Парламент Румунії 5 травня підтримав вотум недовіри уряду прем’єр-міністра Іліє Боложана. Як пише Digi24.ro, за рішення, яке означає відставку Кабінету міністрів, проголосували 281 із 431 присутнього депутата і сенатора при необхідному мінімумі 233 голосів, проти виступили лише четверо парламентаріїв. Цей результат став рекордним для вотуму недовіри в історії румунського парламентаризму.
Ініціаторами відставки виступили Соціал-демократична партія (PSD) та ультраправий Альянс за союз румунів (AUR). Після голосування Болоян залишив будівлю парламенту ще до офіційного оголошення результатів і повернувся до урядової резиденції.
Причини політичної кризи в Румунії
Нинішня криза стала наслідком розколу всередині правлячої коаліції, яка сформувалася у червні 2025 року. Головною точкою конфлікту виявилася економічна стратегія уряду. Кабінет Боложана впроваджував жорсткі заходи для стабілізації державних фінансів та скорочення бюджетного дефіциту.
Соціал-демократична партія, яка мала найбільшу фракцію в коаліції, звинуватила прем’єра у руйнуванні економіки та зубожінні населення через підвищення податків. Зокрема, партнери по коаліції розкритикували підвищення ПДВ, скасування пільг та високий рівень інфляції. 23 квітня сім міністрів від PSD подали у відставку, що фактично позбавило уряд стабільної підтримки.
Роль ультраправої партії AUR та російські наративи
Відставка уряду викликала схвальну реакцію у представників ультраправих сил, які останнім часом по всій Європі стрімко нарощують вплив. Для AUR ця криза стала інструментом підвищення власної політичної ваги.
Лідер партії AUR Джордже Сіміон назвав голосування “голосом народу” та закликав до “національного примирення”. Раніше цей політик неодноразово виступав проти надання військової допомоги Україні та критикував Київ у питаннях прав румунської меншини.
Експерти зазначають, що партія AUR активно просуває євроскептичні погляди та наративи, співзвучні з російською пропагандою. Попри успіх вотуму недовіри, частина румунського суспільства вважає падіння проєвропейського уряду “національною катастрофою”.
Новий уряд Румунії: позиція президента
Президент Румунії Нікушор Дан у спеціальному відеозверненні закликав громадян до спокою. Він запевнив, що країна уникне дострокових виборів і сформує новий Кабінет міністрів у “розумні терміни”.
Глава держави вже розпочав неформальні консультації з представниками парламентських фракцій. Нікушор Дан наголосив на незмінності зовнішньополітичного вектора Бухареста. Він висловив переконання, що після завершення юридичних процедур країна отримає новий прозахідний уряд, який продовжить курс на інтеграцію з ЄС та НАТО.
Сценарії формування нового уряду Румунії
Ситуацію ускладнює фрагментований склад парламенту. За підсумками виборів 1 грудня 2024 року жодна партія не здобула більшості. У Палаті депутатів PSD має 86 місць, AUR — 63, PNL — 49, USR — 40, S.O.S. Romania — 28, POT — 24, UDMR — 22. У Сенаті розподіл аналогічний.
Політична аналітикиня фонду “Демократичні ініціативи” Маріанна Присяжнюк зазначає, що для формування більшості потрібно щонайменше 233 голоси. Конфігурація без PSD і без AUR дає лише 180–185 голосів, що робить такий сценарій нежиттєздатним без залучення малих партій і незалежних депутатів.
Серед реалістичних варіантів — відновлення проєвропейської коаліції в оновленому форматі, призначення технократичного прем’єра або формування уряду меншості. За конституцією, президент має право двічі запропонувати парламенту підтримати новий уряд протягом 60 днів. Лише після відхилення обох кандидатур виникає підстава для дострокових виборів.
Наслідки кризи у Румунії для України та регіональної безпеки
Криза в Бухаресті має значення не лише для внутрішньої політики. Румунія — один із ключових логістичних вузлів для України: через її територію проходять дунайські та чорноморські маршрути експорту. У країні також розміщена інфраструктура НАТО для підтримки безпеки на східному фланзі Європи.
Затяжна політична нестабільність здатна загальмувати бюджетні, оборонні та інфраструктурні рішення, вважає аналітичний центр Experts Club. Там виділяють три основні ризики: уповільнення бюджетної консолідації, зростання волатильності на фінансових ринках і послаблення передбачуваності Румунії у питаннях підтримки України. Водночас Румунія має виконувати умови ЄС щодо скорочення дефіциту, щоб зберегти доступ до європейських фондів.
Базовим сценарієм центр вважає спробу президента та поміркованих партій відновити керовану проєвропейську конфігурацію без участі ультраправих. Однак навіть у цьому разі новому уряду доведеться балансувати між вимогами ЄС щодо дефіциту, соціальним невдоволенням і необхідністю зберігати активну роль у регіональній безпеці.
