До кінця 2024 року в Україні мав би з’явитися законопроєкт про демобілізацію військових, які тривалий час захищають державу. Однак є ймовірність, що ці плани не будуть дотримані. Тим часом напруга серед захисників і їхніх близьких зростає.
Що говорять у владі, і які можуть бути шляхи розв’язання проблеми, дізнався "Політаналіз".
Законопроєкт про демобілізацію
Встановлення граничних термінів служби почали обговорювати вже через декілька місяців після початку повномасштабного вторгнення. Нині ж деякі захисники воюють уже 32 місяці, й рідко мають можливість бачити родину.
Військовий психолог Андрій Козінчук у коментарі "BBC Україна" зауважив, що ефективність військовослужбовця знижується кожен триместр: на це впливають час, проведений на війні, і відповідні психотравмуючі події. При цьому спостерігаються притуплення уваги, проблеми з пам’яттю, концентрацією та іншими когнітивними здібностями.
У політичних колах лунали різні варіанти щодо того, якими можуть бути терміни служби. Нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко в березні 2023 року зареєстрував законопроєкт № 9142, де пропонував запровадити демобілізацію після 18 місяців служби. Однак цей документ залишився на рівні комітетів Верховної Ради, і в сесійну залу не потрапив.
Обіцянки від Міноборони
У військовому керівництві країни наголошували, що демобілізація в умовах бойових дій не передбачена.
"Слово "демобілізація" ми можемо використовувати лише після того, як закінчиться війна", – говорив міністр оборони Рустем Умєров наприкінці 2023 року.
Однією з головних проблем називали дефіцит людей, оскільки демобілізованих військових треба кимось замінити.
У законопроєкті про посилення мобілізації (№ 10449, ухвалений навесні 2024 року), позитивом було запровадження чітких термінів служби – 36 місяців. Однак до того, як документ поставили на голосування в другому читанні в парламенті, норма про демобілізацію зникла.
Натомість нардепи доручили Кабміну зареєструвати в Верховній Раді окремі проєкти, які удосконалять зокрема механізми ротації і звільнення військових. Але це доручення по суті стало лише формальним, оскільки в законі не прописали часові рамки на внесення такого документа.
У квітні речник Міноборони Дмитро Лазуткін заявив, що законопроєкт про демобілізацію буде готовий швидше, ніж за 8 місяців (тобто, до грудня 2024 року, – прим. "Політаналізу"). Уже в липні він говорив, що поява документа залежить від низки факторів, серед яких:
- ситуація на фронті;
- темпи мобілізації;
- взаємодія структур, які впливають на це.
Терміни не дотримуються
З часу ухвалення законопроєкту № 10449 члени парламентського комітету з питань оборони називали різні терміни, протягом яких Рада почне розглядати демобілізацію.
Наприклад, у червні нардепка від "Європейської солідарності" Ірина Фріз сказала, що законопроєкт має бути поданий у жовтні – така домовленість була досягнута з Генеральним штабом ЗСУ й Міноборони. Проте вона уточнила, що це можливо за умови позитивної динаміки з мобілізацією.
Наприкінці вересня член фракції "Голос" Роман Костенко зазначив, що документ мають написати до середини осені. Але ймовірно, що в ньому не буде конкретних строків демобілізації.
"Я думаю, там будуть написані [умови] демобілізації, прив’язані до указу президента або ще до чогось. Не думаю, що там будуть написані якісь конкретні строки", – заявив він в ефірі Radio NV.
Своєю чергою депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський вважає, що вимагати внесення законопроєкту від Міноборони – "це ще один крок до втрати нашої державності". Він наголосив на тому, що Росія постійно нарощує чисельність своїх збройних сил.
Коли буде демобілізація
Нардеп Олексій Гончаренко в коментарі для видання "Політаналіз" зазначив, що обіцяного законопроєкту про терміни служби досі немає. Політик переконаний, що "для влади демобілізація військових не в пріоритеті".
"Мають бути чіткі правила. Люди не можуть йти воювати, не розуміючи, коли вони зможуть повернутись додому", – висловився парламентар.
Про цю проблему говорить і політолог, голова Центру аналізу і стратегій Ігор Чаленко. В розмові з "Політаналізом" він сказав, що військові мають отримати можливість перезавантажитися, а відпустки для цього недостатньо.
Водночас темпи мобілізації населення "відкотилися". На тлі цього політолог вважає, що обіцяні терміни на внесення законопроєкту про демобілізацію не будуть дотримані.
"Змінилася позиція. І, скоріше за все, [законопроєкт підготують] не раніше початку наступного року […] Те, що було сказано раніше, з політичної точки зору я можу трактувати як намагання збити градус напруги", – зазначив Чаленко.
При цьому він додав, що у військових питаннях пріоритет має позиція Генштабу. І народні депутати, розробляючи зміни до законодавства, орієнтуються на неї. А можливість звільнення від служби напряму повʼязана зі станом наповнення наявних бригад.
На думку Чаленка, компромісним рішенням може бути зміна підходу до ротацій. Йдеться про надання часу на поповнення сил, наприклад, після 2-3 місяців служби в тяжких умовах. Військовим потрібно дати можливість поїхати до сім’ї, а не тільки відійти в тил.