Аналітики найбільшого банку США JPMorgan Chase переглянули прогноз щодо завершення війни Росії проти України. Якщо торік вони вважали найімовірнішим “грузинський сценарій”, то тепер надають перевагу так званій “фінській моделі”.
П’ять можливих сценаріїв завершення війни від JPMorgan
У новому аналізі банк описав п’ять можливих варіантів розвитку подій та оцінив їхню ймовірність.
- “Південна Корея” — членство в НАТО, американські гарантії безпеки та розміщення іноземного контингенту на українській землі. Банк відводить цьому сценарію лише 5% через брак політичної волі на Заході.
- “Ізраїльська” модель передбачає відсутність іноземних військ, але потужну американську підтримку й ставку на власну оборонну спроможність. Ймовірність — 10%.
- “Білорусь” — фактична капітуляція і перетворення на московського васала. Аналітики відводять такому результату мінімальні 5%.
- “Грузинський сценарій” — поступове згасання євроінтеграційних амбіцій і дрейф у сіру зону. Ймовірність знизилась порівняно минулим роком з 50% до рівня 30% — здебільшого завдяки тому, що Європа виявилась стійкішою, ніж прогнозували.
- “Фінська модель” — найімовірнішим сценарієм JPMorgan назвав варіант, схожий на шлях Фінляндії після Другої світової війни. Йому банк відводить 50%.
Фінська модель: найімовірніший сценарій завершення війни
Базовий сценарій JPMorgan — “фінський варіант”. Україна поступається близько 20% території, приймає формальний нейтралітет, Путін отримує зовнішні “докази перемоги”, але Україна зберігає суверенітет, армію і прозахідний курс.
Банк нагадує, що після Другої світової Фінляндія втратила близько 10% землі, десятиліттями балансувала між радянськими вимогами і власними прагненнями — і у 2023 році вступила до НАТО.
JPMorgan проводить паралель за трьома напрямами. В економічному вимірі: воєнні репарації підштовхнули Гельсінкі до швидкої індустріалізації — Україна стартує без цього тягаря, але має розвинений аграрний сектор, технологічну галузь і загартовану війною оборонну промисловість. У політичному: Фінляндія зберегла демократію в умовах тиску — Україна входить у постконфліктний період із міцнішою національною ідентичністю і ширшими зв’язками із Заходом. У військовому: Гельсінкі підтримував армію, не провокуючи ескалацію — Київ пройде схожий шлях, але, ймовірно, із більшою підтримкою союзників.
Сам банк визнає недосконалість аналогії. “Фінляндизація” часто сприймається як поступка агресору, але ключове питання не у справедливості результату, а в його стійкості.
JPMorgan попереджає, що навіть “фінський сценарій” не гарантує стабільності. Найсерйозніший ризик — можлива втрата підтримки США або спроба домовитися з Москвою напряму.
Серед тривожних сигналів банк виділяє скорочення американської присутності в Європі, тиск на Київ щодо поступок, дефіцит зброї й систем ППО, а також зростання навантаження на США через ситуацію на Близькому Сході. Бойові дії в регіоні вже зменшили запаси ракет Patriot і високоточних боєприпасів, а відновлення їхнього виробництва потребує років.
Ситуація на фронті: Україна перехоплює ініціативу
За даними Інституту вивчення війни (ISW), у квітні 2026 року Україна вперше з серпня 2024-го звільнила більше територій, ніж Росія захопила. Також, за даними міністра оборони України Михайла Федорова, втрати російської армії у березні та квітні були “рекордними”. За його словами, українські сили щомісяця знищують близько 35 тисяч російських військових. Це збігається з західними оцінками, які говорять про втрати на рівні 30–35 тисяч осіб щомісяця.
Окрім того, українські військові активно атакують не лише передову, а й російську логістику, склади, штаби та системи ППО.
На тлі виснаження окупаційних військ держсекретар США Марко Рубіо навіть назвав Збройні сили України найпотужнішою армією в усій Європі, відзначивши їхній унікальний бойовий досвід.
Попри очевидні успіхи ЗСУ, західні медіа, зокрема CNN, закликають уникати надмірного оптимізму та передчасних переможних сценаріїв. Україна все ще перебуває у важкій позиції, а зміна сезону створює додаткові труднощі для роботи дронів і полегшує дії російських диверсійних груп.
До того ж ціна цієї боротьби залишається страшною, адже 2025 рік став найсмертоноснішим для цивільних в Україні з 2022-го — понад 2 500 загиблих. Проте головне досягнення нинішнього етапу є психологічним: стратегія Кремля, яка базувалася на виснаженні та переконанні, що час грає на його користь, остаточно зайшла у глухий кут.
Саме цим стратегічним глухим кутом експерти пояснюють зростання загрози для країн НАТО. На думку аналітиків Центру стратегічних і міжнародних досліджень, потенційна ескалація з боку Москви та її погрози на адресу Європи є ознакою слабкості, а не сили.
Оскільки фронт в Україні фактично зупинився через щільну “стіну” українських безпілотників, Кремль намагається перенести тиск на європейські столиці, сподіваючись залякати їх і змусити зменшити підтримку Києва.
