підозру директору НАБУ

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру...

Зеленський готовий зустрітись з Путіними на G20, у Кремлі відреагували

Президент Володимир Зеленський заявив, що готовий зустрітись із диктатором...

Попросив Зеленського не атакувати російські НПЗ, — Трамп

Президент США Дональд Трамп заявив, що українському лідеру Володимиру...

Зеленський запровадила нові санкції, до списку потрапила Мендель

Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної...

Публікації

Персони

Стармер Кір

Прем’єр-міністр Великої Британії

Плахута Ігор

Командувач Сил територіальної оборони ЗСУ

Герасим’юк Ольга

Голова Нацради України з питань теле- і радіомовлення

Експертні

Як Укр Армо Тех посилює артилерійський хребет України

Я хотів би поговорити про українську артилерію та про...

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...