Скільки українців готові терпіти війну далі: опитування

Поділитися:

Війна в Україні. Фото: Culture.pl
Війна в Україні. Фото: Culture

Більше як половина українців готова терпіти війну стільки, скільки потрібно. Однак частка таких людей за декілька тижнів скоротилася на 11%.

Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 1-8 березня.

За даними КМІС, найвищий результат – 65%, що готові терпіти війну далі – був зафіксований наприкінці січня 2026 року.

Після цього розпочався негативний тренд: у середині лютого таких українців було вже 52%, на початку весни – 54%.

Як зазначили в інституті соціології, негативна динаміка зберігається, але без подальшого погіршення.

Фото: КМІС

За даними опитування, зросла частка тих, хто готовий терпіти війну декілька місяців. Наприкінці січня їхня частка становила 17%, у лютому збільшилася до 26%, на початку березня – вже 28%.

Чому змінилися настрої українців

Соціологи кажуть, що здебільшого змінили думку українці, які погоджувалися на передачу Донбасу РФ в обмін на гарантії безпеки.

У КМІС припускають, що ці люди на кінець січня могли мати підвищені очікування від результату перемовин. Їхні позитивні настрої могли ґрунтуватися, зокрема на тому, що з боку України до переговорів залучили колишнього керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова.

"Коли в лютому стало більш очевидно, що перемовини не ведуть до реального прогресу, це справило деморалізуючий вплив на цей сегмент населення", – зазначили соціологи.

Вони також назвали інші фактори, які посилили деморалізуючий вплив. Це, зокрема, відсутність суттєвої реакції з боку західних країн на терористичні удари РФ серед зими по об’єктах енергетики та теплопостачання. Окрім того, у лютому, який вважається найбільш депресивним місяцем, могла послабшати внутрішня мобілізованість українців, яку вони відчували наприкінці січня.

Водночас майже не змінилися настрої громадян, які вважають неприйнятним обмін Донбасу на гарантії і це менше позначається на їх готовності терпіти війну.

Як припустив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, зменшення частки тих, хто готовий терпіти війну далі, може бути тимчасовим.

"Подібна ситуація була в першій половині 2025 року, коли знизилася і готовність терпіти війну, і оптимізм щодо майбутнього країни, але потім, у другій половині 2025 року, показники повернулися до вищих рівнів", – сказав він.

Ольга Тодорова
Ольга Тодорова

Українська журналістка з досвідом роботи в медіа більше 15 років. Спеціалізується на суспільно-політичній аналітиці, питаннях економіки, міжнародній політиці. Зосереджена на роботі з першоджерелами, вважає, що цифри подекуди більш красномовні ніж слова. Чітко відслідковує тренди і за наявних фактів робить аналітичні та прогнозні матеріали.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

З переговорів прибрали "анкориджські домовленості", – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський вважає, що вимоги Москви, відомі...

Європу попередили про підготовку Росією дронових ударів з моря, – ЗМІ

Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) Сполучених Штатів попередило європейських партнерів...

Вторгнення Мі-8 до Польщі: Сікорський закликав Росію вибачитися

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сказав, що Варшаві...

"Зима для Росії буде болісною": Зеленський в ООН попередив агресора

Росія, атакуючи українську енергетику та системи теплопостачання, отримає від...

Рубіо пояснив складність досягнення “енергетичного перемир’я” між Україною та РФ

Сполучені Штати Америки (США) спробують досягнути "енергетичного перемир'я" між...

РФ за рік захопила 890 кв. км, а Україна звільнила – 800, – Зеленський

Від початку 2026 року країна-терорист Російська Федерація (РФ) окупувала...

Чи ухвалили США ліцензію на Patriot для України: що каже Держдеп

Сполучені Штати Америки (США) поки що не прийняли рішення...

Публікації

Персони

Стефанішина Ольга

Пані посол України у США

Кулеба Дмитро

Колишній міністр закордонних справ України

Експертні

Як Укр Армо Тех посилює артилерійський хребет України

Я хотів би поговорити про українську артилерію та про...

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...