Сьогодні на озброєнні Збройних сил України (ЗСУ) є величезна кількість різних зразків зброї – від стрілецького озброєння й танків до сучасних систем протиповітряної оборони (ППО), бойової авіації та далекобійних ракет. Після початку повномасштабної війни український арсенал суттєво змінився завдяки допомозі партнерів й розвитку власного виробництва.
Що є на озброєнні ЗСУ, які системи Україна отримала від союзників й яку зброю виробляє сама – у матеріалі видання Політаналіз.
Стрілецька та протитанкова зброя
Стрілецьке озброєння
Стрілецька зброя є "базою" для піхоти. Під час її вибору важливо враховувати кілька ключових моментів. Насамперед вона має бути надійною та безвідмовно працювати за різних погодних умов. Не менш важлива й її модульність – можливість встановлювати приціли, глушники чи навіть підствольні гранатомети. Крім того, зброя обов’язково повинна бути зручною у використанні.
Сьогодні українські військові використовують як старі радянські зразки, так і сучасну західну зброю, передану партнерами. Серед пістолетів одним із найпоширеніших, ймовірно, залишається 9-мм пістолет Макарова. Також на озброєнні є пістолет Стєчкіна.
Після початку повномасштабної війни арсенал стрілецької зброї суттєво розширився.
Українські військові отримали чеські CZ vz. 82, американські Beretta M9A1 та німецькі SFP9. Крім того, використовуються австрійські Glock 17 й бельгійські FN Five-seveN.
Автомати ж є основною зброєю сучасного піхотинця, оскільки поєднують високу скорострільність та серйозну вогневу міць. Їх застосвують у боях на близьких дистанціях, під час штурмів, зачистки приміщень та оборони позицій.
Серед найвідоміших зразків в арсеналі ЗСУ HK416, який цінують за точність й надійність, та перевірений часом АК-74. FN SCAR, своєю чергою, вирізняється модульністю й може адаптуватися до різних завдань, а M4 Carbine – компактністю та хорошою точністю.
Окремо варто згадати:
- серед штурмових гвинтівок калібру 5,56 мм – чеські CZ 806 BREN-2, польські GROT, бельгійські FN FNC, FN SCAR-L і F2000, канадські Colt C7 та C8, а також американські M4A1;
- гвинтівки калібру 7,62 мм, зокрема бельгійські FN FAL і SCAR-H, американські M14 та чеські SA vz. 58.
У снайперів, які працюють на великих дистанція, зброя повинна бути точною та потужною. Серед відомих зразків:
- Barrett M82 – великокаліберна гвинтівка, яку використовують не лише проти живої сили, а й для ураження легкої техніки та інших захищених цілей;
- Accuracy International AXMC – високоточна британська снайперська гвинтівка;
- UAR-10 – вітчизняна напівавтоматична самозарядна гвинтівка.
Також до переліку можна додати чеські ZVI Falcon, польські WKW Tor, американські Barrett M107A1 та британські Accuracy International AX308.
Крім того, в арсеналі є кулемети, необхідні для щільного вогню та прикриття підрозділів під час бою. Серед поширених моделей у ЗСУ – бельгійський FN Minimi, компактний й зручний для мобільних підрозділів, а також американський M240 – важчий, але потужніший.
Протитанкове озброєння
Ще до 24 лютого 2022 року Україна завдяки допомозі партнерів мала в арсеналі американські протитанкові ракетні комплекси (ПТРК) Javelin та британсько-шведські NLAW.
Водночас Сили оборони використовують й вітчизняні розробки – "Стугна-П" та "Корсар". Крім того, на озброєнні залишаються й радянські переносні протитанкові комплекси "Фагот" та "Метис".
