У неділю, 3 листопада, в Молдові відбудеться другий тур президентських виборів. Чинна лідерка країни Мая Санду, попри заяви про активні спроби РФ втрутитись у голосування, в першому турі отримала найбільшу кількість голосів. Тепер вона змагатиметься тільки з Олександром Стояногло – колишнім генеральним прокурором, якого звинувачували у корупції.
Про те, що відомо про обидвох політиків, – в матеріалі видання "Політаналіз".
Перший тур виборів у Молдові
Згідно з результатами першого туру президентських виборів, Санду набрала 42,45% голосів, а Стояногло – 25,98%.
Під час виборів також проходив загальнонаціональний референдум щодо європейського курсу країни й закріплення відповідного положення в Конституції.
З перевагою у 10 564 голоси виборці підтримали конституційні зміни, хоча головним чином це стало можливим завдяки молдовській діаспорі. Водночас більшість жителів у самій Молдові висловилися проти наближення до Європейського Союзу.
Втручання Росії
Після виборів Санду заявила про те, що голосування зазнали "безпрецедентного" нападу з боку "злочинних груп". За її словами, кримінальне угруповання, "обʼєднавшись з іноземними силами", намагалось купити 300 тисяч голосів, що складало майже 20% від усієї кількості людей, які взяли участь у виборах.
Поліція тим часом стверджує, що Ілан Шор – молдовський бізнесмен, який втік до Росії, намагався підкупити 130 тисяч виборців, аби ті проголосували проти вступу країни до Європейського Союзу і підтримали проросійського кандидата. Шор, своєю чергою, відхиляє ці звинувачення, хоча раніше був заочно засуджений за шахрайські дії.
У своєму ролику в TikTok він закликав рішуче відмовитися від інтеграції з ЄС. Також бізнесмен звернувся до своєї аудиторії з проханням підтримати президента, якого він обере та з яким зможе співпрацювати. При цьому він пообіцяв щомісячну надбавку пенсіонерам у розмірі 5000 молдавських леїв (280 доларів).
@ilan.shor Надбавки к пенсии всем гражданам Молдовы
♬ original sound – ILAN SHOR
Крім того, правоохоронці повідомили про викриття мережі, яка займалася підготовкою громадянських заворушень у Молдові, причому сотні людей проходили відповідне навчання на території Росії.
Загалом пропонування грошових виплат або товарів в обмін на голоси є кримінальним злочином, за який в Молдові передбачено до п’яти років ув’язнення. Минулого місяця було ухвалено новий закон, який встановлює адміністративну відповідальність за прийняття таких виплат.
Мая Санду: біографія й обіцянки
Нинішня президентка Молдови Мая Санду здобувала освіту у сферах менеджменту й міжнародних відносин. Зокрема, закінчила Школу управління імені Джона Кеннеді при Гарвардському університеті (США).
Її карʼєра розвивалася зокрема в Міністерстві економіки Молдови і представництві Світового банку в Кишиневі. Також вона була радницею виконавчого директора Світового банку в Вашингтоні.
У 2012 році вона отримала пост міністерки освіти Молдови. На цій посаді Санду ініціювала низку реформ, зокрема змінила правила проведення національних іспитів.
Вже у 2015-му Санду повідомила про заснування власної політичної сили – "Дія і солідарність". Наступного року вона взяла участь у виборах президента Молдови, але і в першому, і у другому турах поступилася Ігорю Додону – лідеру Партії соціалістів.
У 2019-му Санду разом із союзниками сформувала виборчий блок ACUM. Того ж року вона стала прем’єр-міністеркою Молдови. Втім, через кілька місяців її відсторонили від посади після вотуму недовіри.
На президентських виборах 2020 року Санду перемогла й була обрана очільницею країни.
Обіцянки Санду
План нинішньої передвиборчої програми Санду охоплює три ключові національні цілі:
- турботу про громадян;
- покращення життєвих умов;
- забезпечення миру і взаєморозуміння.
Турбота про людей передбачає:
- продовження залучення інвестицій в економіку та підвищення рівня доходів громадян, аби до 2030 року мінімальна заробітна плата сягнула щонайменше 10 тисяч леїв (561 долар), а середня заробітна – 25 тисяч леїв на місяць (1,4 тисячі доларів);
- з 2025 року – встановлення мінімальної пенсії у розмірі 3 300 леїв (185 доларів) для пенсіонерів, які мають не менше 40 років трудового стажу;
- надання учням з 1 по 9 класи (початкова та гімназійна школа) безплатного здорового харчування.
