Більше як половина українців готова терпіти війну стільки, скільки потрібно. Однак частка таких людей за декілька тижнів скоротилася на 11%.
Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 1-8 березня.
За даними КМІС, найвищий результат – 65%, що готові терпіти війну далі – був зафіксований наприкінці січня 2026 року.
Після цього розпочався негативний тренд: у середині лютого таких українців було вже 52%, на початку весни – 54%.
Як зазначили в інституті соціології, негативна динаміка зберігається, але без подальшого погіршення.

За даними опитування, зросла частка тих, хто готовий терпіти війну декілька місяців. Наприкінці січня їхня частка становила 17%, у лютому збільшилася до 26%, на початку березня – вже 28%.
Чому змінилися настрої українців
Соціологи кажуть, що здебільшого змінили думку українці, які погоджувалися на передачу Донбасу РФ в обмін на гарантії безпеки.
У КМІС припускають, що ці люди на кінець січня могли мати підвищені очікування від результату перемовин. Їхні позитивні настрої могли ґрунтуватися, зокрема на тому, що з боку України до переговорів залучили колишнього керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова.
"Коли в лютому стало більш очевидно, що перемовини не ведуть до реального прогресу, це справило деморалізуючий вплив на цей сегмент населення", – зазначили соціологи.
Вони також назвали інші фактори, які посилили деморалізуючий вплив. Це, зокрема, відсутність суттєвої реакції з боку західних країн на терористичні удари РФ серед зими по об’єктах енергетики та теплопостачання. Окрім того, у лютому, який вважається найбільш депресивним місяцем, могла послабшати внутрішня мобілізованість українців, яку вони відчували наприкінці січня.
Водночас майже не змінилися настрої громадян, які вважають неприйнятним обмін Донбасу на гарантії і це менше позначається на їх готовності терпіти війну.
Як припустив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, зменшення частки тих, хто готовий терпіти війну далі, може бути тимчасовим.
"Подібна ситуація була в першій половині 2025 року, коли знизилася і готовність терпіти війну, і оптимізм щодо майбутнього країни, але потім, у другій половині 2025 року, показники повернулися до вищих рівнів", – сказав він.
