Анатолій Степанович Гриценко – міністр оборони України (2005 – 2007), народний депутат України VI та VII скликань.
Місце народження, освіта
Народився 25 жовтня 1957 року в селі Багачівка Звенигородського району Черкаської області.
Після 8 класу вступив до Київського суворовського училища.
У 1979-му закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище, у 1993 році – Інститут іноземних мов Міноборони Сполучених Штатів Америки (США), у 1994 році – оперативно-стратегічний факультет Університету Військово-повітряних сил США, а ще через рік – Академію Збройних сил України (ЗСУ).
Кар’єра
За 25 років служби працював у стройових частинах, викладав у військовому виші, обіймав штабні посади в Міноборони. Очолював управління проблем військової безпеки та військового будівництва у Науково-дослідному центрі Генштабу ЗСУ.
Після звільнення з армії став керівником аналітичної служби апарату Ради національної безпеки і оборони (РНБО).
З грудня 1999-го очолив Український центр економічних та політичних досліджень імені Разумкова.
З лютого 2000 року був позаштатним консультантом парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони, а з листопада 2000 року – членом Громадської ради експертів із внутрішньополітичних питань при президентові.
У 2004 році працював у штабі Віктора Ющенка й долучився до розробки його передвиборчої програми.
Гриценко тричі очолював Міністерство оборони. Вперше отримав посаду в лютому 2005 року в уряді Юлії Тимошенко. Пізніше залишався міністром у Кабінеті міністрів Юрія Єханурова. Зокрема 4 серпня 2006-го Верховна Рада призначила його головою Міноборони в уряді Віктора Януковича.
Політична діяльність
На позачергових виборах 2007 року пройшов до Верховної Ради у списку блоку “Наша Україна – Народна самооборона”.
З 2012 по 2014 рік був народним депутатом VII скликання від партії “Батьківщина”. Працював у комітеті з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією.
14 січня заявив про вихід із фракції, пояснивши це неможливістю впливати на рішення.
У 2010 році очолив партію “Громадянська позиція”.
У 2010 та 2014 роках балотувався у президенти України.
На парламентських виборах 2014 року очолив список “Громадянської позиції”, але партія не пройшла до Ради, набравши 3,10% і посівши 10-те місце.
15 січня 2019 року знову був зареєстрований кандидатом у президенти. Того ж року на дострокових парламентських виборах знову очолив список “Громадянської позиції”, але партія не подолала бар’єр у 5%.
До 21 вересня 2019 року очолював Координаційну раду партії. Після цього керівництво перейшло до політика Володимира Гірняка.
Сімейний стан
Одружений. Дружина Юлія Мостова – журналістка, головний редактор газети Дзеркало тижня.
Подружжя має 4 дітей – 2 синів і 2 доньки.