Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час нещодавнього візиту до Польщі провів серію переговорів із представниками польської влади, значна частина яких відбувалася за зачиненими дверима, пише РБК-Україна. Однією з головних тем стали суперечності навколо історичної пам’яті, які останніми тижнями знову загострилися між Києвом і Варшавою.
За словами джерела в команді ОП, українська сторона розглядала ситуацію як потенційну кризу для двосторонніх відносин. За словами співрозмовника видання, переговорний процес дозволив уникнути найбільш негативного сценарію розвитку подій.
Співрозмовник видання стверджує, що під час зустрічей сторони обговорювали не лише питання безпеки та стратегічного партнерства, а й чутливі історичні теми, які традиційно залишаються одним із найскладніших аспектів українсько-польського діалогу.
В Офісі президента вважають, що їм вдалося зберегти баланс між захистом національних інтересів України та підтриманням конструктивних відносин із польськими партнерами.
Скандал через присвоєння підрозділу ССО імені Героїв УПА
Новий виток напруження між країнами розпочався після указу президента Володимира Зеленського від 26 травня. Ним глава держави присвоїв Окремому центру спеціальних операцій “Північ” Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування “імені Героїв УПА”.
Рішення викликало різку реакцію польських політиків. У Варшаві розцінили такий крок як офіційну героїзацію Української повстанської армії, яку польська сторона вважає відповідальною за масові вбивства польського населення на Волині та в Галичині під час Другої світової війни.
Польське МЗС викликало посла України Василя Боднара та висловило офіційний протест. У відомстві заявили, що рішення Києва викликає серйозне обурення серед польського суспільства та негативно впливає на ставлення до України.
Позиція польської влади
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш після зустрічі з Будановим наголосив, що Варшава залишається партнером Києва у питаннях безпеки, однак не готова поступатися власною позицією щодо історичних подій.
За словами польського міністра, пам’ять про жертв Волинської трагедії не може стати предметом політичних компромісів. Він також заявив, що під час переговорів прямо озвучив українській стороні очікування щодо перегляду рішення про назву військового підрозділу.
До критики долучився і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він назвав ситуацію непотрібним конфліктом та наголосив, що саме українська сторона має знайти спосіб врегулювати проблему. Туск підкреслив, що польське суспільство демонструє майже повний консенсус у питаннях історичної пам’яті. Водночас він визнав право українців вшановувати борців за незалежність, але зазначив, що Польща не приймає героїзацію осіб або організацій, яких вважає причетними до злочинів проти польського населення.
Прем’єр також попередив, що відсутність компромісу може послабити політичну підтримку України з боку Польщі та перевести відносини між державами у більш прагматичну площину.
Одним із найгостріших критиків указу Зеленського став президент Польщі Кароль Навроцький. Він заявив, що рішення про присвоєння підрозділу назви на честь УПА свідчить про неготовність України поділяти європейські цінності у сфері історичної пам’яті. Польський президент також виступив за позбавлення Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, яку український лідер отримав у 2023 році.
Аргументи української сторони
Українська влада наголошує, що рішення щодо назви підрозділу не мало антипольського характеру. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що самі військовослужбовці обрали відповідне найменування. За його словами, для українських захисників УПА асоціюється насамперед із боротьбою проти радянської та російської імперської політики, а не з польсько-українським конфліктом минулого століття.
Глава МЗС підкреслив, що Київ високо цінує підтримку Польщі під час повномасштабної війни та прагне обговорювати навіть найскладніші питання шляхом діалогу.
Схожу позицію озвучив і речник МЗС Георгій Тихий. Він наголосив, що Україна визнає складність спільної історії та не заперечує трагічних сторінок минулого. Водночас Київ розраховує на продовження роботи істориків і експертів без надмірної політизації дискусії.
За словами Тихого, суперечки між українцями та поляками традиційно використовує Росія, яка зацікавлена в ослабленні співпраці між двома державами.
Чому тема УПА залишається болючою для Польщі
Причини гострої реакції Варшави лежать у площині історичної пам’яті. Для значної частини польського суспільства УПА асоціюється передусім із Волинською трагедією та польсько-українським конфліктом 1943–1944 років.
Польські історики оцінюють кількість загиблих польських цивільних у десятки тисяч осіб. Саме тому будь-які спроби вшанування УПА на державному рівні викликають гостру реакцію не лише політиків, а й широких верств суспільства.
В Україні історичне сприйняття суттєво відрізняється. Для більшості громадян УПА насамперед символізує боротьбу за незалежність держави та протистояння радянському режиму. Після початку російської агресії у 2014 році цей аспект став ще більш помітним у суспільній свідомості.
Водночас українська держава останніми роками послідовно посилює політику вшанування діячів національно-визвольного руху. Одним із її ключових напрямів стало повернення в Україну останків історичних постатей, які присвятили життя боротьбі за незалежність, а також створення Національного пантеону героїв.
Внутрішня політика Польщі та українське питання
Додаткового політичного забарвлення ситуації надає внутрішньополітична боротьба у Польщі. Після президентських виборів країна фактично живе в умовах співіснування двох політичних центрів впливу. Уряд Дональда Туска представляє проєвропейський табір, тоді як президент Кароль Навроцький спирається на консервативний електорат і політичне середовище партії “Право і справедливість”.
На тлі майбутніх парламентських виборів тема України та історичної пам’яті дедалі частіше стає інструментом внутрішньої політичної боротьби. Польські медіа вже припускають, що скандал навколо УПА може використовуватися для мобілізації виборців та посилення тиску на уряд Туска.
