Після зустрічі премʼєр-міністрів України і Словаччини, яка відбулася 7 жовтня, Київ вкотре заявив, що не планує продовжувати контракт на транзит газу з Росією. Однак для української сторони важливо зберегти роботу відповідної інфраструктури. Серед варіантів – перекачування азербайджанського газу, але є побоювання, що так експортуватиметься російське пальне.
Про те, як Україна може організувати транзит із 2025 року, чому це вигідно та які заперечення має Європа – в матеріалі видання "Політаналіз".
Контракт із Газпромом
Нинішній контракт між українським "Нафтогазом" і російським "Газпромом" було підписано у 2019 році на наступні п’ять років. Згідно з його умовами, під час першого року Росія повинна була прокачати 65 млрд кубометрів палива, а під час кожного наступного року – щонайменше 40 мільярдів. Термін угоди спливає 1 січня 2025-го.
Під час виконання контракту Україна повинна була б отримати від РФ 7 млрд доларів незалежно від обсягу перекачаного газу. Втім, доходи від його транзиту були постійно різними. Наразі точно невідомо, скільки саме грошей отримував Київ за попередні чотири роки, але згідно з оцінкою ексдиректора "Оператора ГТС України" Сергія Макогона, торік, у 2023-му, цифра становила лише близько 800 мільйонів доларів. При цьому не вся сума йде до держбюджету, оскільки "Оператору ГТС" також необхідно сплачувати зарплати й витрачатись зокрема на ремонт газопроводів. За словами Макогона, якщо держбюджет отримав від 150 до 200 мільйонів доларів "чистими", то це вже добре.
Оперативно. “Політаналіз” у Telegram. Підписуйтеся на канал.
Український уряд неодноразово говорив про небажання продовжувати контракт з росіянами. А єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон у 2023-му говорила, що країни ЄС, які продовжують споживати російський газ, повинні бути готові до повної зупинки його транзиту.
Своєю чергою пресслужба Кабінету міністрів в січні поточного року відзначала в коментарі "Інтерфакс-Україна", що Київ готовий вести діалог з членами ЄС щодо використання своєї газотранспортної мережі. Проте домовленостей із росіянами не буде.
Як зауважив енергетичний експерт Геннадій Рябцев, якщо ж Київ зрештою підпише контракт, це буде політичною помилкою, яка коштуватиме посад чиновникам чи політикам, які наважаться на цей крок.
Чи існують ризики для Оператора ГТС
Рябцев говорив, що "Оператор ГТС" уже давно готовий до повного припинення транспортування ворожого газу, у зв’язку з чим "нульовий транзит" не створюватиме жодних загроз газотранспортній системі.
Сергій Макогон на початку року зазначив, що Україна готувала свою систему до автономного режиму ще з 2009 року – після того, як Росія припиняла транзит. За відповідного сценарію треба буде закрити частину компресорних станцій, які не експлуатувались десятками років.
"У нас 74 станції, а потрібно 10-12. Проблем не буде”, – пояснював колишній директор “Оператора ГТС”.
Втім, зупинка транзиту відзначиться на тарифах для споживачів, зауважував Макогон, у зв’язку з чим останнім доведеться трохи більше сплачувати. Ідеться про те, що ціна може підскочити на 50 копійок або ж гривню за кубометр.
Зустріч Шмигаля й Фіцо
На початку жовтня премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо стверджував, що його країна продовжує отримувати російський газ та нафту через Україну, втім, вже наступного року, у 2025-му, Словаччина може зіткнутись з проблемами в цьому питанні.
Прем’єр додавав, що під час спільного засідання урядів України і Словаччини 7 жовтня планує переконати Київ зберегти транзит енергоносіїв. Він зазначав, що бажає від України "нормальної та розумної поведінки в цьому дусі", висловивши підтримку інтеграції країни до ЄС.
Так чи інакше, під час зустрічі з Фіцо український премʼєр Денис Шмигаль вкотре підтвердив позицію про те, що Україна не має наміру продовжувати угоду з Росією. Як він пояснив, стратегічною метою Києва, є накладання санкцій на російську "газову молекулу", щоб позбавити ворога прибутків від продажу енергоносіїв, коштом яких країна-терористка продовжує фінансувати війну.
Також Шмигаль закликав усі країни Європи повністю відмовитись від російських енергоносіїв. Він додав, що Київ розуміє залежність окремих держав від російського газу, але розраховує на поступову диверсифікацію постачань.
