“Трибунал для Путіна”: коли він запрацює та почне виносити вироки

Поділитися:

Силует Путіна на фоні наручників і прапора РФ. Фото: Depositphoto/IvanKmit
Силует Путіна на фоні наручників і прапора РФ. Фото: Depositphoto/IvanKmit

Заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра, яка опікується питанням притягнення Росії до міжнародної відповідальності, в інтерв’ю ЕП розповіла про рішення створити “Гаазький трибунал” для Путіна, Лукашенка та російської верхівки.

Трибунал для Путіна: чи можливо засудити диктатора РФ

За словами посадовиці, Україна веде переговори з Росією — і водночас домагається її покарання. Для когось це виглядає суперечністю, але, наголошує вона, тут немає протиріч. Питання відповідальності Росії просто не є предметом торгу — це чітка й незмінна позиція України, яку озвучують і президент, і переговорна делегація.

Росія, своєю чергою, робить усе, щоб це змінити. Ще на початку повномасштабного вторгнення вона вимагала скасування санкцій і закриття всіх судових процесів проти неї — це були її червоні лінії. У нинішньому “мирному плані” з 28 пунктів знову фігурує амністія. Мудра вважає, що РФ досі живе в ілюзії, що поверне заморожені активи, але, наголошує вона, Україна на це не піде.

Ірина Мудра. Фото: РБК-Україна

250 тисяч злочинів і 30 головних підозрюваних

Паралельно з переговорами вже йде реальна робота. Зареєстровано понад 250 тисяч випадків воєнних злочинів. За кожним — конкретна людина, яку потрібно встановити й притягнути до відповідальності. Процес важкий, але, як зазначає Мудра, він рухається: є спільні слідчі групи з партнерами, є вироки, декілька осіб вже отримали довічне ув’язнення.

Окрема категорія — злочин агресії як такий. Тут коло набагато вужче: приблизно 30 осіб найвищого військово-політичного керівництва Росії. Насамперед — президент, прем’єр-міністр і міністр закордонних справ. Саме для них і створюється так званий “Трибунал для Путіна”.

Крім росіян, серед обвинувачених планується і Лукашенко — Білорусь надала свою територію та інфраструктуру для вторгнення, і його особиста роль у цьому очевидна. Складніше з Кім Чен Ином та Іраном — юридична конструкція тут неочевидна, і немає впевненості, що судді її підтримають.

Олександр Лукашенко та Кім Чен Ин. Фото: БелТА.
Олександр Лукашенко та Кім Чен Ин. Фото: БелТА

Трибунал уже давно вийшов із суто політичної площини. Торік було підписано угоду між Радою Європи та Україною про його створення, ухвалено статут. А 14–15 травня на міністерській зустрічі в Кишиневі буде зроблено фінальний юридичний крок — підписання “часткової розширеної угоди”, що й завершить його підготовку.

Трибунал працюватиме у Гаазі — Нідерланди вже навіть визначили конкретну будівлю. Так що “Гаазький трибунал” нарешті отримає реальний зміст, а не лише назву.

На сьогодні 24 країни підтвердили участь, але розрахунок іде щонайменше на 40. Паралельно ведеться робота з країнами Глобального Півдня та іншими неєвропейськими регіонами.

Коли чекати вироків

Спочатку буде підготовчий етап — так званий Skeleton Tribunal. Керівний комітет займеться добором суддів, прокурорів і слідчих. Запустити цей відбір планують до кінця 2026 року. Реальна робота прокурорів розпочнеться не раніше кінця 2027-го, а можливо, й у 2028-му. Відповідно, перші вироки — також не раніше 2028 року.

Утім, довгих розслідувань не знадобиться: Міжнародний центр з розслідування злочину агресії в Нідерландах вже зараз збирає доказову базу і передасть трибуналу готовий матеріал.

Що стосується США — вони активно брали участь у підготовці статуту. Зараз їхня позиція обережніша, але головне: вони процес не блокують і не дають сигналів, що питання відповідальності Росії має стати розмінною монетою.

Чи сяде Путін на лаву підсудних?

На думку Ірини Мудрої, швидше за все, більшість вироків будуть заочними — навряд чи Росія видаватиме своїх лідерів. Але це не робить трибунал безглуздим.

Вона переконана: якщо світ дозволить агресії залишитись без відповіді — це відкриє двері для нових вторгнень. Авторитарні лідери в інших країнах побачать просту річ: окупація чужих територій не тягне за собою жодних наслідків. І діятимуть відповідно.

Володимир Путін. Фото: скриншот із відео

Вирок — це не лише символ. Це чіткий сигнал: загарбницька війна коштує дуже дорого. І персонально для лідера, і для його держави.

А що буде з Путіним за 10–15 років — ніхто не знає. Але зробити його ізгоєм у світі вже сьогодні — це теж частина справедливості.

