НАТО не змогло погодити механізм щорічного фінансування військової допомоги Україні через блокування п’ятьма країнами, зокрема Великою Британією та Францією, а РФ тим часом заявила про намір завдавати "системних ударів" по об’єктах українського ВПК і закликала іноземців залишити Київ.
Ці та інші головні політичні новини 25 травня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
П’ять країн НАТО заблокували фінансування допомоги Україні
Країни НАТО не змогли погодити новий механізм фінансування військової допомоги Україні через спротив кількох великих держав-членів. Як повідомляє британське видання The Telegraph, проти ініціативи виступили Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада.
Генсек НАТО Марк Рютте запропонував зобов’язати союзників щороку спрямовувати 0,25% свого ВВП на військову підтримку України. Ідею планували винести на затвердження під час саміту НАТО в Анкарі, однак через відсутність консенсусу її вирішили не просувати. За даними джерел, ініціативу підтримували щонайменше сім країн Альянсу. Серед них — Нідерланди, Польща та держави Північної й Балтійської Європи, які вже витрачають на допомогу Києву понад 0,25% ВВП.
Оскільки рішення в НАТО ухвалюють лише одностайно, позиція Великої Британії, Франції, Іспанії, Італії та Канади фактично заблокувала реалізацію пропозиції. The Telegraph зазначає, що це може вдарити по репутації Лондона як одного з ключових партнерів України, особливо на тлі критики через пом’якшення санкцій щодо експорту російських нафти й газу. Водночас Велика Британія залишається одним із найбільших постачальників військової допомоги Україні після США та Німеччини. Прем’єр-міністр Кір Стармер раніше заявляв про намір щороку виділяти Києву щонайменше £3 млрд.
РФ погрожує системними ударами по Києву
Міністерство закордонних справ РФ заявило про намір завдавати "послідовних системних ударів" по підприємствах українського військово-промислового комплексу в Києві, а також по "центрах ухвалення рішень" і командних пунктах. Відповідну заяву російське відомство оприлюднило 25 травня.
У МЗС РФ стверджують, що причиною такого рішення нібито стала атака на будівлю коледжу та гуртожиток у Старобільську Луганської області, який перебуває під російською окупацією. Російська сторона заявила, що удари планують завдавати по об’єктах "проєктування, виробництва, програмування та підготовки до застосування БПЛА", які, за твердженням Москви, використовують українські сили за підтримки "натовських спеціалістів".
Крім того, російське зовнішньополітичне відомство звинуватило Україну та її західних партнерів у нібито порушенні міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій та Конвенції про права дитини. Також МЗС РФ закликало іноземців, включно з працівниками дипломатичних місій і міжнародних організацій, залишити Київ, а мешканців столиці — "не наближатися до об’єктів військової та адміністративної інфраструктури".
Напередодні Генеральний штаб Збройних сил України спростував заяви російських медіа про нібито удари України по цивільних об’єктах на окупованих територіях. Разом з тим у ніч на 24 травня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Україні, застосувавши, за даними Повітряних сил, 90 ракет і 600 дронів різних типів. Внаслідок ударів загинули 2 людини, ще близько 100 отримали поранення, а в Києві пошкоджено або зруйновано близько 30 житлових будинків.
Казахстан відмовився виконувати рішення суду щодо Газпрому
Казахстан не виконуватиме рішення суду, яке дозволяє стягнути з російського “Газпрому” $1,4 млрд на користь “Нафтогазу України”. Про це заявив міністр юстиції Казахстану Ерлан Сарсембаєв в інтерв’ю Zakon.kz.
Йдеться про рішення Міжнародного арбітражного суду у спорі між "Нафтогазом" і "Газпромом" щодо транзиту російського газу через територію України. Раніше суд Міжнародного фінансового центру "Астана", який працює за нормами британського права, дозволив виконання цього рішення на території Казахстану, що відкривало можливість стягнення коштів із російської компанії.
За словами Сарсембаєва, Казахстан не вважає цей спір таким, що належить до його юрисдикції. Він також наголосив, що рішення ухвалили без участі російської сторони, тож воно наразі не є остаточним.
Суперечка між "Нафтогазом" і "Газпромом" виникла через контракт 2019 року на транзит газу через Україну. Після зупинки транзиту через станцію "Сохрановка" у 2022 році українська компанія вимагала компенсацію від російського монополіста. У березні 2026 року Федеральний верховний суд Швейцарії залишив чинним рішення арбітражу, ухвалене у червні 2025 року, остаточно підтвердивши перемогу "Нафтогазу" у спорі на понад $1,4 млрд.
Росія заглушила GPS літака міністра оборони Британії
Росія заглушила GPS-сигнал літака Королівських військово-повітряних сил Великої Британії, на борту якого перебував міністр оборони Джон Гілі, під час польоту поблизу російського кордону. Про це повідомляє BBC.
Інцидент стався 21 травня, коли Гілі повертався до Великої Британії після візиту до британських військових, які беруть участь у навчаннях НАТО в Естонії. За даними BBC, під час тригодинного польоту GPS-навігація літака перестала працювати, через що екіпаж був змушений перейти на альтернативну систему навігації.
Наразі невідомо, чи був урядовий літак навмисною ціллю російських засобів радіоелектронної боротьби. Водночас журналісти зазначають, що маршрут борту можна було легко відстежити через публічні сервіси моніторингу авіарейсів.
BBC нагадує, що це вже не перший подібний випадок. У 2024 році російські військові також заглушили GPS-сигнал літака Королівських ВПС із тодішнім міністром оборони Великої Британії Грантом Шаппсом на борту. У 2025 році про перебої в роботі супутникової навігації повідомляли й у ЄС: зокрема, літак президентки Європейська комісія Урсули фон дер Ляєн під час польоту до Болгарії був змушений здійснювати посадку за паперовими картами через збої GPS, які пов’язували з російським втручанням.
Останки лідера ОУН Мельника та його дружини перепоховали
На Національному військовому меморіальному кладовищі відбулася церемонія перепоховання останків лідера Організації українських націоналістів Андрія Мельника та його дружини Софії. Про це повідомляє “Укрінформ”.
Під час заходу президент України Володимир Зеленський заявив, що повернення українських діячів із-за кордону є відновленням історичної справедливості. Він наголосив, що багато визначних постатей українського руху поховані за межами країни і мають бути повернуті в Україну. Президент також повідомив, що вже розпочато роботу над поверненням інших діячів, зокрема Євгена Коновальця.
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук повідомила, що триває підготовка законопроєкту про Пантеон героїв, який визначатиме критерії та порядок перепоховання визначних українців. За її словами, документ має створити правову основу для ухвалення рішень щодо кожного окремого випадку.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що за кордоном поховано понад 11 тисяч українців, які боролися за державність.
