Національний банк України планує запровадити обмеження на вихідні перекази між картками фізичних осіб. Одна з причин для цього – боротьба з шахрайськими операціями з використанням чужих банківських рахунків.
Ймовірно, рамки, які введе Нацбанк, передбачатимуть ліміт на вихідні P2P-перекази (“від особи до особи”) в межах 100 тисяч гривень та 30 операцій на місяць для одного рахунку.
В НБУ впевнені, що більшість людей навіть і не зверне увагу на ці обмеження. Водночас це питання переймає волонтерів, переговори з якими наразі продовжуються. Можливо, для останніх будуть визначені індивідуальні ліміти.
Про те, як працюватимуть обмеження та кого вони торкнуться – в матеріалі “Політаналізу”.
Як обговорювали обмеження карткових переказів
Ще в лютому 2024-го заступниця голови НБУ Катерина Рожкова визнала актуальність проблеми “тіньових” платежів. Вона відзначила, що це не стосується усієї країни, але зачіпає левову частку бізнесу, який, своєю чергою, намагається ухилятися від оподаткування або ж зменшити його.
Тоді ж Нацбанк розпочав напрацьовувати механізм мінімізації податкових схем, у яких використовуються карткові перекази коштів або ж перекази через термінал.
Рожкова зауважила, що для НБУ важливо опрацювати це питання таким чином, щоб не обмежити нормальний бізнес і водночас зменшити можливості маніпуляцій.
Вже в березні голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив, що законопроєкт щодо обмеження на перекази з картки на картку стосуватиметься лише 1% безготівкових операцій, які здійснюються щодня. За його словами, йдеться про “аномальні” операції, якими користуються торговці наркотиками, нелегальним спиртом чи тютюном, або ж представники нелегального грального бізнесу.
Як приклад, Гетманцев розповів про “дроперів”. Це люди (наприклад, пенсіонери), які віддають свою картку “в оренду” за невеликий відсоток від усіх надходжень на неї. Після цього кошти “перекидаються” злочинцям. Загалом схеми можуть бути різними й саме таким операціям намагається протидіяти Нацбанк.
Обмеження на P2P-перекази
Уже навесні стало відомо про те, що регулятор планує ввести граничні ліміти на P2P-перекази. Як і згадувалось вище, ліміти можуть скласти 100 000 грн та 30 операцій на місяць для одного рахунку.
Тоді ж заступник голови НБУ Дмитро Олійник заявив, що 95% клієнтів банків навіть не звернуть увагу на введені обмеження. Водночас “тіньові” платежі для зловмисників стануть “складнішими та дорожчими”.
Також Олійник зауважив, що вхідні транзакції не обмежуватимуться, що важливим для, наприклад, волонтерів. А в разі наявності підстав, ліміти можуть навіть збільшувати.
Мільярди збитків
Заступник голови НБУ розповів, що лише за жовтень-грудень 2023 року один із найбільших банків-емітентів виявив понад 10 тисяч клієнтів “дропів”, які надавали за винагороду шахраям доступ до банківських реквізитів. Інший банк за той самий період виявив понад 4 тисяч скомпрометованих карток.
Згідно з оцінкою аналітиків CASE, Україна через схеми з ПДВ, контрафакт, сірий ринок та заробітні плати “у конвертах” щорічно втрачає щонайменше 100 млрд гривень.
“Якщо ці люди свідомо передають свої персональні дані щодо карток для незаконної діяльності, то скажіть, чим вони відрізняються від, наприклад, наркокур’єрів”, – запитав голова НБУ Андрій Пишний.
Тоді зазначалося, що після змін до законодавства можливе:
- створення реєстрів з картками, які були залучені до схем;
- введення для фінкомпаній вимог щодо уставного капіталу (останній буде прив’язаний до відсотків операцій від суми платежів).
Боротьба з тіньовими платежами
Як уже вказувалося, причина протидії тіньовим фінансовим операціям полягає в тому, що вони стають дедалі поширенішими. Заплановані обмеження, за словами Олійника, не зможуть викорінити схеми, втім, ускладнять роботу для зловмисників.
Він додав, що нововведення стануть лише першим кроком у боротьбі зі схемами.
Варто також додати, що схеми з “дропами” та “мулами” (ті, хто продають персональні дані та дозволяють відкрити рахунки на своє ім’я) стали ще популярнішими після боротьби з міскодингом у гральному бізнесі. Тоді ж із ринку були виведені “Айбокс банк” і “Конкорд банк”.
Протягом 2023 року обсяг Р2Р-переказів виріс із 210 млрд до 247 млрд гривень. Це число перевищувало обсяги покупок та отримання готівки, що, своєю чергою, свідчило про “аномальну поведінку” в сегменті платіжних операцій.
Що змінять обмежені перекази коштів
На думку аналітикині Української Гельсінської спілки з прав людини Владлени Падун, запровадження обмежень може завадити функціонуванню налагоджених алгоритмів наповнень благодійних зборів для Збройних сил України, а також для людей, які постраждали внаслідок повномасштабної війни з РФ. У зв’язку з цим важливо врахувати інтереси волонтерів, аби не перекрити “артерію” зборів.
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус, своєю чергою, підтримав ідею щодо запровадження централізованого списку з організаціями, яких не торкнуться обмеження. Водночас важливо буде контролювати цей список, аби до нього не потрапляли нелегальні компанії.
Елемент гібридної війни
За словами голови Комітету економістів України Андрія Новака, усе залежатиме від того, які НБУ визначить ліміти. Якщо ж вони будуть занадто жорсткі, тоді “це внутрішня диверсія та продовження роботи гібридних елементів війни всередині української влади”. Зокрема це стосується й переказів на карти підприємців.
“Все залежить від суми ліміту на добу. Якщо вона буде менше ніж мільйон гривень на добу, то проблем не бачу. Якщо ж буде ліміт 20 тисяч грн на добу з картки на картку, тоді це ніщо інакше, як диверсія гібридної війни“, – додав він.
Новак відзначив, що більш детальну аналітику можна буде робити вже після того, як будуть введені конкретні суми обмежень.
Рішення калібруватимуть
Тим часом голова НБУ запевняє, що волонтери не відчують жодних проблем – це пріоритет для регулятора.
“Наша пропозиція полягає в тому, що вона жодним чином не торкнеться волонтерів, і жодних обмежень не буде, через це перестороги і хвилювання абсолютно зайві”, – відзначив Пишний.
За його словами, якщо виникне хоч якась проблема, то “рішення калібруватимуть”.