"Водночас Україна готова і надалі виконувати свої зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію з Євросоюзом та Договору до Енергетичної Хартії”, – зауважив очільник уряду.
Транзит з Азербайджану
В червні, як розповідало Bloomberg, європейські урядовці та представники газових компаній вели діалог з українськими колегами щодо збереження транспортування газу через російсько-український трубопровід.
Одним із варіантів, який пропонували на той момент в ЄС, була закупівля, а також закачування газу з Азербайджану в трубопроводи у РФ, після чого паливо через Україну потрапляло б до Європи. Це дозволило б блоку повністю відмовитись від російського палива та вдарити по доходах Кремля.
Згідно з даними агентства, ідея набирала популярності, оскільки Україна, ймовірно, була готова підтримати такий план. Але були й ризики, пов’язані з тим, що трубопроводи, які вже не експлуатуються, можуть стати мішенями для російських або вийти з ладу, що потребуватиме значних фінансових витрат на їх відновлення.
Як повідомляло джерело Bloomberg, влітку переговори перебували ще на початковій стадії. Обізнані в ситуації експерти вважали, що остаточні рішення будуть прийняті не раніше кінця поточного року, коли закінчиться термін дії контракту.
Водночас Словаччина є однією з ключових країн, яка може отримати суттєву користь від укладення цієї угоди. Фіцо вже згадував про таку можливість ще в травні після візиту до Азербайджану, хоча подробиць він не розголошував.
Договір між Газпромом і Socar
Ситуація щодо планів на транзит азербайджанського газу дещо змінилась у серпні, після візиту російського диктатора Володимира Путіна й голови "Газпрому" Олексія Міллєра до Баку. Тоді ж останній заявив про домовленість щодо розширення співпраці з державною нафтовою компанією Азербайджану Socar.
Обидві сторони не розкривали подробиць досягнутої домовленості, однак як повідомили в "Газпромі", йдеться нібито про проєкт "Північ-південь", що повинен забезпечити постачання російського й туркменістанського газу до Індії й Пакистану.
Як зазначив аналітик консалтингової фірми ExPro Михайло Свищо в коментарі Delo.ua, після втрати фінансових ресурсів через санкції, Росія намагається знайти альтернативні способи експорту газу. Одним із таких шляхів є постачання палива до Європейського Союзу під виглядом азербайджанського.
"Через Україну до ЄС може надходити саме російський газ під виглядом азербайджанського. Або ж Азербайджан зможе закуповувати російський газ та використовувати його для власних потреб, що дасть можливість збільшити постачання газу власного видобутку до ЄС", – висловився експерт.
Тим часом Сергій Макогон вважає, що Раді національної безпеки і оборони необхідно ухвалити рішення про припинення транзиту газу через українську територію з прикордонних точок, що ведуть із Росії та Білорусі, починаючи з 1 січня 2025 року. За його словами, це дозволить остаточно заблокувати можливість використовувати цей маршрут для транспортування газу.
Чому Україні потрібен договір з Азербайджаном
Голова "Нафтогазу" Олексій Чернишов в липні пояснював, що транзит газу через українську територію важливий, щоб утримати європейські країни від інших постачальників. Через це Київ вже проводив перемовини з Баку, аби той експортував газ до Європи замість РФ.
За його словами, наразі через Україну транспортується близько 14 мільярдів кубометрів російського газу щороку. Це становить лише приблизно 4% від загального споживання цього палива в Європі, що є незначною кількістю, яка не має суттєвого впливу на ціноутворення або можливий дефіцит газу в європейських країнах.
Водночас Україна повинна ефективно використовувати свою газотранспортну мережу. Нині споживання газу всередині країни вже відповідає обсягам власного видобутку. З часом очікується, що Україна зможе не лише забезпечувати свої потреби, але й почати експортувати газ власного виробництва.
Він зауважив, що угода з Азербайджаном стане важливим сигналом для Європи та інших країн. Хоча трубопровід для транспортування палива проходить через кордон України з Росією, Київ сподівається, що транзитуватиметься саме азербайджанський газ. Разом із тим, керівник "Нафтогазу" підкреслював, що існують інші варіанти маршрутів, які варто також розглянути та обговорити.
Позиція Азербайджану і ЄС
На початку вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що його країна вже кілька місяців веде перемовини про збереження транзиту газу через Україну.
Тим часом депутати Європейського парламенту виступають за зменшення залежності від азербайджанського палива. Така вимога міститься в резолюції, яку Європарламент підтримав 24 жовтня, засудивши репресії влади Азербайджану проти журналістів, громадських активістів та правозахисників.