Повернення українців з-за кордону під час війни залишається одним із найскладніших викликів для держави. У Верховній Раді визнають, що без гарантій безпеки, роботи та житла значна частина громадян не бачать сенсу повертатися. Заступник голови фракції “Слуга народу” у ВР Максим Ткаченко заявив в інтерв’ю “Телеграфу”, що чоловіків призовного віку може мотивувати лише офіційне працевлаштування із гарантованим бронюванням.
Повернення чоловіків з-за кордону
Ткаченко вважає, що під час війни шансів на масове повернення українців небагато. За його словами, ситуація залежить від категорії людей, які виїхали з країни.
Найменше шансів на повернення, на думку депутата, мають люди, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Він пояснив, що без деокупації або державної компенсації за зруйноване майно таким громадянам просто нікуди повертатися. Депутат наголосив: люди не погодяться знову орендувати житло в Україні за десятки тисяч гривень, якщо в країнах ЄС вони мають безпеку та соціальну підтримку.
Іншу категорію становлять українці, які виїхали з регіонів, де житло залишилося неушкодженим. Серед них, за словами Ткаченка, є й чоловіки призовного віку. Саме для них держава може створити механізм повернення через роботу з бронюванням. Він запропонував залучати таких людей до роботи на критично важливих підприємствах. Для цього, за словами нардепа, Україна потребує системної політики у сфері людського капіталу.
За словами Ткаченка, українці зараз практично не повертаються до прифронтових міст або на окуповані території. Він заявив, що навіть до Харкова люди повертаються неохоче, попри роботу транспорту та економіки. Ще складнішою депутат назвав ситуацію у Краматорську. На його думку, постійні обстріли та загроза безпеці повністю зупиняють процес повернення населення.
Концепція Міністерства людського капіталу
У парламенті вже працюють над концепцією нового державного органу — Міністерства людського капіталу. Ткаченко заявив, що це відомство повинно відповідати не лише за підтримку внутрішньо переміщених осіб, а й за повернення українців із-за кордону, їхню адаптацію та захист.
За словами депутата, нинішня система не забезпечує комплексної роботи з людьми, які постраждали від війни. Він також розкритикував уряд за те, що частина ініціатив щодо повернення українців так і залишилася на рівні ідей.
Ткаченко заявив, що парламент може ухвалювати закони та пропонувати механізми, однак реалізація залежить від виконавчої влади. Саме до уряду, за його словами, виникає найбільше питань.
Допомога переселенцям і провал житлових програм
При цьому Ткаченко заявив, що уряд частково повернув виплати дітям ВПО, однак зміни не торкнулися родин, які отримали статус переселенців до 2022 року. За його словами, причина полягає у нестачі коштів, хоча допомогу мають отримувати всі люди, які втратили житло через війну.
Депутат також розкритикував критерії нарахування виплат. Він наголосив, що дистанційне навчання не змінює статусу дитини-переселенця, а дохід у 10 380 гривень не свідчить про достатній рівень життя.
Ткаченко заявив, що програма субсидій на оренду житла для ВПО не дала результату через небажання орендодавців укладати офіційні договори. Попри спрощення процедури через "Дію", більшість ринку оренди залишається "в тіні".
Також депутат заявив, що закон про інвентаризацію державного та комунального житла для переселенців фактично не виконують. За його словами, після 2023 року влада майже перестала відкривати нові гуртожитки та шелтери для ВПО.
Ткаченко закликав змінити ставлення держави до переселенців і не ділити їх на "правильних" та "неправильних" залежно від доходу чи року переміщення. Він наголосив, що Україна потребує довгострокової політики підтримки ВПО.
Кількість українців за кордоном
За кордоном перебувають близько 8 млн українців, і частина країн не зацікавлена в їхньому поверненні. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді. За його словами, Україна ставить за мету повернення громадян і створення для цього умов, однак низка держав враховує внесок українців у свої економіки та їхню кваліфікацію.
Головною метою держави, з його слів, є створення належних умов — насамперед безпекових, соціальних та економічних — для добровільного повернення людей на батьківщину. Наразі дипломати координують зусилля з міжнародними партнерами та європейськими столицями, обговорюючи фінансові програми підтримки для тих, хто вирішить повернутися.
Раніше у Мінсоцполітики прогнозували, що після згасання активних бойових дій додому повернуться близько 2 мільйонів українців.
Програми захисту українців у ЄС діє до березня 2027 року, і рішення про продовження поки не ухвалене.