Артилерія та ракетні системи
Суттєво змінився й артилерійський парк України. До радянських систем, які вже перебували на озброєнні Сил оборони, додалось чимало західних гаубиць й самохідних артилерійський установок:
- від Сполучених Штатів Америки (США) Україна отримала британсько-американську гаубиці M777 та американські M102;
- Італії – американську самохідну артилерійську установку (САУ) М109;
- Франції та Данії – французькі САУ Caesar;
- Польщі – їх вітчизняні САУ Krab;
- Словаччини – словацькі САУ Zuzana;
- Швеції – їх рідні Archer;
- Чехії – чеські САУ Dita;
- Німеччини – німецькі САУ PzH 2000.
У випадку з реактивними системами залпового вогню (РСЗВ) одним із найважливіших посилень для ЗСУ стали американські HIMARS, які Україна отримала ще у 2022 році. Їх використовують для ураження ворожих складів, артилерійських позицій, засобів ППО, техніки та скупчень живої сили. Крім того, ці системи можуть забезпечувати вогневу підтримку українських підрозділів під час бойових операцій.
Окрім західних систем, ЗСУ продовжують використовувати й радянські РСЗВ. Найпоширенішими серед них є 122-мм БМ-21 “Град" та 220-мм “Ураган”.
Водночас в України є й власні реактивні системи залпового вогню. Одна з них – “Верба”, яка є модернізацією “Граду”. Під час розробки інженери перенесли бойову частину на шасі КрАЗ-6322 й додали сучасні системи навігації, стабілізації та заряджання.
Ще одна "рідна" розробка – 220-мм РСЗВ “Буревій”, яку побудували на Шепетівському ремонтному заводі.
Танки та бронетехніка
Після початку повномасштабної війни Україна також почала отримувати й важку західну бронетехніку. До радянської спадщини додалися німецькі Leopard 1 й Leopard 2, американські Abrams та британські Challenger.
Що стосується Abrams, це бойовий танк, який свого часу здобув чималий бойовий досвід у війнах у Перській затоці, Афганістані та Іраку. Версія M1A1 обладнана 120-мм гарматою, а додаткове озброєння включає великокаліберний M2HB та кулемети M240.
Також однією з головних особливостей танку є потужний броньовий захист.
Разом із танками партнери передали Силам оборони значну кількість броньованих машин. Їх використовують для перевезення піхоти, підтримки штурмових дій, евакуації поранених та виконання інших завдань.
Серед них – американські M2A2 Bradley, M113, M1126 Stryker і M1117, німецькі Marder 1A3, нідерландські YPR-765, шведські Pbv 302, турецькі LAV та інші.
Дрони та наземні роботи
Під час війни дрони стали однією з головних технологічних змін на полі бою. Їх використовують фактично всюди: для розвідки, коригування вогню, ударів по техніці та позиціях противника, перехоплення інших безпілотників й ураження цілей далеко за лінією фронту.
Сьогодні ж без дронів взагалі складно уявити роботу сучасного підрозділу.
Україна, своєю чергою, активно розвиває власні безпілотні технології, що, до речі, було добре продемонстровано під час цьогорічного параду з нагоди Дня Незалежності у Києві.
У заході прийняли участь наземні роботизовані комплекси (НРК), серед яких TerMIT, “Рись”, “Сімба”, Ardal, “Змій” і Ratel. Вони беруть на себе частину найнебезпечніших завдань: проводять розвідку, мінують та розміновують території, допомагають у логістиці чи навіть евакуації поранених. Окремі НРК здатні перевозити аж до 600 кг вантажу, долати десятки кілометрів й навіть вести вогневу підтримку.
Зокрема у арсеналі Сил оборони є морські безпілотні платформи. Серед найвідоміших – Sea Baby, Magura та Sargan. До речі, Magura торік, у 2025-му, "приземлив" ворожий Су-30, а Sea Baby брала участь в ударах по російських позиціях на Кінбурнській косі.
Серед розробок є й дрони-перехоплювачі P1-Sun, Litavr і Sting, які були побудовані насамперед для боротьби з російськими “Шахедами” та іншими безпілотниками.
