РФ змогла модернізувати керовані авіаційні бомби, зробивши їх більш потужними та смертоносними. Нині ці снаряди здатні долати до 200 кілометрів й атакувати міста, які раніше були поза досяжністю такого озброєння.
Тож "Політаналіз" розповідає, що відомо про російські реактивні КАБи.
Використання реактивних КАБів
На початку осені російські терористи вдарили керованими авіаційними бомбами по Миколаївській, Харківській, Полтавській і Дніпропетровській областях. У кожному випадку снаряди летіли більше сотні кілометрів й атакували тилові міста.
24 жовтня ворог вперше атакував КАБом й Одеську область. Наступного дня під ударом опинилося місто Кам’янське на Дніпропетровщині, хоча раніше ворог застосовував проти населеного пункту переважно безпілотники, а також крилаті та балістичні ракети.
Реактивні КАБи: характеристики
Активне застосування КАБів розпочалося наприкінці 2023 року. Першими модернізованими зразками були радянські авіабомби, зокрема ФАБ-250 і ФАБ-500. На них встановили універсальний модуль планерування й корекції польоту (УМПК), що обладнаний “крилами”, супутниковою й інерціальною системами навігації та пристроєм для подолання радіоелектронних завад.
Завдяки цьому ворожа авіація була здатна скидати бомби на відстані до 70 кілометрів від лінії зіткнення, не заходячи в зону української протиповітряної оборони (ППО).
Втім, нова версія – реактивна – дозволила снаряду долати удвічі більшу відстань – до 150, а іноді й до 200 кілометрів.
Представник Головного управління розвідки Вадим Скібіцький у жовтні 2025 року попередив, що ворог виходить на серійне виробництво реактивних КАБів. Бомби називають по-різному: “Грім-1” чи “Грім-2”. Але обидві мають реактивний двигун, який дозволив суттєво збільшити дальність польоту снаряда.
Як пояснив голова “Центру радіотехнологій” Сергій “Флеш” Бескрестнов, бойова частина снаряда становить 100 кілограмів, а діаметр “виробу” – 30 сантиметрів. За формою КАБ нагадує крилату ракету, зібрану в єдиному корпусі ще на заводі.
Бескрестнов додав, що модернізовану бомбу неможливо збити зенітними безпілотниками через занадто високу швидкість польоту снаряда. А вплив систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) – поки невідомий.
“Паралельно росіяни використовують ще один аналогічний виріб з дистанцій до 200 кілометрів “Гром-Е1″ на основі ракети Х-38”, – заявив він.
Defense Express пише, що на фото, які опублікував Бескрестнов, можна побачити китайський реактивний двигун SW800 від компанії Swiwin. На китайських маркетплейсах він коштує від 15 до 17 тисяч доларів. Саме цей двигун російські терористи вже застосовували в крилатій ракеті S8000 “Бандероль”.
“Загалом за рахунок китайського двигуна у Росії цілком можуть розраховувати на можливість доволі масштабного виробництва таких далекобійних засобів ураження”, – пояснює видання.
Як протидіяти реактивним КАБам
Попри роки повномасштабної війни, досі не знайдено надійного способу повністю нейтралізувати навіть звичайні КАБи. Хоча українські фахівці розгорнули ефективні системи радіоелектронної боротьби, які зменшують точність цих бомб.
25 жовтня голова управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що ворог застосовує реактивні КАБи здебільшого епізодично, щоб перевірити їхню ефективність і реакцію Сил оборони. Також він зазначає, що снаряди все ж можуть бути знищені засобами ППО.
“Учора (24 жовтня, – ред.) Повітряне командування “Південь” підтвердило перехоплення двох таких КАБів зі збільшеною дальністю… Падіння третьої бомби (в Одеській області, – ред.) зафіксували на відкритій ділянці території без наслідків”, – сказав він.
Ігнат додав, що модернізований снаряд за параметрами польоту нагадує крилату ракету. За його словами, ворог застосовує багато авіаційних засобів ураження й продовжує їх вдосконалювати, а Україна разом з партнерами паралельно розвиває свої оборонні технології.
Тим часом голова управління радіоелектронної та кіберборотьби Іван Павленко в інтерв’ю BBC пояснив, що росіяни переважно використовують реактивні КАБи не для досягнення військових цілей, а з метою залякування мирного населення. Це частина гібридної війни, одне із завдань якої – тиск на цивільне населення.
Авіаексперт та провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко, своєю чергою, повідомив, що реактивні КАБи не створюють значно більшої проблеми порівняно зі звичайними. Максимальна швидкість реактивних КАБів складає близько 600 км/год, тоді як звичайні бомби з модулем УМПК летять до 500 км/год.
За словами Романенка, ці модернізовані бомби можна збивати, але через масштаби їхнього застосування Росією, ракет для цього просто не вистачить. Цілком імовірно, що модернізовані КАБи атакують малокаліберною зенітною артилерією. Наприклад, для системи “Гепард” швидкість цієї бомби є звичною, у зв’язку з чим вона повинна справлятися з нею без труднощів.