Уже кілька місяців українська влада працює над розробкою механізму економічного бронювання працівників. Існує думка, що це має стабілізувати економіку та утримати на плаву бізнес, який втрачає людей. Однак це питання спричиняє і занепокоєння, оскільки виникає думка про те, що “війна для бідних”. Зрештою, як відзначив президент Володимир Зеленський, “ти або працюєш, або воюєш”.
Про те, звідки з’явилася ідея економічного бронювання, та як працюватиме механізм у разі запровадження – в матеріалі “Політаналізу”.
Чому потрібне економічне бронювання
Під час січневої зустрічі за підсумками Міжнародного економічного форуму в Давосі, Зеленський сказав, що наразі зарплата одного українського бійця дорівнює податкам 6-8 українців.
Сьогодні ж доходи, які продукує економіка, йдуть на фінансування армії. На військо виділяється половина бюджету, а цивільні видатки вдається закривати коштом фінансової підтримки з боку партнерів України. Тому, окрім питання щодо того, кого можна мобілізувати, актуальним стало й те, хто та скільки може заплатити, аби уникнути мобілізації.
Наприкінці минулого року Зеленський розповів, що Сили оборони потребують ще близько 450-500 тисяч воїнів. Він зауважив, що мобілізація такої кількості людей коштуватиме України ще 500 мільярдів гривень (близько 12 млрд доларів).
Тим часом бізнес почав скаржитися на брак робочої сили та посилення податкового тиску. Коментуючи це, президент заявив про важливість відкритого діалогу між державою та підприємцями про порядок бронювання військовозобов’язаних. Він зауважив, що без людей, які працюють, не вдасться підтримувати тих, хто сьогодні захищає Україну.
“Але водночас ми повинні не забувати: ми не можемо залишити хлопців на передовій без ротації. Це дуже важливо – пріоритет”, – зазначав Зеленський.
Також очільник держави наголошував на важливості винаходження формату підтримки бізнесу, який працює “в білу” і сплачує податки.
Хто може бронювати працівників сьогодні
Нині забронювати своїх працівників можуть підприємства, установи та організації, які:
- відіграють критичну роль у задоволенні потреб Сил оборони під час особливого періоду;
- є важливими для функціонування економіки, а також забезпечення життєдіяльності населення.
Під бронювання підпадають зокрема ті, хто працює:
- в органах державної влади або місцевого самоврядування;
- на підприємствах, які є критично важливими для забезпечення потреб Сил оборони;
- на підприємствах, які є критично важливими для економіки й життя населення;
- в спеціалізованих установах Організації Об’єднаних Націй, міжнародних судових органах й організаціях членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна.
Водночас бронюванню підлягають лише 50% від усіх військовозобов’язаних працівників. І підприємству необхідно довести, що воно є критично важливим.
Скільки коштуватиме відстрочка від мобілізації
Загалом в Україні розглядаються три моделі економічного бронювання:
- парламентська;
- урядова;
- змішана.
Парламентська
Ця модель була запропонована головою парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою, який вніс у Верховну Раду відповідний законопроєкт..
Якщо його ухвалять, механізм дозволятиме компаніям бронювати власних працівників після сплати за кожного з них військового збору. Ітиметься про 20 тис. гривень на місяць додатково до 1,5% військового збору.
Підприємство, яке бажатиме скористатись моделлю, не повинно мати заборгованості з податків чи зборів. Тоді воно отримає можливість забронювати до половини військовозобов’язаних працівників.
Як відзначав Наталуха, відсоток заброньованих визначатиме вже Кабінет міністрів.
Модель діятиме й на бронювання ФОП, яким потрібно буде сплатити 20 тис. грн. У них також не повинно бути заборгованості перед країною в питанні податків та єдиного соціального внеску.
Під час спроби забронювати працівника компанія вноситиме дані до відповідного електронного порталу, а також платитиме військовий збір за три місяці. ФОПам, своєю чергою, потрібно буде мати виписку щодо обігу коштів на рахунку під час останнього звітного періоду.
Після того, як податкова перевірить компанію на відсутність заборгованості, працівник отримає “жовтий” QR-код, із яким необхідно буде оновити свої дані. Вже після отримання “зеленого” QR-коду працівник може не боятися бути мобілізованим.
Після виконання вищезгаданих кроків, компанія може продовжувати бронювання свого працівника автоматично після сплати відповідної суми.
Урядова
Інший варіант, запропонований уже заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою, передбачає економічне бронювання для тих, чия заробітна плата вище за 35 тисяч гривень на місяць.
Змішана
Також існує пропозиція запровадити змішану модель, яка дозволить бронювання військовозобов’язаних, чий дохід перевищує 35 тис. грн, і ФОПів, які сплачують збір у розмірі 20 тис. гривень.
Урядову та змішану концепцію розглядатимуть у Верховній Раді окремими законопроєктами.
Варто додати й те, що вже 28 червня закінчився термін подачі альтернативних документів, у зв’язку з чим депутати розглядатимуть три вищезгадані моделі.
За і проти економічного бронювання
Дефіцит робочої сили в Україні
Як і згадувалося вище, сьогодні підприємства відчувають брак кадрів унаслідок мобілізації та втечі військовозобов’язаних за кордон. Зокрема, на ринку праці бракує близько третини кваліфікованих працівників, що також є дуже поганим показником. Така ситуація може призводити до закриття бізнесів, що загрожує зменшенням надходжень в економіку та втратою робочих місць у країні.
Проте низка спеціалістів стверджує, що заявлені у трьох моделях числа є занадто високими для деяких регіонів, що унеможливить для окремих областей та галузей розглядати сценарій із економічним бронюванням.
Наразі, згідно з даними Державної служби статистики, середня зарплата в Україні становить близько 19 тис. гривень. А Національний банк прогнозує уповільнення темпів зростання економіки України протягом поточного року зі 3,6% до 3%.
Паралельно левова частка бізнесу все ж підтримує запровадження механізму економічного бронювання. Ба більше, із відповідним закликом до Зеленського виступила “Європейська Бізнес Асоціація” (ЕВА).
Попри те, що сьогодні підприємства та компанії можуть забронювати половину свого військовозобов’язаного штабу, мобілізація на підприємстві може тривати, стверджують бізнесмени. Тому запровадження однієї з вищезгаданих моделей бронювання дозволило б закрити цю прогалину.
Гетманцев про економічне бронювання
Однак існують і ті, хто проти такого розвитку подій. На початку року голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв, що майновий ценз підриватиме принцип справедливості пожертви, оскільки “не будуть і не можуть бідні воювати за багатих”.
Гетманцев стверджував, що економічне бронювання, під яке підпадатимуть лише ті, хто добре заробляє, може породити цілу низку дискримінацій за професією, посадою, чи навіть місцем проживання. Він пояснив, що:
- є галузі, в яких в принципі немає високих зарплат;
- звичайний робітник ніколи не отримує вище, ніж, наприклад, директор підприємства;
- доходи у різних областях відрізняються (зокрема, в селах також зарплата є нижчою).
Тому він вважає, що низка дискримінацій нівелює ідею “відбілення” заробітних плат.
Нині очікується, що законопроєкт Наталухи про економічне бронювання винесуть на голосування Ради в першому читанні до кінця липня. Принаймні, такий прогноз давав сам нардеп.