Там, звідки запускають "Орешник": що відомо про Капустин Яр

Поділитися:

Капустин Яр
Навчання "Кавказ-2020" на полігоні "Капустин Яр". Фото: Міноборони РФ

У листопаді 2024 року Росія вперше завдала удару по території України, використовуючи балістичну ракету середньої дальності "Орешник". Вдруге ворог запустив снаряд у ніч на 9 січня 2026-го, атакуючи Львівщину.

Обидва рази запуски здійснювалися з військового полігону "Капустин Яр" в Астраханській області, який було побудовано ще в середині 20-го століття для проведення випробувань перших балістичних ракет, розроблених у Радянському Союзі.

Чим відомий полігон "Капустин Яр" – в матеріалі видання "Політаналіз"

Що таке Капустин Яр

"Капустин Яр" – це ракетний випробувальний полігон, розташований у північно-східній частині Астраханської області РФ. Офіційно цей об’єкт має назву 4-й державний центральний полігон, а його умовна військова ідентифікація позначена як частина № 15644. На його території розміщені понад десять різних військових підрозділів.

Історія полігону почалася в травні 1946 року, коли його заснували як центральний об’єкт для випробувань ракетного озброєння СРСР. Саме там проводили тестування перших радянських балістичних і зенітних ракет.

За словами військового оглядача Девіда Екса, наприкінці Другої світової війни радянські чиновники активно прагнули отримати у своє розпорядження німецькі ракети, їхні технології та залучити до співпраці німецьких учених. Полігон "Капустин Яр" був створений, зокрема, з метою проведення експериментів із німецькими балістичними ракетами V-2, також відомими як "Фау-2".

Згодом полігон став місцем, де зароджувалася радянська космічна програма. Випробування ракет V-2 значно прискорили розробку власних ракетних технологій, які згодом дозволили вивести на орбіту перші радянські супутники.

Макет супутника “Космос-1” (“Спутник-11”) на полігоні. Фото: Міноборони РФ

Десятиліття потому полігон залишається одним із найсучасніших центрів для випробувань космічних і ракетних технологій на території РФ.  

Однак тепер, у контексті повномасштабної війни, він також став ціллю для України. 

Розташування Капустиного Яру 

Полігон, який має площу у приблизно 650 квадратних кілометрів, розташований переважно на території РФ. Однак його межі також поширюються на землі Атирауської та Західно-Казахстанської областей Казахстану.

Свою назву він отримав від сусіднього села Капустин Яр. У безпосередній близькості від полігону також розташований військовий аеродром із такою ж назвою.

Відстань від полігона до кордону з Україною становить приблизно 500 кілометрів. До міста Дніпро, яке 21 листопада 2024 року стало ціллю для ворожої балістичної ракети, відстань перевищує 800 кілометрів.

Випробування на полігоні 

Восени 1947-го на полігоні "Капустин Яр" стартували перші випробування ракет. Протягом наступного десятиліття це місце залишалося єдиною локацією в Радянському Союзі, де проводили тестування балістичних ракет “Р-1”, “Р-2”, “Р-5” та інших. Зокрема, в період із 1957 по 1959 роки на полігоні проводили запуски міжконтинентальної крилатої ракети, відомої як “Буря”.

20 травня 1960-го на базі Державного полігону створили Навчальний центр Ракетних військ Сухопутних військ. Його завданнями стали забезпечення бойової злагодженості новостворених ракетних підрозділів, навчання та перепідготовка спеціалістів у ракетній галузі, а також розробка нормативної документації для організації бойової діяльності ракетних частин Сухопутних військ.

Геофізичні ракети Р-2А та Р-5А. Фото: Міноборони РФ

16 березня 1962 року полігон офіційно став космодромом. Тоді ж з нього запустили супутник "Космос-1". Згодом із космодрому регулярно стартували невеликі науково-дослідні супутники, запуск яких здійснювався за допомогою легких ракетоносіїв серії "Космос". 

У наступні роки на полігоні проводили проводити випробування значної кількості ракет, зокрема малої та середньої дальності, крилатих ракет, а також комплексів і ракет протиповітряної оборони.

Згідно з даними з відкритих джерел, починаючи з 1950-х років, на полігоні було здійснено щонайменше 11 ядерних вибухів. Ці випробування проводилися на різних висотах, що варіювалися від 300 метрів до 5,5 кілометра.

У 1990-х роках до полігону було приєднано війська протиповітряної оборони. Під його управління перейшов і полігон “Сари-Шаган”, що розташований у південно-східній частині Казахстану.

Також відомо й те, що Капустин Яр використовується для випробувань систем протиповітряної оборони С-400 і С-500.

