В Україні готують масштабну реформу оподаткування доходів, які громадяни отримують через цифрові платформи. Законопроєкт №15111-д передбачає запуск автоматичного обміну інформацією між платформами та Державною податковою службою.
Йдеться про сервіси на кшталт Olx, Bolt, Glovo, Uklon, а також маркетплейси та інші цифрові майданчики, через які українці заробляють без оформлення класичних трудових відносин.
Розгляд законопроєкту №15111-д у Верховній Раді
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 6 травня 2026 року підтримав доопрацьовану редакцію законопроєкту та рекомендував ухвалити його у другому читанні й у цілому.
За даними народного депутата Ярослава Железняка, до документа подали 3529 поправок. Попереднє голосування провалилося, однак парламент знову виніс проєкт на розгляд, який попередньо запланували на 26 травня 2026 року.
Ініціативу розробляють у межах зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом та міжнародними партнерами, які вимагають прозорості доходів у цифровій економіці.
Закон також має наблизити українське законодавство до норм Європейського Союзу та міжнародних податкових стандартів. Він передбачає впровадження міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією відповідно до стандартів ОЕСР та європейської директиви DAC7.
Державна податкова служба щороку отримуватиме дані про доходи українців із цифрових платформ за кордоном і передаватиме аналогічну інформацію іншим країнам.
Уряд розглядає цей механізм як крок до інтеграції України у спільний європейський цифровий і податковий простір.
Податкові ставки для доходів із цифрових платформ
Оновлена модель оподаткування встановлює єдину ставку податку на доходи фізичних осіб на рівні 10%. Військовий збір для таких доходів не застосовують. Для порівняння, чинна система передбачає 18% ПДФО та 5% військового збору, тобто загалом 23%.
Податковим агентом виступатиме оператор цифрової платформи, який самостійно утримуватиме податок і перераховуватиме його до бюджету.
Фізичні особи не подаватимуть окремі декларації щодо доходів, отриманих через платформи, оскільки адміністрування повністю переходить до сервісів.
Законопроєкт встановлює неоподатковуваний поріг у розмірі 2000 євро на рік для продажу особистих речей через цифрові платформи.
Кількість таких операцій не обмежують, однак перевищення ліміту призведе до оподаткування доходу.
Користувачі, які зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП), не підпадають під автоматичне утримання податку платформами.
Усі розрахунки та перерахування коштів у межах нової моделі здійснюватимуть оператори сервісів, що фактично усуває потребу у податковій звітності для фізичних осіб.
Кого торкнеться податок з цифрових платформ
Законопроєкт зобов’язує операторів цифрових платформ — як українських, так і іноземних — ідентифікувати користувачів, збирати дані про їхні доходи та передавати звітність до Державної податкової служби.
Ці вимоги поширюються на платформи, що працюють у сферах:
- оренди житла
- перевезень і таксі
- доставки
- продажу товарів через маркетплейси
- надання різних послуг онлайн
Водночас сервіси, що виконують лише функцію рекламних майданчиків, під дію закону не підпадають.
Таким чином, Uber, Bolt, Glovo, Uklon та маркетплейси перетворяться на повноцінних податкових агентів — за аналогією з роботодавцями, які утримують ПДФО з заробітної плати.
Експерти оцінюють, що законопроєкт охопить близько 400 000 громадян України, які отримують доходи через цифрові сервіси без формального працевлаштування або зі спрощеним статусом.
Податок із цифрових платформ: коли запрацюють нові правила
Основні положення законопроєкту планують запровадити з 1 січня 2027 року. До кінця 2026 року цифрові платформи мають пройти реєстрацію в Державній податковій службі та підготувати системи звітності.
Перші податкові нарахування за новою моделлю фактично почнуть діяти у 2028 році — за доходи, отримані з 2027 року.
У Міністерстві фінансів оцінюють потенційні додаткові надходження до бюджету приблизно в 14 млрд грн щороку.
Влада розраховує, що нові правила зменшать частку тіньових доходів та вирівняють умови конкуренції між учасниками ринку.
