Після того, як у січні 2020 року відбувся штурм Капітолію, повернення Дональда Трампа на посаду президента США могло здатися малоймовірним. Однак політик заявляв, що знову опиниться на посаді очільника країни, й тепер йому це вдасться.
Тож "Політаналіз" пригадує, чим запам’ятався перший президентський термін Трампа, і як експрезидент будував шлях до нової перемоги.
Вибори у США: результати
Американські вибори – непрямі: вони відбуваються за допомогою колегії виборників. Проголосувавши на дільниці, громадяни США визначають лише те, кого з кандидатів у президенти підтримають члени колегії (загалом їх 538 осіб).
Кожен штат має певну кількість голосів у колегії виборників. Ця кількість коливається від трьох (у штаті Вермонт) до 54 (у Каліфорнії). Щоб перемогти на виборах, кандидат у президенти має набрати щонайменше 270 голосів виборників.
В рамках цьогорічного голосування, як зазначає AP, Дональд Трамп набрав 312 голосів, а Камала Гарріс – 226. При цьому експрезидент переміг в усіх “хитких” штатах.
Паралельно громадяни США обирали усіх членів Палати представників (нижня палата парламенту) та 34 членів Сенату (верхня палата). Уже відомо, що більшість у Сенаті отримує Республіканська партія, і, ймовірно, вона здобуде перемогу в Палаті представників.
Перший термін Трампа
За час каденції у 2017-2021 роках Дональд Трамп став першим президентом США, якому Палата представників двічі оголошувала імпічмент.
Перше розслідування було розпочато після заяви анонімного інформатора про те, що Трамп влітку 2019 року тиснув на президента України Володимира Зеленського. За даними джерела, таким чином американський політик хотів, щоб українська влада розслідувала причетність Гантера Байдена (син Джо Байдена) до корупційних схем. Однак врешті Сенат США не зібрав достатньої кількості голосів для того, аби відсторонити президента.
Другий імпічмент Палата представників оголосила 13 січня 2021 року – за кілька днів до закінчення президентських повноважень Трампа. Очільника країни звинувачували в умисному підбурюванні до заколоту. Якби імпічмент підтримав і Сенат, то Трамп не зміг би балотуватися на посаду президента вдруге, однак верхній палаті Конгресу знову не вистачило голосів.
Штурм Капітолію
Імпічменту у 2021 році передував штурм Капітолію. 6 січня того року обидві палати Конгресу США зібралися для остаточного затвердження результатів виборів президента, яким було обрано Джо Байдена.
Тоді розлючені прихильники Трампа, який ще обіймав посаду очільника держави, увірвалися до Капітолію й перервали засідання. Сам політик вкотре заявив, що вибори були сфальсифіковані, і закликав тисячі протестувальників “іти на Конгрес”.
Унаслідок штурму Капітолію загинули п’ятеро людей, серед яких був один поліцейський.
Сам Трамп згодом засудив насилля, при цьому пообіцявши своїм прихильникам, що "наша неймовірна подорож лише починається".
У листопаді 2022 року політик оголосив, що балотуватиметься у президенти США у 2024-му.
Кримінальні справи Трампа
Паралельно з передвиборчими перегонами, Трамп фігурував у ЗМІ в контексті кількох кримінальних звинувачень проти нього.
Справа Капітолію
Одне з розслідувань стосувалося штурму Капітолію, в рамках чого політика звинуватили за чотирма пунктами, серед яких:
- змова, яка завдала шкоди інтересам США;
- перешкоджання процедурі затвердження голосів;
- змова з метою порушення прав громадян.
Сторона звинувачення заявляла, що Трамп у контексті результатів виборів не просто висловлював хибну думку, а усвідомлено брехав задля скасування результатів виборів.
Справа про секретні документи
Нові проблеми в політика з’явилися після того, як влітку 2022 року співробітники ФБР обшукали віллу Трампа Мар-а-Лаго у Флориді. Тоді правоохоронці вилучили 102 документи, 17 із яких мали гриф "цілком таємно".
Експрезидента звинуватили в тому, що він не тільки виніс із Білого дому секретні документи, а й показував їх стороннім людям на своєму гольф-курорті у штаті Нью-Джерсі.
У липні 2024 року суд у Флориді закрив цю справу.
Джорджія проти Трампа
Ще одна справа, пов’язана з виборами 2020 року, була розпочата в юрисдикції штату Джорджія, а не на федеральному рівні.
За даними прокуратури, Трамп вимагав скасування результатів виборів у вищезазначеному штаті. Для цього він телефонував спікеру Палати представників Джорджії Девіду Ралстону.
Суть у тому, що екзитполи показували лідерство Трампа у штаті, однак ці дані поступово змінилися на користь Байдена, коли було пораховано бюлетені, що прийшли поштою. На тлі свого програшу, Трамп почав говорити про фальшування підсумків виборів.
Також його звинуватили в тиску на держсекретаря штату Бреда Раффенспергера й намаганні просунути альтернативний список виборників, які були лояльними до Трампа.
Трамп і порноакторка
Інший скандал був пов’язаний із виплатою грошей порноакторці Стормі Деніелс. Вона заявляла, що мала роман із одруженим Трампом ще до його приходу в політику.
Актриса зазначила, що отримувала погрози й нікому не розповідала про зв’язки з політиком.
Як повідомила сторона звинувачення, колишній адвокат Трампа Майкл Коен у 2016 році заплатив Деніелс 130 тисяч доларів, щоб змусити її мовчати. Коли Трамп відшкодував витрачені гроші, документально це було оформлено як плата за юридичні послуги. Тому прокуратура штату Нью-Йорк стверджує, що такий крок можна розцінювати як фальсифікацію фінансових документів.
У травні поточного року суд присяжних визнав Трампа винним.
Що пообіцяв Трамп
Попри всі складнощі, на початку 2022 року Дональд Трамп заявив:
“У 2024 році ми повернемо собі Білий дім".
У своїй передвиборчій риториці він акцентував на кількох чутливих питаннях для американців, серед яких – економіка й міграція.
У контексті економіки він пообіцяв:
- запровадити мита в розмірі 10-20% на весь імпорт, а для китайської продукції – 60%;
- запровадити 100-відсоткові імпортні мита для країн, які відмовляться від використання долара;
- продовжити податкові послаблення, введені у 2017 році;
- знизити податкову ставку для корпорацій, які виробляють свої товари у США;
- скасувати подвійне оподаткування громадян США, котрі проживають за кордоном тощо.
Щодо міграції Трамп зазначав, що розпочне найбільшу в історії США операцію з депортації мільйонів нелегальних мігрантів. І це, за його словами, відбудеться "вже опівдні в день інавгурації".
Окремої уваги заслуговують військові ініціативи політика. Трамп зауважував, що в разі свого обрання перегляне "мету та місію НАТО", а також вимагатиме від Європи відшкодування майже 200 млрд доларів за боєприпаси, які Штати надали Україні.
У питанні війні на Близькому Сході кандидат анонсував продовження підтримки Ізраїлю та спроби домогтися завершення конфлікту.
Що стосується війни в Україні, то крім обіцянок закінчити її протягом 24 годин, Трамп заявляв, що зателефонує президентам України й Росії, і збере їх "в одному місці".
Конкретики від політика не було, але кандидат у віцепрезиденти від республіканців Джей Ді Венс говорив, що ідея врегулювання війни полягає у нейтральному статусі України та створенні демілітаризованої зони.
Але те, як 47-й президент США виконуватиме ці популістичні обіцянки, стане зрозуміліше наступного року – після інавгурації Трампа, яка запланована на 20 січня.