Вибори у Вірменії: чи втримає Пашинян прозахідний курс

Поділитися:

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. Фото: Radar Armenia
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. Фото: Radar Armenia

7 червня 2026 року у Вірменії відбудуться парламентські вибори, які визначать не лише склад нового законодавчого органу, а й подальший зовнішньополітичний курс країни. На тлі протистояння між проєвропейським урядом Нікола Пашиняна та проросійською опозицією Єреван опинився в центрі геополітичної боротьби, розповідає у своєму матеріалі “РБК-Україна”.

Геополітичний вибір Вірменії на парламентських виборах

Кампанія у Вірменії фактично перетворилася на референдум щодо стратегічного напряму розвитку держави. Уряд Пашиняна декларує поступовий рух до Європи, тоді як опозиційні сили пропонують повернення до тіснішої співпраці з Росією.

Після поразки у війні з Азербайджаном у 2020 році та втрати контролю над Нагірним Карабахом Вірменія опинилася у стані зовнішньополітичної переорієнтації. Єреван намагається зменшити залежність від Москви і паралельно нормалізувати відносини з Баку та Анкарою.

Алієв та Пашинян. Фото: Beztor
Алієв та Пашинян. Фото: Beztor

Політичний курс Пашиняна став реакцією на багаторічну ізоляцію, у якій Вірменія значною мірою залежала від Росії як головного гаранта безпеки.

За останні роки уряд Вірменії зробив низку кроків, які послабили її зв’язки з російськими безпековими та економічними структурами. Найбільш символічним рішенням стало фактичне замороження участі країни в Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).

Паралельно Єреван активізував контакти з Європейським Союзом і США. Візити європейських лідерів до Вірменії та участь країни у міжнародних політичних форматах закріпили цей курс.

Місцеві політичні аналітики зазначають, що нинішні вибори визначають не лише склад парламенту, а й майбутнє державності.

Внутрішня боротьба і роль Росії

Соціологічні опитування показують, що партія Пашиняна “Громадянський договір” зберігає лідерство, однак рівень підтримки суттєво варіюється залежно від джерела даних. За оцінками різних дослідницьких центрів, рейтинг правлячої сили коливається в межах від приблизно третини до більшості голосів виборців, які визначилися.

Опозиційний табір представлений кількома впливовими політичними проєктами. Серед них — блок “Вірменія” під керівництвом Роберта Кочаряна, а також партії, пов’язані з великим бізнесом, які мають проросійські політичні позиції.

Найбільш стабільні результати серед опозиції демонструє альянс “Вірменія”, тоді як інші сили балансують біля прохідного бар’єра.

Кремль розглядає вибори у Вірменії як можливість вплинути на зміну політичного курсу країни. У медіапросторі та соціальних мережах фіксують активність інформаційних кампаній, спрямованих проти чинної влади.

За даними журналістських розслідувань, російська сторона також розглядала варіанти мобілізації виборців з-поміж громадян Вірменії, які перебувають у Росії.

Путін та Пашинян. Фото: Аbcmedia
Путін та Пашинян. Фото: Аbcmedia

Окремим інструментом тиску стали економічні заходи. Росія обмежувала імпорт вірменської агропродукції, а також посилила контроль за окремими товарними групами, включно з харчовою продукцією та промисловими товарами.

Крім того, Москва використовує енергетичний важіль. У разі перегляду газових угод Вірменія ризикує зіткнутися зі значним зростанням вартості енергоресурсів, що створює додатковий тиск на внутрішню політику.

Західні партнери та нові зовнішні гарантії Єревана

На тлі тиску з боку Росії Вірменія посилює співпрацю із Заходом. Проведення міжнародних самітів у Єревані та підписання стратегічних угод зі США зміцнили позиції уряду Пашиняна на зовнішній арені.

Вашингтон і Брюссель розглядають Вірменію як потенційний елемент нових транспортних і економічних коридорів у регіоні Південного Кавказу. Це дозволяє Єревану диверсифікувати зовнішню політику та зменшити залежність від Росії.

Водночас аналітики наголошують, що економічна інтеграція із Заходом залишається складною і потребує тривалого періоду трансформацій.

Сценарії результатів виборів і політична невизначеність

Ключовим питанням виборів залишається здатність Пашиняна сформувати стабільну парламентську більшість. Частина виборців досі не визначилася, що створює додаткову невизначеність.

Політологи припускають, що у разі відсутності чіткого переможця може виникнути потреба у коаліційних переговорах або навіть другому турі голосування.

Паралельно експерти не виключають, що зовнішній тиск, зокрема з боку Росії, може вплинути на мобілізацію виборців як на користь влади, так і опозиції.

Премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. Фото: X (Twitter) політика
Премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. Фото: X (Twitter) політика

Післявиборчі ризики й фактор дестабілізації

Окрему увагу аналітики приділяють можливим сценаріям після голосування. У разі невдалого для Москви результату Кремль може посилити інструменти політичного та інформаційного впливу.

Експерти попереджають про ризик спроб поставити під сумнів легітимність виборів або створити внутрішню політичну напругу.

Водночас вірменські правоохоронні органи заявляють про готовність реагувати на будь-які спроби дестабілізації.

Вірменія між двома геополітичними орієнтирами

Парламентські вибори у Вірменії стають ключовим етапом у визначенні майбутнього країни. Єреван опинився між двома центрами впливу — Росією та Заходом — і намагається закріпити власну політичну автономію.

Результати голосування покажуть, чи зможе Нікол Пашинян зберегти курс на зовнішню переорієнтацію та внутрішню стабільність, чи країна увійде у новий етап політичної турбулентності під посиленим зовнішнім тиском.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Україна та ЄС домовилася про спільне виробництво дронів: що відомо

Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що...

Міністр оборони Угорщини пообіцяв "закрити двері для росіян"

Угорщина відмовляється від започаткованої попереднім урядом стратегії в оборонній...

Тимчасовий захист у ЄС: для українців запроваджують нові правила

Європейський Союз до 4 березня 2028 року продовжив дію...

Суд у Туреччині оголосив Нетаньягу у міжнародний розшук

Кримінальний суд Стамбула, який розглядає справу про перехоплення флотилії...

Японія планує боротись з російським “лігвом шпигунів” в країні

Японія визнає, що Токіо необхідно розв'язати проблему стосовно російського...

Україна замовила у Франції першу партію винищувачів Rafale

Україна замовила у Франції 16 зі 100 винищувачів Rafale....

Трамп відповів, чи підтримує “пекельні санкції” Грема проти Росії

Ймовірність запровадження проти Російської Федерації (РФ) "пекельних санкцій", запропонованих...

Публікації

Персони

Царьов Олег

Проросійський колишній нардеп

Саакашвілі Міхеіл

Експрезидент Грузії, колишній голова Одеської ОДА

Шкрум Альона

Перша заступниця міністра розвитку громад та територій України

Експертні

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...

Нафта, зброя, хаос: як конфлікт Ізраїлю та Ірану перекроїть війну в Україні?

Гаряча фаза війни між Ізраїлем та Іраном, котра спалахнула...