С-500 на полігоні “Капустин Яр”. Фото: Міноборони РФ

Атаки на Капустин Яр 

На початку липня 2024 року щонайменше один український безпілотник "дістався" будівлі в районі полігону, де здійснюється збірка ракет. Внаслідок атаки там почалася пожежа. Коментуючи це у саркастичній формі, історик Анатолій Зак відзначив, що історичний полігон, де ще у 1947 році радянські спеціалісти під керівництвом Йосипа Сталіна навчалися керувати німецькими балістичними ракетами, тепер, можливо, зазнає “денацифікації”

Як писав Forbes, точна причина удару була неясною, але відомо, що в останні роки Кремль використовував цей об’єкт для тестування зенітно-ракетних систем (ЗРК), зокрема новітньої системи С-500. Нині існує лише один такий комплекс, який розташований на території Криму.  

Відставний австралійський військовий Мік Раян висловлював думку, що ці удари мають переважно політичну, а не військову мету. За його словами, вони спрямовані на створення тиску на диктатора Путіна й мають змусити російських громадян задуматися над питанням, чому їхній лідер “не може забезпечити безпеку Росії”.

22 листопада 2024-го джерела видання Astra повідомили, що щонайменше два безпілотники досягли цілі та завдали ударів по 105-му майданчику полігону. Напередодні, 21 листопада, глава регіону заявив, що російським військовим вдалося нібито частково “придушити безпілотники за допомогою радіоелектронної боротьби” та знищити кілька з них. 

Військова техніка на полігоні “Капустин Яр”. Фото: скриншот із відео / Wikipedia

Інші дрони, за словами чиновника, були збиті силами ППО. У своїй заяві він також стверджував, що пожежа там виникла через падіння одного зі збитих безпілотників. При цьому, як він зазначив, нібито жодних пошкоджень об’єктів не зафіксовано.

5 грудня 2024-го ЗМІ Росії вкотре пожалілись знову на вибух українського дрона неподалік полігону. За інформацією російського Telegram-каналу Mash, удар припав на об’єкт, розташований у межах території, звідки російські військові запускали ракетну систему “Орешник”. Інші ж джерела стверджували, що дрон нібито було збито, і вибух стався за кілька метрів від в’їзду на територію полігону.

Імітація активності на Капустиному Яру

Уже після удару "Орешником" по Дніпру моніторингові Telegram-канали кілька разів повідомляли про загрозу запуску балістичних ракет із території полігону Капустин Яр. Однак до січня 2026-го не було підтверджень, що звідти здійснювався пуск міжконтинентальної ракети. 

Крім того, Росія кілька разів закривала повітряний простір над Капустиним Яром. Однак головний редактор Defense Express Олег Катков наприкінці 2024 року пояснював, що країна-агресорка часто робить це, щоб провести навчання або випробування зенітних ракет.

"Капустин Яр є зенітно-ракетним полігоном і там постійно проходять випробування ракет, або навчання зенітно-ракетних підрозділів армії РФ. І тому, зазвичай, небо над цим полігоном дуже часто закрите і далеко не факт, що коли це відбувається, то це 100% означатиме, що росіяни будуть запускати ракету “Орешник”, – сказав він.

Водночас військовий експерт зауважував, що це не виключає можливості закриття неба саме перед пуском ракети. Однак у більшості випадків це роблять для навчань чи випробувань снарядів.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Прапор над Кінбурнською косою та дрони Magura: головне за 25 червня 2026 року

Українські військові повідомили про підняття прапора над Кінбурнською косою...

Стратегія виснаження: як Україна б’є по тилу Росії

Україна змінює підхід до ведення війни та дедалі активніше...

Справа полку “Скеля”: рік сигналів про катування без покарання винних

Скандал навколо 425-го окремого штурмового полку "Скеля" набирає обертів....

Повернення моряків та зупинка НПЗ у РФ: головне за 24 червня 2026 року

Чотирьох українських моряків із контейнеровоза Epaminondas, затриманих у квітні...

На тлі заяв Зеленського: Білорусь розпочала мобілізаційні навчання

У Білорусі стартували мобілізаційні навчання, під час яких військові...

Штрафи за перевищення швидкості: які зміни готують для водіїв

У Верховній Раді готують законодавчі зміни, які суттєво посилять...

Відставка Смілянського та зняття блокади з Ірану: головне за 23 червня 2026 року

Національний банк вимагає відсторонення гендиректора "Укрпошти" Ігоря Смілянського, а...

Публікації

Персони

Мусаєва Севгіль

Головна редакторка "Української правди"

Герега Галина

Бізнесвумен, колишня в.о. міської голови Києва

Гутерреш Антоніу

Генеральний секретар ООН

Експертні

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...

Нафта, зброя, хаос: як конфлікт Ізраїлю та Ірану перекроїть війну в Україні?

Гаряча фаза війни між Ізраїлем та Іраном, котра спалахнула...