Росія застосовує реактивні КАБи: що це за снаряди

Сергій Пишкін
Сергій Пишкін

Український журналіст і редактор із багаторічним досвідом роботи в онлайн-медіа. Кар’єру в журналістиці розпочав у 2019 році як редактор стрічки новин видання «Актуально Детально». У 2021–2025 роках працював редактором стрічки новин РБК-Україна. Спеціалізується на оперативній журналістиці, суспільно-політичній тематиці та висвітленні актуальних подій в Україні й світі.

Поділитися:

Реактивний КАБ Гром-Э1
Російський реактивний КАБ "Гром-Э1". Фото: росЗМІ

РФ змогла модернізувати керовані авіаційні бомби, зробивши їх більш потужними та смертоносними. Нині ці снаряди здатні долати до 200 кілометрів й атакувати міста, які раніше були поза досяжністю такого озброєння.

Тож "Політаналіз" розповідає, що відомо про російські реактивні КАБи.

Використання реактивних КАБів

На початку осені російські терористи вдарили керованими авіаційними бомбами по Миколаївській, Харківській, Полтавській і Дніпропетровській областях. У кожному випадку снаряди летіли більше сотні кілометрів й атакували тилові міста.

24 жовтня ворог вперше атакував КАБом й Одеську область. Наступного дня під ударом опинилося місто Кам’янське на Дніпропетровщині, хоча раніше ворог застосовував проти населеного пункту переважно безпілотники, а також крилаті та балістичні ракети. 

Уламки реактивного КАБа на Харківщині, 18 жовтня 2025. Фото: Харківська обласна прокуратура

Реактивні КАБи: характеристики

Активне застосування КАБів розпочалося наприкінці 2023 року. Першими модернізованими зразками були радянські авіабомби, зокрема ФАБ-250 і ФАБ-500. На них встановили універсальний модуль планерування й корекції польоту (УМПК), що обладнаний “крилами”, супутниковою й інерціальною системами навігації та пристроєм для подолання радіоелектронних завад.

Завдяки цьому ворожа авіація була здатна скидати бомби на відстані до 70 кілометрів від лінії зіткнення, не заходячи в зону української протиповітряної оборони (ППО). 

Втім, нова версія – реактивна – дозволила снаряду долати удвічі більшу відстань – до 150, а іноді й до 200 кілометрів.

Представник Головного управління розвідки Вадим Скібіцький у жовтні 2025 року попередив, що ворог виходить на серійне виробництво реактивних КАБів. Бомби називають по-різному: “Грім-1” чи “Грім-2”. Але обидві мають реактивний двигун, який дозволив суттєво збільшити дальність польоту снаряда.  

Уламки реактивного КАБа. Фото: Сергій Бескрестнов / Telegram

Як пояснив голова “Центру радіотехнологій” Сергій “Флеш” Бескрестнов, бойова частина снаряда становить 100 кілограмів, а діаметр “виробу” – 30 сантиметрів. За формою КАБ нагадує крилату ракету, зібрану в єдиному корпусі ще на заводі.

Бескрестнов додав, що модернізовану бомбу неможливо збити зенітними безпілотниками через занадто високу швидкість польоту снаряда. А вплив систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) – поки невідомий. 

“Паралельно росіяни використовують ще один аналогічний виріб з дистанцій до 200 кілометрів “Гром-Е1″ на основі ракети Х-38”, – заявив він. 

Defense Express пише, що на фото, які опублікував Бескрестнов, можна побачити китайський реактивний двигун SW800 від компанії Swiwin. На китайських маркетплейсах він коштує від 15 до 17 тисяч доларів. Саме цей двигун російські терористи вже застосовували в крилатій ракеті S8000 “Бандероль”.

“Загалом за рахунок китайського двигуна у Росії цілком можуть розраховувати на можливість доволі масштабного виробництва таких далекобійних засобів ураження”, – пояснює видання.

Як протидіяти реактивним КАБам 

Попри роки повномасштабної війни, досі не знайдено надійного способу повністю нейтралізувати навіть звичайні КАБи. Хоча українські фахівці розгорнули ефективні системи радіоелектронної боротьби, які зменшують точність цих бомб.

25 жовтня голова управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що ворог застосовує реактивні КАБи здебільшого епізодично, щоб перевірити їхню ефективність і реакцію Сил оборони. Також він зазначає, що снаряди все ж можуть бути знищені засобами ППО.

“Учора (24 жовтня, – ред.) Повітряне командування “Південь” підтвердило перехоплення двох таких КАБів зі збільшеною дальністю… Падіння третьої бомби (в Одеській області, – ред.) зафіксували на відкритій ділянці території без наслідків”, – сказав він.

Снаряд УМПБ-5 на підвісці російського військового літака. Фото: Сергій Бескрестнов / Telegram

Ігнат додав, що модернізований снаряд за параметрами польоту нагадує крилату ракету. За його словами, ворог застосовує багато авіаційних засобів ураження й продовжує їх вдосконалювати, а Україна разом з партнерами паралельно розвиває свої оборонні технології.  

Тим часом голова управління радіоелектронної та кіберборотьби Іван Павленко в інтерв’ю BBC пояснив, що росіяни переважно використовують реактивні КАБи не для досягнення військових цілей, а з метою залякування мирного населення. Це частина гібридної війни, одне із завдань якої – тиск на цивільне населення.

Авіаексперт та провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко, своєю чергою, повідомив, що реактивні КАБи не створюють значно більшої проблеми порівняно зі звичайними. Максимальна швидкість реактивних КАБів складає близько 600 км/год, тоді як звичайні бомби з модулем УМПК летять до 500 км/год. 

За словами Романенка, ці модернізовані бомби можна збивати, але через масштаби їхнього застосування Росією, ракет для цього просто не вистачить. Цілком імовірно, що модернізовані КАБи атакують малокаліберною зенітною артилерією. Наприклад, для системи “Гепард” швидкість цієї бомби є звичною, у зв’язку з чим вона повинна справлятися з нею без труднощів.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Президент Сербії Вучич заявив, що наприкінці вересня піде у відставку

Президент Сербії Александар Вучич сказав, що на останньому тижні...

Лукашенко заговорив про мобілізацію та підготовку до війни: що планує

Білорусь оточують сусіди, які витрачають мільярди на озброєння, і...

ЄС затвердив кредит у €6 млрд для України на дрони та PAC-3 до Patriot

Європейська комісія схвалила виділення Україні 6,1 млрд євро на...

У Польщі кажуть, що через війну в Україні втратили понад € 113 млрд

Внаслідок розв’язаної Росію війни в Україною Польща втратила понад...

Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство

Президент Володимир Зеленський та голова канадського уряду Марк Карні...

Мільйони книжок під російськими ударами: як в Україні намагаються відновити знищені наклади

Російські атаки на українські друкарні, видавництва та книжкові склади...

Перші результати переговорного процесу можливі до кінця вересня, – Зеленський

Під час виборів у Російській Федерації (РФ) сприятливих умов...

Публікації

Персони

Дикий Євген

Директор Національного антарктичного наукового центру

Міндіч Тимур

Співвласник ТОВ "Квартал 95"

Наливайченко Валентин

Нардеп VII й IX скликань

Експертні

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...