Окремий напрям – важкі дрони-бомбери. Сьогодні ЗСУ використовують Vampire, “Лазар” й Heavy Shot. Вони здатні знищувати техніку, артилерію та позиції противника, руйнувати укріплення й бліндажі, а також дистанційно мінувати дороги та інші ділянки фронту.
Для розвідки Сили оборони використовують безпілотники SHARK та LF-400. Водночас Україна має й далекобійні розробки, серед яких "Морок" і "Січень". Вони долають сотні й навіть тисячі кілометрів та атакувати військові заводи, склади боєприпасів і пального, логістичні вузли, аеродроми та інші об’єкти, які працюють на російську армію.
Протиповітряна оборона
На початку повномасштабної війни основу української ППО становили радянські системи. Йдеться про зенітно-ракетні системи С-300, “Бук-М1”, С-125.
Серйозно ситуація змінилась вже восени 2022-го, коли Україна отримала перші норвезькі NASAMS та німецькі IRIS-T, які швидко стали важливою частиною захисту нашого неба.
Поступово західних систем ППО в Україні ставало дедалі більше. Згодом до них приєдналися французькі Crotale та німецькі Gepard.
Важливу роль у захисті українського неба відіграють й мобільні вогневі групи, що обладнані великокаліберними кулеметами, оптичними прицілами, тепловізорами, приладами нічного бачення, прожекторами та й не тільки. Насамперед вони полюють на "Шахеди", що дозволяє економити дорогі зенітні ракети, необхідні для боротьби з крилатими ракетами та російською авіацією.
Окремо важливо згадати й про американські комплекси Patriot, які Україна отримала у 2023 році. Це одна з найвідоміших систем класу "земля-повітря", що здатна збивати не лише ворожу авіацію та крилаті ракети, але й балістику.
Бойова авіація та авіаційне озброєння
Раніше основу української бойової авіації становили літаки радянського виробництва. Передусім йдеться про винищувачі "МіГ-29" і "Су-27", бомбардувальники "Су-24М" та штурмовики "Су-25".
Найважливішим кроком в оновленні українського авіаційного парку стало отримання американських F-16 та французьких Mirage 2000.
Передача американських "пташок" загалом стала доволі тривалим процесом. Після схвалення з боку США розпочалась тривала підготовка самих літаків, українських пілотів, а також інженерів. Офіційно перші "пташки" прибули до України вже на початку серпня 2024 року.
Що стосується Mirage 2000, перші винищувачі Україна отримала у 2025-му. Це багатоцільовий літак четвертого покоління, розроблений компанією Dassault Aviation, який тривалий час залишався одним з основних бойових винищувачів французьких ВПС.
Водночас важливу роль відіграє й авіаційне озброєння. В арсеналі наших пілотів є крилаті ракети Storm Shadow/SCALP-EG, керовані авіабомби AASM Hammer, JDAM-ER і GBU-39 SDB, протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM, а також ракети класу "повітря-повітря" AIM-9 та AIM-120.
Ракети та далекобійна українська зброя
Окремим напрямом, який Україна активно розвиває, є власна далекобійна зброя. Йдеться про ракети та ракетодрони, здатні уражати ворожі цілі далеко за лінією фронту.
У 2024 році Сили оборони отримали ракету-дрон "Рута" із заявленою дальністю польоту до 300 км. До речі, того ж року наші воїни вперше застосували й ракету-дрон "Паляницю".
Також однією з націкавіших українських розробок стала крилата ракета "Фламінго" із дальністю польоту до 3 тисяч кілометрів та бойовою частиною масою більше тонни.
Окремо варто згадати й реактивну ракету-дрон "Пекло". Вона поєднує високу швидкість й маневреність, здатна долати до 700 км та нести бойову частину масою від 23 кг.
Проти морських цілей Україна використовує протикорабельну крилату ракету Р-360 "Нептун". Саме після ударів цими ракетами у 2022-му затонув російський ракетний крейсер "Москва".