Як Росія готувала атаки на Японію та Південну Корею: деталі від FT

Поділитися:

Запуск міжконтинентальної балістичної ракети Ярс з Архангельської області РФ. Фото: Russian Defence Ministry/Handout via The Guardian
Запуск міжконтинентальної балістичної ракети Ярс з Архангельської області РФ. Фото: Russian Defence Ministry/Handout via The Guardian

Росія, готуючись до потенційної війни з Японією та Південною Кореєю, давно визначила об’єкти для ураження на території цих країн. У переліку – 160 цілей, в тому числі автотраси, мости та навіть атомні електростанції.

Про це повідомляє The Financial Times.

У статті вказується, що дані про агресивні наміри Росії у Східній Азії журналісти отримали з 29 секретних російських військових файлів. Документи здебільшого присвячені підготовці офіцерів до потенційного конфлікту на східному кордоні РФ. Відзначається, що інформація стосується періоду із 2008 до 2014 року, однак не є застарілою, бо відповідає сучасній стратегії Москви.

За планами росіян, вони мали вразити 160 об’єктів, щоб "зупинити перегрупування військ у зонах оперативного призначення". Майже половина цілей – цивільні об’єкти. Удари готувалися по заводах, дорогах, мостах. У переліку також нафтопереробні заводи та 13 електростанцій, йдеться в матеріалі.

82 визначені росіянами цілі – це військові об’єкти. Наприклад, центральний і регіональний командний штаб збройних сил Японії та Південної Кореї, авіабази радіолокаційні установки та військово-морські об’єкти.

Журналісти акцентують, що Російська Федерація ретельно готувалася до атак. Вивчаючи інформацію про два південнокорейських бункери командування та управління, росіяни оцінювали кількість сил, необхідних для прориву оборони.

Також повідомляється, що сценарії нападу на Японію та Південну Корею Росія розробляла через побоювання, що її східні кордони залишаться вразливими в разі війни з НАТО.

Ракетні удари по Японії

Як пише FT, один зі сценаріїв передбачав ракетну атаку по японській радіолокаційній базі Окусірітоу. Гіпотетичний удар мали завдати 12 крилатих ракет Х-101, випущені із бомбардувальників Ту-160.

Ефективність ураження цілі було оцінено в 85%. Проте, як зазначається у статті, впевненість росіян у своїх ракетах виявилася перебільшеною. Під час війни проти України виявилося, що Х-101 менш точні й насилу проникають в райони з ешелонованою протиповітряною обороною.

Ольга Тодорова
Ольга Тодорова

Українська журналістка з досвідом роботи в медіа більше 15 років. Спеціалізується на суспільно-політичній аналітиці, питаннях економіки, міжнародній політиці. Зосереджена на роботі з першоджерелами, вважає, що цифри подекуди більш красномовні ніж слова. Чітко відслідковує тренди і за наявних фактів робить аналітичні та прогнозні матеріали.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

В.о. генпрокурора Ковальський сказав, з чого почне на новій посаді

Антон Ковальський, який після звільнення Руслана Кравченка виконуватиме обов’язки...

"Карпатська вісімка": Зеленський оголосив про новий союз у Європі

Україна та сім країн Європейського союзу об’єдналися у «Карпатську...

Фіцо заявив, що порушить устав НАТО заради миру у Словаччині

Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не дозволить втягнути...

ЄС негайно виділить Україні понад €3 млрд на ракети і дрони

Європейський Союз (ЄС) в найкоротші терміни виділить додаткові фінанси...

Трамп пригрозив ЄС через асоційоване членство Канади: як реагує Європа

В Брюсселі натякнули президенту США Дональду Трампу, роздратованому зближенням...

"Вони трохи більше на боці РФ": Зеленський розкрив роль Китаю у війні

Президент Володимир Зеленський сказав, що Китай має вплив на...

В.о. генпрокурора призначено Антона Ковальского: що про нього відомо

Президент України Володимир Зеленський призначив Антона Ковальського виконувачем обов’язків...

Публікації

Персони

Прокудін Олександр 

Голова Херсонської ОДА

Чернєв Єгор 

Нардеп IX скликання

Столар Вадим

Бізнесмен, нардеп VI й IX скликань

Експертні

Як Укр Армо Тех посилює артилерійський хребет України

Я хотів би поговорити про українську артилерію та про...

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...