У частині щодо поліпшення умов життя йдеться про:
- відновлення та ремонт 3 тисяч кілометрів доріг, щоб усі національні та регіональні дороги мали належний стан;
- виділення 8 мільярдів леїв (450 млн доларів) на інфраструктурні проєкти;
- ремонт, а також оснащення сучасним обладнанням поліклінік у Молдові.
Що стосується частини про мир та взаєморозуміння, то це зокрема:
- підготовка Молдови до євроінтеграції до 2030 року;
- просування культури і традицій Молдови всередині країни й за кордоном.
.JPG)
Хто такий Олександр Стояногло
Олександр Стояногло свого часу здобув юридичну освіту і працював в органах прокуратури.
У 1990-х роках він був призначений головним прокурором автономного регіону, а на початку 2000-х обіймав посаду заступника генерального прокурора Молдови.
При цьому у 2006 та 2015 роках Стояногло брав участь у виборах очільника Гагаузії.
У 2009-2014 роках керував Постійною делегацією парламенту Молдови у Парламентській асамблеї СНД. Крім того, протягом 2011-2014 років політик очолював Групу дружби між парламентами Молдови та РФ.
Восени 2019-го Стояногло обійняв посаду генерального прокурора Молдови. Конкурс, за результатами якого він був обраний, супроводжувався скандалом. Тоді ж Міністерство юстиції скасувало його проведення через те, що один із членів комісії нібито навмисне занижував оцінки деяким кандидатам. Уряд Санду також назвав конкурс сфальсифікованим і планував змінити процедуру призначення генпрокурора, але парламент висловив вотум недовіри кабінету політикині.
Напруженість між Санду та Стояногло ще більше зросла після того, як перша перемогла на виборах президента. Після їх особистої зустрічі генеральна прокуратура почала жалітись на "тиск" до низки міжнародних інстанцій. Зокрема олії у вогонь підлив колишній президент Ігор Додон, який почав звинувачувати Санду в бажанні отримати "ручного прокурора".
Вже у 2021-му Стояногло було відсторонено від посади генерального прокурора. Проти нього відкрили п’ять кримінальних справ, у яких його звинувачували зокрема в:
- зловживанні службовим становищем;
- неправдивих деклараціях;
- пасивній корупції;
- перевищенні посадових повноважень.
У 2022-му проти Стояногло було порушено справу щодо незаконного збагачення.
Вже через рік колишній генпрокурор виграв справу проти Молдови в Європейському суді з прав людини. Тоді ж суд постановив, що влада порушила право Стояногло на справедливий судовий розгляд, оскільки не надала йому можливості оскаржити своє відсторонення. При цьому ЄСПЛ зобов’язав виплатити компенсацію ексчиновнику.
Обіцянки Стояногло
Під час голосування на виборчій дільниці у Кишиневі, 20 жовтня, Стояногло заявив, що у разі перемоги у виборах президента він планує відвідати Придністров’я.
Також під час розмови з журналістами він розповів, що проігнорував голосування на референдумі, оскільки не підтримує позицію чинного уряду.
А на питання про те, яку зовнішню політику він просуватиме, Стояногло відповів:
"Збалансовану зовнішню політику, пов’язану також із підтримкою традиційних відносин із Європейським Союзом, Росією, США й Китаєм".
В інтервʼю російському каналу RTVI він говорив, що Молдова повинна закріпити свій статус постійного нейтралітету на законодавчому рівні. Це рішення дозволить по-новому підійти до розвʼязання проблеми Придністров’я. Водночас політик переконаний, що Росія повинна вивести своїх військових з території невизнаної республіки.
Референдум у Молдові він називав "політичним шахрайством", яке повинно нібито посилити позицію Санду на президентських виборах. Втім, він зауважив, що ЄС для Молдови є моделлю для розвитку та модернізації, але останнє багато в чому залежить від самої країни.
Коментуючи ситуацію в Україні, Стояногло заявив, що засуджуватиме будь-яку війну. При цьому він сказав, що Молдова "не просувала жодної мирної ініціативи", а лише "продовжувала мілітаристську риторику".