Представники урядів 27 держав-членів Євросоюзу та віцепрем’єр України Тарас Качка офіційно відкрили змістовну частину переговорів про членство України в ЄС. Поки що — лише за першим, фундаментальним кластером. Разом з Україною до ЄС рухається і Молдова — для неї переговорний процес також перейшов у нову фазу, пише “Європейська правда”.
За інформацією видання, під час зустрічі Київ отримав позитивні сигнали щодо відкриття решти п’яти кластерів уже найближчим часом. Водночас сама подія має значення не лише як політичний жест підтримки України, а і як юридичний етап, що запускає повноцінну процедуру приєднання до Євросоюзу.
Відкриття переговорного кластера як новий етап вступу до ЄС
Попри те, що наприкінці 2025 року Євросоюз уже розпочав підготовчі переговори з Україною, нинішнє рішення суттєво відрізняється за своїм статусом.
Попередні кроки дозволяли вести консультації та технічну підготовку до переговорів, однак не створювали юридичних наслідків. Лише офіційне відкриття переговорного кластера переводить процес вступу з політичної площини в правову.
Для ЄС це має особливе значення, адже питання розширення Союзу потребує одностайної підтримки всіх держав-членів. Саме тому тривалий час просування України стримувала позиція уряду Віктора Орбана. Після зміни влади в Угорщині це блокування вдалося зняти.
Фактично відкриття першого кластера стало точкою неповернення у відносинах між Україною та Євросоюзом. Відтепер переговорний процес набув офіційного характеру, а критерії оцінки реформ отримали юридичне закріплення.
Переговорні критерії для України
Разом із відкриттям першого кластера Україна отримала офіційно затверджену переговорну позицію ЄС.
Документ містить так звані бенчмарки — конкретні критерії, які Київ повинен виконати для завершення переговорів за відповідним напрямком. Саме на основі цих показників Євросоюз оцінюватиме готовність країни до членства.
До червня 2026 року Україна працювала лише з проєктами таких документів. Через угорське вето остаточне погодження критеріїв залишалося під питанням, а окремі держави могли ініціювати їх перегляд.
Тепер ситуація змінилася. Відкриття першого кластера остаточно закріпило перелік вимог, які має виконати Україна. Це створює більшу передбачуваність для реформ і зменшує ризики політичних маніпуляцій навколо переговорного процесу.
Єдиним додатковим пунктом, який з’явився після погодження документа новим урядом Угорщини, стало виконання плану дій щодо захисту прав національних меншин.
Відкриття всіх кластерів як головна мета України
Попри успішний старт переговорів, Київ продовжує наполягати на відкритті всіх шести переговорних кластерів.
Європейська комісія неодноразово заявляла, що Україна виконала необхідні умови для запуску переговорів за всіма напрямками. Саме тому серед експертів та дипломатів виникало питання, чому в червні відкрили лише перший кластер.
За інформацією дипломатичних джерел, після врегулювання угорського питання дискусії перемістилися в іншу площину. У Брюсселі почали обговорювати можливість внесення додаткових винятків або перехідних періодів для України в окремих сферах, зокрема щодо сільського господарства та транспорту.
На цьому тлі в європейських політичних колах з’явилися припущення про можливу обережну позицію Польщі та Франції. Однак під час зустрічі в Люксембурзі обидві країни разом із Німеччиною фактично спростували ці побоювання, повідомляє ЄП.
Одним із найважливіших політичних сигналів конференції стала спільна позиція Варшави, Парижа та Берліна щодо подальшого розширення переговорів з Україною.
Представники трьох держав виступили за якнайшвидше відкриття решти кластерів. Особливо активну підтримку цього підходу демонструвала Німеччина, яка наполягала на максимальному прискоренні переговорного процесу.
Позитивні сигнали пролунали й від Європейської комісії. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що очікує відкриття решти п’яти кластерів уже до початку літнього відпускного сезону в ЄС.
За даними європейських дипломатичних джерел, попередньо сторони орієнтуються на середину липня як дату наступного великого етапу переговорів.
Зобов’язання України щодо прав національних меншин
Питання національних меншин залишалося одним із найчутливіших аспектів переговорів між Україною та ЄС протягом останніх років.
Під час першої міжурядової конференції у 2024 році Київ був змушений враховувати вимоги уряду Віктора Орбана, які стосувалися захисту прав угорської меншини.
На нинішній конференції українська сторона уникла нових політичних зобов’язань. Водночас Тарас Качка підтвердив виконання вже узгодженого плану дій щодо прав представників національних меншин.
У своїй промові він послався на конкретний документ, погоджений із Будапештом та підтриманий іншими державами-членами ЄС. Таким чином Україна підтвердила виконання попередніх домовленостей, але не взяла на себе нових зобов’язань у цій сфері.
Верховенство права та боротьба з корупцією
Основний акцент української делегації під час відкриття першого кластера стосувався фундаментальних принципів членства в ЄС.
Тарас Качка заявив, що Україна не проситиме спеціальних умов, винятків чи перехідних періодів у межах першого кластера, який охоплює питання демократії, верховенства права та функціонування державних інституцій.
Київ також підтвердив готовність імплементувати європейське законодавство в повному обсязі, включно з майбутніми змінами права ЄС до моменту вступу України.
Окремо українська сторона наголосила на необхідності незалежної судової системи та ефективної антикорупційної інфраструктури як невід’ємних складових майбутнього членства.
Качка також підтвердив, що після завершення воєнного стану Україна забезпечить повноцінне функціонування демократичних інститутів та повний обсяг прав і свобод громадян.
Реалістичні строки вступу України до Євросоюзу
Ще одним помітним результатом конференції стала зміна риторики щодо можливих термінів вступу України до ЄС. Останніми роками українські посадовці часто називали 2027 рік потенційною датою завершення переговорів. Однак під час зустрічі в Люксембурзі Тарас Качка озвучив більш стриману оцінку.
За його словами, виконання основної частини переговорних вимог може тривати близько двох років. Відповідно, реалістичним орієнтиром для завершення цього етапу він назвав 2028 рік.
Такий підхід позитивно сприймають у європейських столицях, де дедалі частіше наголошують на необхідності оцінювати готовність країн-кандидатів за результатами реформ, а не за політичними календарями.
