Скільки українців готові терпіти війну далі: опитування

Поділитися:

Війна в Україні. Фото: Culture.pl
Війна в Україні. Фото: Culture

Більше як половина українців готова терпіти війну стільки, скільки потрібно. Однак частка таких людей за декілька тижнів скоротилася на 11%.

Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 1-8 березня.

За даними КМІС, найвищий результат – 65%, що готові терпіти війну далі – був зафіксований наприкінці січня 2026 року.

Після цього розпочався негативний тренд: у середині лютого таких українців було вже 52%, на початку весни – 54%.

Як зазначили в інституті соціології, негативна динаміка зберігається, але без подальшого погіршення.

Фото: КМІС

За даними опитування, зросла частка тих, хто готовий терпіти війну декілька місяців. Наприкінці січня їхня частка становила 17%, у лютому збільшилася до 26%, на початку березня – вже 28%.

Чому змінилися настрої українців

Соціологи кажуть, що здебільшого змінили думку українці, які погоджувалися на передачу Донбасу РФ в обмін на гарантії безпеки.

У КМІС припускають, що ці люди на кінець січня могли мати підвищені очікування від результату перемовин. Їхні позитивні настрої могли ґрунтуватися, зокрема на тому, що з боку України до переговорів залучили колишнього керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова.

"Коли в лютому стало більш очевидно, що перемовини не ведуть до реального прогресу, це справило деморалізуючий вплив на цей сегмент населення", – зазначили соціологи.

Вони також назвали інші фактори, які посилили деморалізуючий вплив. Це, зокрема, відсутність суттєвої реакції з боку західних країн на терористичні удари РФ серед зими по об’єктах енергетики та теплопостачання. Окрім того, у лютому, який вважається найбільш депресивним місяцем, могла послабшати внутрішня мобілізованість українців, яку вони відчували наприкінці січня.

Водночас майже не змінилися настрої громадян, які вважають неприйнятним обмін Донбасу на гарантії і це менше позначається на їх готовності терпіти війну.

Як припустив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, зменшення частки тих, хто готовий терпіти війну далі, може бути тимчасовим.

"Подібна ситуація була в першій половині 2025 року, коли знизилася і готовність терпіти війну, і оптимізм щодо майбутнього країни, але потім, у другій половині 2025 року, показники повернулися до вищих рівнів", – сказав він.

Ольга Тодорова
Ольга Тодорова

Українська журналістка з досвідом роботи в медіа більше 15 років. Спеціалізується на суспільно-політичній аналітиці, питаннях економіки, міжнародній політиці. Зосереджена на роботі з першоджерелами, вважає, що цифри подекуди більш красномовні ніж слова. Чітко відслідковує тренди і за наявних фактів робить аналітичні та прогнозні матеріали.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Президент Сербії Вучич заявив, що наприкінці вересня піде у відставку

Президент Сербії Александар Вучич сказав, що на останньому тижні...

Лукашенко заговорив про мобілізацію та підготовку до війни: що планує

Білорусь оточують сусіди, які витрачають мільярди на озброєння, і...

ЄС затвердив кредит у €6 млрд для України на дрони та PAC-3 до Patriot

Європейська комісія схвалила виділення Україні 6,1 млрд євро на...

У Польщі кажуть, що через війну в Україні втратили понад € 113 млрд

Внаслідок розв’язаної Росію війни в Україною Польща втратила понад...

Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство

Президент Володимир Зеленський та голова канадського уряду Марк Карні...

Мільйони книжок під російськими ударами: як в Україні намагаються відновити знищені наклади

Російські атаки на українські друкарні, видавництва та книжкові склади...

Перші результати переговорного процесу можливі до кінця вересня, – Зеленський

Під час виборів у Російській Федерації (РФ) сприятливих умов...

Публікації

Персони

Симчишин Олександр

Міський голова Хмельницького

Сакелларопулу Катерина

Колишня президентка Греції

Мартинов Євген

Голова Шевченківського райсуду Києва

Експертні

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...