Із 17 липня в Україні сплив 60-денний термін, відведений на оновлення військово-облікових даних. Закон про мобілізацію, який президент Володимир Зеленський підписав навесні, містить багато суворих норм щодо військового обліку. Тому тепер українці, які не оновили дані, почнуть зіштовхуватися зі штрафами на десятки тисяч гривень та іншими обмеженнями.
Що змінив закон про мобілізацію
Ще з 18 травня військовозобов’язані в умовах воєнного стану повинні завжди носити з собою приписне посвідчення, військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. Крім того, власників двох і більше транспортних засобів можуть вилучити автівки, які підходять для військових потреб.
Що стосується мобілізаційного віку, то нинішнє законодавство знизило нижню планку з 27 до 25 років. Усі чоловіки віком від 18 до 60 років, а також жінки-медикині та фармацевтки, які перебувають на військовому обліку, повинні були оновити дані про себе. Зробити це можна було у ТЦК і СП, ЦНАПі або через застосунок “Резерв+”.
Скільки українців оновили дані
Станом на 14 липня, Міноборони повідомляло про понад 4 млн українців, які оновили інформацію. При цьому понад 995 тис. людей зробили це за тиждень із 8 по 14 липня.
Кількома днями раніше, 12 липня, заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко зазначила, що 2,7 млн оновлень було здійснено через застосунок “Резерв+”.
Мобілізаційний ресурс України
Навесні 2024 року видання “Тексти” опублікувало дослідження, в якому назвало число людей, які за віком підпадають під мобілізацію. За даними ЗМІ, до 24 лютого 2022 року в Україні проживали близько 10,5 мільйонів чоловіків віком від 18 до 59 років (без урахування анексованого Криму та окупованих частин Донецької та Луганської областей). Повномасштабне вторгнення зменшило мобілізаційний резерв України, оскільки сотні тисяч чоловіків виїхали за кордон або пішли на війну.
Журналісти підрахували, що нині приблизно 5 млн українців є військовозобов’язаними без права на відстрочку. Але “Тексти” зауважили, що в дослідженні закладена шалена похибка в підрахунках, оскільки останній перепис населення проводився ще в 2001 році.
При цьому вказувалося, що мобілізація всіх жінок, які не виховують дітей, дозволила б поповнити резерв на 3 млн осіб.
Якщо вважати, що Україна має понад 10 мільйонів громадян-чоловіків віком 18-60 років, військово-облікові дані не оновили більше половини з них.
Мобілізація з 17 липня: зміни
Штрафи за неоновлення даних
Згідно з актуальними правилами, військовозобов’язані, які несвоєчасно оновили дані, не з’явилися до ТЦК за повісткою або не стали на облік, можуть отримати штраф розміром від 17 тис. до 25,5 тис. гривень. Якщо правопорушення повториться протягом року, або його вчинить юридична особа (наприклад, підприємство не надасть дані про співробітників), то штраф сягатиме 34 тис. гривень.
При цьому процедури автоматичного накладання штрафів за невчасне оновлення даних немає, зазначив директор Департаменту кадрової політики Міноборони Марк Андрусяк. Відповідно, це буде фізична робота військкоматів.
Своєю чергою юрист Роман Лихачов вважає, що на оформлення штрафів для всіх, хто не оновив дані, потрібні десятки, якщо не сотні років.
Відомо, що накладання штрафу за виявлене порушення можливе протягом року з моменту його вчинення.
Повістки поштою
Тепер військовозобов’язаним, які не оновили свої дані, почнуть відправляти повістки звичйною поштою. Вони надходитимуть на адреси, де зареєстрований громадянин чи громадянка України.
Повістка, надіслана поштою, вважатиметься врученою, коли в поштовому відділенні буде поставлена відмітка про отримання, відмову від отримання або відсутність людини за адресою.
У кожній повістці має зазначитися термін, протягом якого особа повинна прийти до ТЦК, але на це має відводитися не менш ніж 14 днів. Якщо ж людина відмовиться від повістки, то буде складений акт відмови, на підставі якого поліція матиме право затримати особу і доставити її до військкомату.
Варто зазначити, що стосовно тих, хто відмовляється добровільно приходити у ТЦК, часто використовують слово “ухилянт”. Але так можна називати лише ту особу, стосовно якої набув чинності вирок суду за ухилення від призову на військову службу, зазначав юрист Максим Шинжирбаєв. Використовувати цей термін до всіх чоловіків, які досі не служать або взагалі не хочуть цього робити, неприпустимо з юридичної точки зору.
Блокування рахунків
Також тим, хто порушив правила військового обліку, можуть заблокувати банківські рахунки. Це відбуватиметься в разі примусового виконання постанови про притягнення людини до адміністративної відповідальності.
За словами юристки Анастасії Шахової, наявність неоплачених штрафів є законною підставою, коли банк має право арештувати кошти на рахунках для стягнення заборгованості. Розблокування банківського рахунку можливе кількома шляхами, серед яких:
- погашення боргу;
- оскарження арешту в судовому порядку.
Обмеження права на керування авто
Тих, хто вже притягався до адміністративної відповідальності за порушення закону про мобілізацію та знову не виконує вимоги ТЦК, можуть тимчасово обмежити в праві керувати автомобілем. Обмеження накладатиметься судом і діятиме до тих пір, поки особа не виконає обов’язки. Для цього передбачено такий порядок:
- Керівник військкомату звертається до правоохоронців з вимогою затримати людину та доставити її до ТЦК.
- Якщо особу не знайшли й не затримали, ТЦК направляє людині письмову вимогу про необхідність виконати обов’язки. Така вимога надсилатиметься на адресу проживання чи перебування, яка відома військкомату.
- Якщо особа протягом 10 днів добровільно не зробила все, що необхідно, ТЦК може звернутися до суду з позовом про тимчасове обмеження у праві на керування транспортними засобами.
- Суд має розглянути справу протягом 30 днів від дати відкриття провадження. Якщо під час розгляду людина виконала вимогу, ТЦК має відкликати позов, а суд – закрити провадження.
Водночас суд має відмовити у задоволенні позову ТЦК, якщо автомобіль є основним джерелом заробітку для людини, або якщо автівкою користується особа з інвалідністю чи людина, яка утримує осіб із інвалідністю.