Новий Нюрнберг: як народжувався трибунал для Путіна

9 травня 2025 року кремлівський диктатор приймав парад на Красній площі — і вважав себе переможцем. Того ж дня у Львові зібралися десятки міністрів та дипломатів з країн ЄС і Заходу, щоб ухвалити рішення, яке мало перетворити його на міжнародно визнаного злочинця, пише ЕП.

Саме тоді було дано зелене світло спеціальному трибуналу — першому з часів Нюрнберга, створеному для покарання політиків за агресію проти іншої держави. Символізм був очевидний і навмисний: поки Путін святкував — Захід підписував його вирок.

Паралель із Нюрнберзьким трибуналом напрошується сама собою — але є принципова різниця. Той суд створювали вже після перемоги над нацистською Німеччиною: підсудні сиділи в камерах, країна була окупована. Новий трибунал створюється під час активних бойових дій — і без жодної гарантії, що Путін колись опиниться у залі суду фізично.

Саме тому одним із ключових рішень стало визнання заочних вироків. Спочатку багато країн були категорично проти — але зрештою погодились: без цього трибунал перетворився б на фікцію. До речі, Нюрнберг також мав заочний вирок — саме так засудили Мартіна Бормана.

Карикатура на Путіна. Фото: AFP/East News

Трибунал займатиметься виключно одним злочином — самим фактом агресії проти України. Воєнні злочини та злочини проти людяності — це компетенція МКС та національних судів. Але саме вторгнення як таке досі лишалося в правовому вакуумі: міжнародне право визнавало агресію злочином, але не мало інструменту для покарання за неї. Трибунал має заповнити цей пробіл.

Що загрожує засудженим

Найвища міра — довічне ув’язнення, страти не передбачено. Також можливі терміни до 30 років, штрафи та конфіскація особистих активів. Проблема в тому, що основне майно фігурантів знаходиться всередині Росії — конфіскувати його реально лише за фантастичного сценарію. Тому головним наслідком, швидше за все, стане сам факт вироку: перетворення Путіна та його оточення на міжнародно визнаних злочинців.

Якщо когось із засуджених заочно згодом затримають — процес починається з нуля, вже з їхньою особистою участю.

Роль США та межі єдності Заходу

Переговори тривали три роки й були складними. Ключова проблема — імунітет глави держави від кримінального переслідування. Значна частина країн вважала, що без санкції Ради безпеки ООН цей імунітет не можна обійти. Росія ж має право вето — тож це був глухий кут.

Компроміс знайшли у формулюванні: у статуті немає “персональних імунітетів”, але є “функціональні” — і вони не застосовуються. Тобто посадова функція не є захистом від переслідування.

США відіграли в цьому неоднозначну роль. Спочатку активно брали участь у переговорах — і саме їхня конструктивна позиція на початку 2025 року допомогла досягти компромісу щодо “трійки” підозрюваних. Але вже у березні 2025-го, за два місяці після інавгурації Трампа, США вийшли з переговорної групи. Без вимог і скандалу — просто припинили їздити на засідання.

Володимир Путін та Дональд Трамп. Фото: Getty Images
Володимир Путін та Дональд Трамп. Фото: Getty Images

Як не парадоксально, це прискорило процес: решта учасників зрозуміла, що треба діяти зараз — поки США перейшли від ігнорування до протидії. Всі члени ЄС, крім Угорщини та Словаччини, лишилися в процесі.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Італія пропонує залучити Україну до нової системи європейської безпеки

Італія пропонує менше покладатися на Сполучені Штати у питанні...

Від чого помер сенатор Грем: експерти назвали попередню причину

71-річний сенатор Сполучених Штатів Америки Ліндсі Грем помер через...

Німеччина оплатить для України 50 тисяч дронів Shrike, – Reuters

Німеччина витратить близько 90 млн євро на закупівлю дронів...

Сікорський допустив, що Росія може “щось готувати” проти Польщі

Російська Федерація (РФ) не має достатньо ресурсів, аби атакувати...

Посли ЄС не дійшли згоди щодо 21-го пакету санкцій проти РФ, – “ЄП”

Посли країн-членів Європейського союзу (ЄС) не змогли дійти згоди...

“Укроборонпром” звільнив керівників двох заводів за вибухи у Вишневому

За результатами попереднього розслідування вибуху боєприпасів у Вишневому, спричиненому...

У США раптово помер прихильник України сенатор Ліндсі Грем

Увечері 11 липня у Сполучених Штатах Америки (США) помер...

Публікації

Персони

Дворецький Ігор

Акціонер "Індустріалбанку"

Сакелларопулу Катерина

Колишня президентка Греції

Мул Сергій

Ексначальник Південного регіонального управління ДПСУ

Експертні

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...

Нафта, зброя, хаос: як конфлікт Ізраїлю та Ірану перекроїть війну в Україні?

Гаряча фаза війни між Ізраїлем та Іраном, котра спалахнула...